Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2026 року Справа№200/9291/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у жовтні 2025 року він у електронному кабінеті військовозобов'язаного (Резерв +) побачив інформацію, що нібито порушив правила військового обліку, а саме, перебуває в розшуку, та до відділу поліції спрямоване подання для його доставки до ТЦК. Позивач зауважив, що 30.10.2025 року його представником - адвокатом Гапоновою О.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач) був направлений адвокатський запит щодо отримання інформації стосовно перебування його у розшуку та відповідно підстави, але до часу звернення з позовом відповіді від відповідача отримано не було. Позивач вважає такі дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку та розшуку протиправними, оскільки відповідачем не надано у відповідь на адвокатський запит належних доказів. Позивач закцентував свою увагу на тому, що він не має намірів ховатися від мобілізації, підтверджується тим, що 26.12.2023 року їм пройдено військово-лікарська комісія, відповідно за висновку якої № 627 його визнано обмежено придатним до військової служби.
Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив наступне, що позивач має статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», у якості доказів надано роздруківку електронного військово-облікового документу де зазначено навіть дату ВЛК 26.12.2023, яким громадянина визнано «непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий». Відповідач зауважив, що відповідно до п.2 ч.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який скасував статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та передбачив, що громадяни, визнані раніше обмежено придатними, мають самостійно пройти повторний медичний огляд, позивач не пройшов вчасно ВЛК для визначення придатності до несення військової служби, чим вчинив правопорушення яке підпадає під дію ч.3 ст.210 КУпАП. Відповідач зауважив, що до Національної поліції було направлено електронне звернення щодо скоєного адміністративного правопорушення позивачем, яке виразилося у не проходженні військово-лікарської комісії відповідно до норм чинного законодавства. Відповідач звернув свою увагу, що він надсилає до Національної поліції саме електронне звернення про скоєне адміністративне правопорушення, а не оголошує у розшук, на далі поліція діє згідно власних алгоритмів, що до виявлення громадян скоївших адміністративні правопорушення, та притягнення їх до адміністративної відповідальності згідно чинного законодавства. Дані про порушення відображаються у вигляді відсутності дати прибуття по повістці, або дати проходження ВЛК, або дати постановки на військовий облік за новим місцем мешкання, тобто своїм позовом позивач вимагає здійснення незаконних дій, які полягатимуть або у внесенні недостовірних відомостей, що у свою чергу є кримінальним порушенням. До того ж не можливо внести будь які виправлення до ЄДРПВР в плані видалення даних про надсилання повістки, внесенні даних про проходження ВЛК за відсутності такого та інше, якщо військовозобов'язаний не з'явився за повісткою, не пройшов ВЛК, або скоїв будь яке інше правопорушення Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону «Про військовий обов'язок та військову службу». Тобто дані про порушення не вносяться до системи, а фіксуються системою у разі не виконання певних дій. Відповідач зазначив, що інформація яка внесена в базах ІНФОРМАЦІЯ_2 про порушення правил військового обліку позивачем відповідає дійсності та цілком законна. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копію відповіді наданої на підставі розгляду адвокатського запиту від 29.10.2025 року та прийняті рішення за наслідком розгляду запиту (якщо таке мало місце); надати належним чином засвідчену копію особової справи або облікову картку позивача; інші докази на підтвердження своїх заперечень щодо наданої позовної заяви.
Про відкриття провадження у справі представник позивача - адвокат Гапонова Олена Вікторівна повідомлена судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації у неї кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено «16.12.2025».
Відповідач про відкриття провадження по справі був повідомлений шляхом отримання нарочно копій відповідних документів, про що по справі №200/9291/25 було складено інформаційну довідку від 15.01.2026 року наступного змісту: - «Наступним повідомляю, що ухвала про відкриття провадження від 16.12.2025 року та позовна заява з додатками були передані представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_2 виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області від 23.12.1999 року.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що у відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заявами по суті справи є позовна заява та відповідно відзив на позовну заяву (ч.2 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив позивач у своїй позовній заяві: - «Наприкінці жовтня місяця 2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у електронному кабінеті військовозобов'язаного (Резерв +) побачив інформацію, що нібито порушив правила військового обліку, а саме, перебуває в розшуку, та до відділу поліції спрямоване подання для його доставки до ТЦК.».
З наявної в матеріалах справи копії з Військово-облікового документу «Резерв +» ОСОБА_1 судом встановлено наступне, станом на дату уточнення даних 16.07.2024 року в графі «Постанова ВЛК» зазначено - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК - 26.12.2023»; в подальшому у застосунку «Резерв +»: в графі «сповіщення» зазначено: - «Вас розшукує ТЦК та СП щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку» дата 31.10.2025 о 17:58.».
