Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2026 року Справа№200/8555/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 18.08.2025 №103009429/5001/103009429-2025, зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової допомоги, у зв'язку з професійним захворювання та належної щомісячної страхової виплати з 15.05.2024 відповідно до 30 відсотків втрати професійної працездатності та провести перерахунок щомісячної страхової виплати з урахуванням зміни ступеня втрати працездатності з 30 відсотків втрати працездатності на 45 відсотків втрати працездатності з 14.07.2025, враховуючи середню заробітну плату, визначеної з тарифної ставки за професією майстра гірничого дільниці у розмірі 10146 гривень.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду справа передана на розгляд судді Давиденко Т.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
16.12.2025 у зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В на лікарняному проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа передана на розгляд судді Загацькій Т.В.
Ухвалою суду від 23.12.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №200/8555/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи розпочато спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач через веб-портал ПФУ звернувся до відповідача про перегляд його заяви про призначення страхових виплат від 13.08.2025 з урахування інформації, яка надійшла від ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» на адвокатський запит та з якої вбачається, що в період з 04.08.2022 по 03.08.2023 ОСОБА_1 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку. Проте 16.10.2025 позивач отримав відповідь про необхідність повторного звернення до ПФУ з заявою про призначення страхових виплат, так як надана відповідь підприємства ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» адресована адвокату Н.Малькевич та не може бути використана для підтвердження права на виплату, оскільки документ адресований іншій особі.
Вважаючи відмову пенсійного органу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що враховуючи відомості з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 ) дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні страхових виплат позивачу є правомірними.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Позивач, ОСОБА_1 у період з 20.07.2011 по 02.10.2023 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», який 02.10.2023 звільнений за частиною 1 статті 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 .
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 12.06.2024 за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці В.І.Король, позивачу встановлені професійні захворювання під час роботи майстром гірничим на ВП «Шахта «Капітальна».
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 07.08.2025 № 1391/25/71, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та 45 % стійкої втрати професійної працездатності за сукупністю (15 % + 30 %) з 14.07.2025 по 01.09.2026.
13.08.2025 через вебпортал електронних послуг ПФУ ОСОБА_1 надав комплексну заяву про призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати та одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності.
За результатами опрацювання заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято постанову № 5001-103009429/5001-103009429-2025-1 від 18.08.2025 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг. Підставою прийняття постанови вказано: «в інших випадках, передбачених законом: Відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи)».
18.08.2025 Головним управлінням було зроблено запит на ВП «Шахта «Капітальна» щодо надання довідки про заробітну плату, нараховану ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 30.09.2023, а в разі відсутності нарахування з поважних причин - надання інформації про розмір місячної тарифної ставки (посадового окладу) за професією майстер гірничий на дату настання права на страхову виплату 14.07.2025. В запиті, крім іншого, вказано: «Керуючись частиною 3 абзацу 3 пункту 3.1 «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 та відповідно до вимог пункту 33 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, просимо надати довідку про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок, на ім'я потерпілого ОСОБА_2 для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за період роботи з 01.10.2022 по 30.09.2023. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку гр. ОСОБА_2 з поважних причин не мав заробітку (п. 3 Постанови 1266), то згідно п. 12 Постанови №1266 просимо направити інформацію щодо місячної тарифної ставки (посадового окладу) по професії майстер гірничій (1222), встановленої на день настання права на страхову виплату 14.07.2025 року.».
Відповіді від ВП «Шахта «Капітальна» матеріали справи не містять.
Представник позивача - адвокат Малькевич Н.В. звернулась до ДП «Мирноградвугілля» з запитом щодо надання інформації.
Листом вих.№53 № 13.09.2025 ВП «Шахта «Капітальна» надано адвокату Малькевич Н.В., відповідь на запит №241 від 08.09.2025 щодо надання підтверджувальних документів по ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 майстра гірничого дільниці конвеєрного транспорту №1 з посадовим окладом станом на вересень 2023 року 10146 грн. повідомлено, що він згідно наказу ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» №02/634-к від 03.08.2022 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку з 04.08.2022 по 03.08.2023; з 04.08.2023 по 02.10.2023 знаходився у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами; 02.10.2023 був звільнений. Вказано, що надати копії наказів немає можливості у зв'язку з тим, що ВП «Шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» знаходиться на території активних бойових дій, документи евакуйовані та знаходяться на збереженні у ДП Державний науково-дослідний, проектно-конструкторський і проектний інститут вугільної промисловості «УКРНДІПРОЕКТ» (м. Київ).
Листом від 01.09.2025 № 0500-0202-8/87063 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило представнику позивача, що згідно з даних трудової книжки, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах по 02.10.2023. Отже, розрахунковий період визначено з 01.10.2022 по 30.09.2023. В зазначеному розрахунковому періоді згідно з даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у ОСОБА_1 відсутня заробітна плата. Для уточнення інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 направлений запит на підприємство ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля». Враховуючи те, що без інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 неможливо прийняти рішення щодо призначення страхових виплат, то Головним управлінням було відмовлено в призначенні страхових виплат до отримання необхідної інформації. Листом від 01.09.2025 №0500-0209-8/86716 на електронну пошту ОСОБА_1 було проінформовано щодо неможливості прийняти рішення про призначення страхових виплат.
Листом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.10.2025 № 43329-39641/Н-02/8-0500/25 повідомлено ОСОБА_1 , про розгляд його звернення від 18.09.2025 №ВЕБ-05001-Ф-С-25-200676, яке зареєстровано 19.09.2025 за вх. №39641/Н-0500-25 відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Вказано, що 13.08.2025 засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України позивач надав комплексну заяву про призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати та одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності. Заяву було опрацьовано та винесено рішення про відмову в призначенні страхових виплат, оскільки в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані по заробітній платі за потрібний розрахунковий період з 01.10.2022 по 30.09.2023, що унеможливлює проведення розрахунку суми страхової виплати відповідно до пункту 33 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням». Для уточнення інформацій направлений запит на підприємство ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля». З метою прискорення отримання необхідних відомостей Головним управлінням було вжито заходів щодо взаємодії з підприємством, яке надає відповідну інформацію, але на теперішній час відповідь на запит не отримано. Зауважимо, що листом від 01.09.2025 №0500-0209-8/86716 ОСОБА_1 було проінформовано, що перегляд права на призначення страхових виплат за додатково наданими документами здійснюється на підставі нової заяви про призначення страхових виплат. Крім того зазначено, що надана відповідь підприємства ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», що адресована адвокату Н.Малькевич, не може бути використана для підтвердження права на виплату, оскільки документ адресований іншій особі. Таким чином, для розгляду питання призначення виплат можуть бути використані документи, надані в межах офіційного двостороннього листування. Отже, для повторного перегляду права на призначення страхових виплат рекомендовано повторно надати відповідну заяву.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає таке.
Згідно статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - кошти соціального страхування), коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Страхові випадки:
за соціальним страхуванням від нещасного випадку - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;
за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону страхових виплат.
Відповідно до статті 2 Закону № 1105-ХІV законодавство про соціальне страхування складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цього Закону, інших законодавчих актів та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про соціальне страхування, застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 29 Закону № 1105-ХІV особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Статтею 30 Закону № 1105-ХІV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до вимог статті 32 Закону № 1105-ХІV щодо визначення ступеня втрати працездатності потерпілим, Медико-соціальна експертиза стійких обмежень життєдіяльності потерпілих здійснюється МСЕК відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров'я. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я, з урахуванням (за наявності) результатів заключного реабілітаційного обстеження після надання реабілітаційної допомоги мультидисциплінарною командою реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, внесеного до індивідуального реабілітаційного плану. Огляд потерпілого, складання, внесення змін до індивідуальної програми реабілітації проводиться МСЕК відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 1105-XIV сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Частиною 8 статті 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час обчислення середньомісячної заробітної плати враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески (частина дев'ята статті 36 Закону № 1105- XIV.
Відповідно до частини 11 статті 36 Закону № 1105-XIV, якщо на час звернення за страховою виплатою неможливо отримати інформацію про заробітну плату потерпілого до ушкодження здоров'я, сума страхової виплати визначається за чинною на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день звернення.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління заяву (у паперовій або електронній формі) про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі поданої в електронній або паперовій формі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (частина друга статті 37 Закону № 1105-XIV).
Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці) визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі Порядок № 1266).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.
Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).
У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання права на страхову виплату. У разі коли тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлена та відповідні дані відсутні, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1266 середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) в юридичній особі незалежно від організаційно-правової форми (в її структурному підрозділі), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1266 у разі коли на дату встановлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи або медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку (складення акта за формою П-4) або звільнення з роботи (переходу на іншу роботу, з якою пов'язане професійне захворювання), середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві (складенням акта за формою П-4) або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:
З = З(н) х С : М,
де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;
С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);
К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:
К = З(в) : З(с),
де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв'язку з:
поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;
причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.
Як встановлено судом 13.08.2025 через вебпортал електронних послуг ПФУ ОСОБА_1 надав комплексну заяву про призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати та одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності.
За результатами опрацювання заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято постанову № 5001-103009429/5001-103009429-2025-1 від 18.08.2025 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг. Підставою прийняття постанови вказано: «в інших випадках, передбачених законом: Відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи)».
Листом від 01.09.2025 № 0500-0202-8/87063 Головне управління повідомило представнику позивача, що згідно з даних трудової книжки, ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах по 02.10.2023. Отже, розрахунковий період визначено з 01.10.2022 по 30.09.2023. В зазначеному розрахунковому періоді згідно з даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у ОСОБА_1 відсутня заробітна плата. Для уточнення інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 направлений запит на підприємство ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля». Враховуючи те, що без інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 неможливо прийняти рішення щодо призначення страхових виплат, то Головним управлінням було відмовлено в призначенні страхових виплат до отримання необхідної інформації. Листом від 01.09.2025 №0500-0209-8/86716 на електронну пошту ОСОБА_1 було проінформовано щодо неможливості прийняти рішення про призначення страхових виплат.
Пунктом 33 Порядку №1266 визначено, що у разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
Проте, відповідачем відмовлено в призначенні страхових виплат до отримання необхідної інформації на запит до ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» для уточнення інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 .
Разом з тим, відповідачем не дотримано п'ятиденного строку, визначеного пунктом 33 Порядку №1266, оскільки запит та постанова про відмову в призначенні страхових виплат позивачу датовані 18.08.2025.
Крім того, суд зауважує, що відповідачем до суду разом з відзивом не надано копію запиту до ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» для уточнення інформації щодо тарифної ставки (посадового окладу) ОСОБА_1 .
Як вбачається з наданого представником позивача запиту Головного управління ПФУ в Донецькій області на ВП «Шахта «Капітальна» від 18.08.2025, крім іншого, вказано: «Керуючись частиною 3 абзацу 3 пункту 3.1 «Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 та відповідно до вимог пункту 33 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, просимо надати довідку про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок, на ім'я потерпілого ОСОБА_2 для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за період роботи з 01.10.2022 по 30.09.2023. Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку гр. ОСОБА_2 з поважних причин не мав заробітку (п. 3 Постанови 1266), то згідно п. 12 Постанови №1266 просимо направити інформацію щодо місячної тарифної ставки (посадового окладу) по професії майстер гірничій (1222), встановленої на день настання права на страхову виплату 14.07.2025 року.».
Отже, запит зроблений відповідачем 18.08.2025 стосувався потерпілого ОСОБА_2 , а не позивача. Тому суд не приймає такий запит, як належний доказ зверненням пенсійного органу до роботодавця позивача.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем, при розгляді заяви позивача від 13.08.2025 порушено вимоги Порядку № 1266, тому постанова Головного управління ПФУ в Донецькій області від 18.08.2025 №103009429/5001/103009429-2025 прийнята протиправно та підлягає скасуванню.
Висновок суду про протиправність постанови ґрунтується на тому, що вона не відповідає критеріям, наведеним у п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованою та не може вважатися такою, що прийнята добросовісно і розсудливо.
Також, перевіряючи додержання ГУ ПФУ в Донецькій області вимог Закону України від 17.02.2022 № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі Закон № 2073), суд зазначає наступне.
Сутність принципу офіційності в адміністративній процедурі розкривають норми ст. 16 Закону № 2073.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2073 адміністративний орган зобов'язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону № 2073 адміністративний орган не може зобов'язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов'язок не визначено законом.
За правилами, наведеними у ч. 3 ст. 16 Закону № 2073, адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.
ДП «Мирноградвугілля» є державним підприємством, засновником якого є Міністерство енергетики України, про що свідчать відомості про цю юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відтак, в силу положень п. 33 Порядку № 1266 саме ГУ ПФУ в Донецькій області, виходячи з принципу офіційності, мало звернутися до цього підприємства із запитом про надання даних про заробітну плату ОСОБА_1 за розрахунковий період, а якщо оплата праці не проводилась з'ясувати причини цього і отримати дані про встановлену тарифну ставку (посадовий оклад) на дату виникнення у позивача права на страхову виплату.
Відповідач таких дій не вчинив, чим порушив приписи ст. ст. 16, 52 Закону № 2073.
Як вже зазначалось, наявний в матеріалах справи запит Головного управління ПФУ в Донецькій області на ВП «Шахта «Капітальна» від 18.08.2025 судом не прийнятий, з наведених вище підстав.
Крім порушення принципу офіційності, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило дотримання принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2073 особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно виплинути на право, свободу чи інтерес заінтересованої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 2073 особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.
Відповідно до абз. абз. 1-2 ч. 1 ст. 63 Закону № 2073 учасник адміністративного провадження має право бути заслуханим адміністративним органом до прийняття рішення у справі, якщо таке рішення може негативно вплинути на його право, свободу чи законний інтерес, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений цим Законом для подання заяви.
Однак у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Донецькій області не лише не вжило заходів офіційного з'ясування обставин, а й позбавило позивача можливості бути вислуханим, надати пояснення, додаткові докази тощо.
Крім того, представником позивача самостійно вчинено заходи для отримання інформації від ВП «Шахта «Капітальна», зроблено адвокатський запит та надано відповідь відповідачу.
Проте така відповідь відповідачем не прийнята, оскільки адресована адвокату Н.Малькевич та не може бути використана для підтвердження права на виплату, так як документ адресований іншій особі.
Отже відповідач проігнорував цю відповідь, обмежившись формальною вказівкою про неналежність інформації, викладеній у відповіді ВП «Шахта «Капітальна» на запит адвоката Н.Малькевич, не зазначивши обґрунтованих підстав такої відмови та не вказавши норм законодавства, які таку відмову передбачають.
Прийняття рішення у справі регламентовано нормами ст. 69 Закону № 2073.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону № 2073 за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.
Вимоги до змісту адміністративного акта наведені у ст. 71 Закону № 2073.
Так, згідно з ч. 1 ст. 71 Закону № 2073 письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.
Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім'я відповідальної посадової особи адміністративного органу.
У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.
Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.
У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.
У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам ст. 71 Закону № 2073 щодо змісту адміністративного акта, зокрема в заключній частині рішення пенсійний орган не вказав строки і порядок його оскарження, найменування і місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, вид суду, до якого особа може подати позову.
Вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта визначені ст. 72 Закону № 2073.
Так, згідно з ч. 1 ст. 72 Закону № 2073 адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті).
Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону № 2073 у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 72 Закону № 2073 адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином.
Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта (ч. 4 ст. 72 Закону № 2073).
Згідно з ч. 5 ст. 72 Закону № 2073 відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
Ч. 6 ст. 72 Закону № 2073 передбачено, що мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо: 1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб; 2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.
Рішення, яке є предметом спору, не відповідає вимогам мотивування (обґрунтування) адміністративного акта, визначеним ст. 72 Закону № 2073.
В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Донецькій області не навело чітких висновків про відсутність підстав перерахунку страхової виплати з посиланням на докази та конкретні правові норми, якими воно керувалося при цьому.
Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.
Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:
1) прийнятий адміністративним органом, що:
а) не мав на це повноважень;
б) використав дискреційні повноваження незаконно;
2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;
3) порушує норми матеріального права;
4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне також застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати від 13.08.2025, з урахуванням відповіді підприємства ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» вих.№53 від 13.09.2025 на запит адвоката Н.В. Малькевич та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 700,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 18.08.2025 № 103009429/5001/103009429-2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2025 про призначення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати, з урахуванням відповіді підприємства ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» вих.№53 від 13.09.2025 на запит адвоката Н.В. Малькевич та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 700,00 грн.
Повне судове рішення складено 26.02.2026.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька