26 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/19332/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини та за період відпустки за станом здоров'я, що загалом становить 155 днів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими травмами під час захисту Батьківщини та за період відпустки за станом здоров'я, що загалом становить 155 днів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000,00 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно до положень статті 5, пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.112024).
Згідно з довідкою від 20.06.2025 №4160 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , гранатометник 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , головний сержант, 21.09.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Калинівка Донецької області під час ворожих штурмових дій отримав мінно-вибухову травму. Мінно-вибухова травма військовослужбовця настала при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, пов'язана з захистом Батьківщини під час дії воєнного стану та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, не пов'язана з вчиненням адміністративного чи кримінального порушення і не є наслідком навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. Перебував в засобах індивідуального захисту. Не перебував в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У зв'язку із отриманням вказаного поранення позивач проходив стаціонарне лікування у період з:
- 23.09.2024 року - 27.09.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №16661);
- 28.09.2024 року - 11.10.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №24596);
- 11.10.2024 року - 21.10.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №7377);
- 22.10.2024 року - 04.11.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №7667;
- 05.11.2024 року - 11.11.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №8060);
- 11.11.2024 року - 26.11.2024 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №29115);
- 24.12.2024 року - 03.01.2025 року (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №34198);
- 04.01.2025 року - 20.01.2025 року - виписка із медичної карти стаціонарного хворого №270);
Також відповідно до довідки військово-лікарської комісії КПП «Обласна лікарня ім.О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради №1708 від 26.11.2024 ОСОБА_1 встановлено: Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби. Потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 календарних днів. Тобто з 26.11.2024 по 25.12.2024.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії КПП «Обласна лікарня ім.О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради №104 від 20.01.2025 ОСОБА_1 встановлено: Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. Тобто з 20.01.2025 по 18.02.2025.
Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 07.03.2025 №92 (с/х) проведено медичний огляд ОСОБА_1 , яким встановлено: Наслідки перенесеної легкої мінно-вибухової травми (21.09.2024), акубаротравми, вогнепального осколкового дотичного поранення лівої бокової стінки живота з дефектом м'яких тканин у вигляді цефалічного, астено-невротичного синдромів; початкових проявів хронічної правобічної сенсоневральної приглухуватості. Травма ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Наслідки перенесеного тяжкого (21.09.2024 анамнестично) компресійного перелому тіла Тh11 хребця III (третього) ступеня лікований оперативно (07.01.2025: стабілізація ушкоджених уламків хребців транспедикулярною фіксацією, транспедикулярний спондилодез Тh10- ТН11 -Тh12) у вигляді слабоконсолідованого перелому тіла Тh11 хребця з наявністю металоконструкції з тимчасовим порушенням функції. (Т91.0) посттравматичної вертеброгенної торако-люмбалгії, ремісія, з незначним порушенням функції (М54.85) Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Гіпертонічна хвороба II (друга) стадія (ГЛШ, АСБ в ЗСА, ангіопатія судин сітківки), кризовий перебіг. СН-0 (111.9) Незрілі катаракти обох очей при гостроті зору з корекцією 0,6 на правому оці та 0,8 на лівому оці. (Н25.1) Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів. Тобто з 07.03.2025 по 05.04.2025.
На заяву позивача від 03.06.2025 про виплату додаткової винагороди, Військова частина НОМЕР_1 відповіді не надала та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», не виплатила.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.
Відповідно до п. 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Пунктом 3 Наказу № 260 визнчено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Згідно п. 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається, що особи, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії - включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Судом встановлено та підтверджується доказами, наданими до суду, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в періоди: з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року; з 28.09.2024 року по 11.10.2024 року; з 11.10.2024 року по 21.10.2024 року; з 22.10.2024 року по 04.11.2024 року; з 05.11.2024 року по 11.11.2024 року; з 11.11.2024 року по 26.11.2024 року; з 24.12.2024 року по 03.01.2025 року; з 04.01.2025 року по 20.01.2025 року, та перебував у відпустці для лікування з 26.11.2024 по 25.12.2024, з 20.01.2025 по 18.02.2025, з 07.03.2025 по 05.04.2025.
Суд звертає увагу, що травми та поранення, отримані позивачем, пов'язані із захистом Батьківщини та встановлено ступінь важкості травм та поранень як тяжкий (довідка ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 07.03.2025 №92 (с/х). А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, що не заперечується відповідачем.
Тобто, невиплата відповідачем додаткової винагороди позивачу в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу перебування за висновками (постановами) військово-лікарських комісій за періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, є протиправною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту для відновлення порушених прав позивач є: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікуванні після тяжкого поранення і зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за періоди: з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року; з 28.09.2024 року по 11.10.2024 року; з 11.10.2024 року по 21.10.2024 року; з 22.10.2024 року по 04.11.2024 року; з 05.11.2024 року по 11.11.2024 року; з 11.11.2024 року по 26.11.2024 року; з 24.12.2024 року по 03.01.2025 року; з 04.01.2025 року по 20.01.2025 року, та перебування у відпустці для лікування тяжкого поранення з 26.11.2024 по 25.12.2024, з 20.01.2025 по 18.02.2025, з 07.03.2025 по 05.04.2025.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги необхідно задовольнити.
Судові витрати щодо сплати судового збору, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за періоди: з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року; з 28.09.2024 року по 11.10.2024 року; з 11.10.2024 року по 21.10.2024 року; з 22.10.2024 року по 04.11.2024 року; з 05.11.2024 року по 11.11.2024 року; з 11.11.2024 року по 26.11.2024 року; з 24.12.2024 року по 03.01.2025 року; з 04.01.2025 року по 20.01.2025 року, та перебування у відпустці для лікування тяжкого поранення з 26.11.2024 по 25.12.2024, з 20.01.2025 по 18.02.2025, з 07.03.2025 по 05.04.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
26.02.26