З наявної в матеріалах справи копії довідки військово-лікарської комісії КНП «Центральна міська клінічна лікарня» №15/286 від 26.12.2023 року позивачу був проведений медичний огляд 26.12.2023 року та визнано його обмежено придатним до військової служби.
Після проходження ВЛК 26.12.2023 року позивач більше її не проходив, що підтверджується відсутністю доказів в матеріалах справи та не заперечується учасниками справи судячи з їх заяв поданих по суті справи.
29.10.2025 року представником позивача - адвокатом Гапоновою Оленою Вікторівною в інтересах позивача на адресу відповідача був надісланий адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням надати інформацію щодо підстав оголошення позивача у розшук, а також копії рішення про оголошення позивача у розшук.
Даний адвокатський запит на адресу відповідача було надіслано засобами АТ «Укрпошта», що підтверджується копією квитанції №6350401538472, та який було отримано представником відповідача за дорученням 04.11.2025 року, що підтверджується трекінгом за номером відправлення.
Доказів надання відповідачем відповіді на адвокатський запит матеріали справи не містять та відповідачем не спростовано.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначив: - « ОСОБА_1 має статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», про що акцентовано увагу у позовній заяві та виставлено як доброчесність та законослухняність громадянина!!! У якості доказів навіть надано роздруківку електронного військово-облікового документу де зазначено навіть дату ВЛК 26.12.2023, яким громадянина визнано «непридатним у мирний час обмежено придатним у військовий». Відповідно до п.2 ч.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, який скасував статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та передбачив що громадяни, визнані раніше обмежено придатними, мають самостійно пройти повторний медичний огляд, ОСОБА_1 , не пройшов вчасно ВЛК для визначення придатності до несення військової служби, чим вчинив правопорушення яке підпадає під дію ч. 3 статті 210 КУпАП.».
Отже, підставою для внесення до застосунку позивача «Резерв +» відмітки, що його розшукує ТЦК та СП стала відсутність проходження повторно медичного огляду.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та на момент розгляду цієї адміністративної справи строк триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII).
За приписами частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 8 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX, яким було внесено зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та який набрав чинності з 03.05.2024, виключено такі визначення, як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX у первісній редакції установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом України № 4235-IX від 12.02.2025, який набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX внесено зміни, якими передбачено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Суд зауважує, що у військово-обліковому документі застосунку «Резерв+» позивача станом на 16.07.2024 зазначено в графі «Постанова ВЛК» - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, та відповідно до довідки ВЛК від 26.12.2023 року зазначено - обмежено придатний до військової служби.
В свою чергу, із застосунку «Резерв+» позивача станом на 31.10.2025 року в графі «Сповіщення» зазначено - Вас розшукує ТЦК та СП. Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку.
Отже, відповідно до вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3621-IX в редакції Закону України №4235-IX, позивач мав обов'язок самостійно звернутися до ТЦК та СП або через «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 року.
Водночас, підставою для внесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку стала бездіяльність позивача, щодо непроходження ним медичного огляду ВЛК у встановлений Законом строк.
Як встановлено судом та зазначається відповідачем у його відзиві на позовну заяву, підставою порушення позивачем військового обліку є саме непроходження ним військово-лікарської комісії до 05.06.2025 року.
Частиною 1 статті 34 Закону № 2232-XII унормовано, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 38 Закону № 2232-XII передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) визначено, що єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Згідно з частинами 8 і 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII установлено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам.
У пункті 11 указаного Положення зазначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487) унормовано, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
Згідно з пунктом 56 Порядку № 1487, Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов'язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 лютого 2025 року № 80, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2025 року за № 455/43861 (далі - Інструкція № 80) передбачено, що підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України .
Також пунктами 5 і 6 розділу ІІ вказаної Інструкції установлено, що підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов'язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов'язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.
Результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621-IX), у редакції, чинній з 15.02.2025 (у редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025), установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Як зазначено вище, позивач не виконав, передбаченого п. 2 розділу ІІ Закону № 3621-IX обов'язку щодо проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є спірним у цій справі.
Суд зауважує, що підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом були наступні позовні вимоги: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, та як похідна вимога, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
У відповідності до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд вже зазначав, що підставою для внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку слугувала відсутність з його сторони повторного проходження ВЛК до 05.06.2025 року.
Суд вважає, що внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку належить до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1951-VIII.
Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Суд також зазначає, що позивач не позбавлений можливості особисто з'явитися до ТЦК та СП з метою вирішення питання для уточнення даних чи проходження ВЛК.
Таким чином, з огляду на правомірність внесення відповідних відомостей до Реєстру, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 лютого 2026 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець