Рішення від 26.02.2026 по справі 200/9860/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Справа№200/9860/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Цимбалюка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Цимбалюка Сергія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, перерахованої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та без первинних документів, на підставі яких видано довідку про заробітну плату в зоні відчуження;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення всього розміру пенсії, з урахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є oсoбoю, якa пoстрaждaлa внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XІІ. При цьому вказав, що з вересня 2025 року було зменшено розмір її пенсії, шляхом обчислення виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210. Вказані дії відповідач обґрунтовує відсутністю в матеріалах електронної пенсійної справи первинних документів, на підставі яких визначено складові заробітку, а саме часову тарифну ставку, нарахування та виплату премії.

Позивач вказав, що звернувся із заявою про перерахунок пенсії? додавши довідки та первинні документи, проте в перерахунку пенсії відмовлено, що позивач вважає протиправним.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. При цьому, довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видаються підприємствами, установами та організаціями на підставі документів про період роботи, населений пункт (об'єкт), де виконувалися роботи, особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7. Проведення перерахунку на виконання Рішення КСУ від 20.03.2024 здійснюється за документами, наявними в електронній пенсійній справі на момент перерахунку, зокрема, довідок про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Вказав, що за результатами розгляду документів пенсійної справи було встановлено, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка про заробітну плату від 21.09.2012 №504, видана структурною одиницею ПАТ «Донбасенерго» підприємством робочого постачання «Енерготорг», за роботу в зоні відчуження, але у зв'язку з відсутністю в електронній пенсійній справі документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії, населений пункт перебування в зоні, причини застосування кратності по відповідній зоні небезпеки, відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії відповідно до статті 54 Закону №796.

Таким чином розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.09.2025 було обчислено виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

При цьому вказав, що за наслідками розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії «зміна надбавки», Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення від 14.10.2025 №1135 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

Позивач надав відповідь на відзив у якій висловив незгоду з позицією відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позов не визнало, надало відзив на адміністративний позову у якому зазначено, що ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії не надано первинні документи на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату: табелі обліку робочого часу за відповідний період перебування в зоні відчуження; особовий рахунок або інші облікові документи за період роботи у зоні відчуження; платіжні або розрахунково-платіжні відомості, які підтверджують фактичні суми нарахувань; відомості щодо тарифної ставки у зазначений період; документи, що підтверджують застосування кратності оплати праці (внутрішні накази або розпорядження, які визначали: конкретних працівників або категорії працівників, які підпадали під підвищену кратність; терміни дії цієї кратності; порядок нарахування тощо); положення про преміювання, чинне на підприємстві у 1986 році; накази, зміни або додатки, які підтверджують внесення змін до положення про преміювання працівників, залучених до робіт у зоні відчуження.

Вказано, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було надіслано запит до підприємства (організації), яким видано довідку про заробітну плату, щодо надання відповідних документів. Однак, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії підтверджуючої інформації щодо первинних документів, на підставі яких видано довідку про заробітну плату, не було, у зв'язку з чим Головним управлінням було прийнято рішення про відмову.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05.02.2026 залучити до участі у справі №200/9860/25 другим відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-XІІ.

Позивач є особою з інвалідністю 3 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.03.2019, довідкою МСЕК №264812.

Розмір пенсії позивача, зокрема з 01.03.2023 становив 20930 грн, з 01.03.2024 - 23610 грн, з 01.03.2025 основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 47586,91 грн, при цьому з урахуванням обмеження максимальним розміром - 23610,00 грн, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.08.2025 № 914430178112 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025, у зв'язку макетною обробкою, підстава - невідповідність довідки по з/п, розмір пенсії склав - 10629,24 грн.

06.10.2025 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії.

До заяви про перерахунок пенсії надано документи: довідку, видану Кураховенерготоргом Мар'їнського району Донецької області; посвідчення про відрядження № 132; табель на виплату заробітної плати; довідку про відрядження, видану ВАТ «Донбасенерго «Енерготорг»; наказ (без номера) «Про донарахування заробітної плати учаснику ЛНА на ЧАЕС»; довідку про оплату праці з урахуванням зони безпеки; розрахунково-платіжну відомість щодо донарахування та виплату заробітної плати за роботу в зоні відчуження при ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується розпискою та зазначається Відповідачем.

У порядку екстериторіальності заяву позивача розглянуто відповідачем- 2, яким винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від 14.10.2025 № 1135.

Підставою для відмови стало наявність в матеріалах електронної пенсійної справи листа від 16.09.2025 № 0500-0212-8/93987, згідно з яким ОСОБА_1 повідомлено про направлення запиту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області до підприємства (організації), яким видано довідку про заробітну плату, щодо надання відповідних документів.

Відповідач - 1 у відзиві на адміністративний позов вказав, що ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії не надавала первинні документи на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату: табелі обліку робочого часу за відповідний період перебування в зоні відчуження; особовий рахунок або інші облікові документи за період роботи у зоні відчуження; платіжні або розрахунково-платіжні відомості, які підтверджують фактичні суми нарахувань; відомості щодо тарифної ставки у зазначений період; документи, що підтверджують застосування кратності оплати праці (внутрішні накази або розпорядження, які визначали: конкретних працівників або категорії працівників, які підпадали під підвищену кратність; терміни дії цієї кратності; порядок нарахування тощо); положення про преміювання, чинне на підприємстві у 1986 році; накази, зміни або додатки, які підтверджують внесення змін до положення про преміювання працівників, залучених до робіт у зоні відчуження.

Отже, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутні первинні документи на підставі яких визначено складові довідки про заробітну плату, пенсія позивачеві обчислена виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В матеріалах справи наявні копії довідки, яка видана Кураховенерготоргом Мар'їнського району Донецької області, посвідчення про відрядження №132, табель на виплату заробітної плати, довідки про відрядження, яка видана ВАТ «Донбасенерго «Енерготорг»; Наказу «Про донарухування заробітної плати учаснику ЛНА на ЧАЕС від 2012 року», розрахункова-платіжна відомість щодо донарахування та виплати заробітної плати за роботу в зоні відчуження при ЛНА на ЧАЕС.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення розміру пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення врегульовані Законом України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон - № 796-XII).

За змістом статті 1 Закону № 796-XII цей нормативно-правовий акт спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема, соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 54 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Частинами 4 і 5 ст. 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Суд зазначає, що розмір пенсії позивача до 31.08.2025 обчислювався відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII.

Разом з тим, з 01.09.2025 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, тобто відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що застосування припису ч. 4 ст. 57 Закону № 796-XII передбачає висловлення бажанням особи, яка звернулася за пенсією.

Як вбачається з обставин справи, ОСОБА_1 не висловлювала бажання на розрахунок її пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

За таких обставин з урахуванням вимог законодавства орган Пенсійного фонду України не мав права самостійно, без отримання бажання пенсіонера, змінювати порядок обчислення пенсії позивачу. Тим більше, що застосування обраного відповідачем способу обчислення пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсії позивача.

Суд зазначає, що до 01.09.2025 пенсія позивачу виплачувалась з урахуванням довідок про заробітну плату, наявних в матеріалах пенсійної справи. Однак під час перерахунку пенсії з 01.09.2025 пенсія позивачу була перерахована без урахування цих довідок у зв'язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості її видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Отже, відсутність первинних документів не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. Відповідальність за відсутність первинних документів докладається на власника підприємства, а не працівника (пенсіонера).

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували безпідставність видачі довідок про заробітну плату позивачу відповідачем не надано.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та, у зв'язку з чим, зменшення розміру пенсії, є протиправними.

Суд не приймає посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.09.2018 у справі № 752/16491/14-а, відповідно до якої зміна розміру пенсії, зумовлена набранням чинності новими нормативно-правовими актами, не є звуженням чи скасуванням вже набутого права, якщо вона здійснюється в межах законодавчих приписів, оскільки у спірних правовідносинах не відбулося жодних законодавчих змін. У Рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 зазначено, що змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Отже, на підставі викладеного вище, ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.08.2025 № 914430178112 (протокол про перерахунок пенсії від 19.08.2025) здійснено перерахунок пенсії позивача без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 01.09.2025, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати таке рішення.

Частиною четвертою статті 54 Закону № 796 визначено, що розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 01 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, пенсія позивача, починаючи з березня 2022 року підлягає індексації відповідно до постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118, постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. №168, постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. №185, постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. №209, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який мав враховуватися для обчислення пенсії у відповідний рік на відповідний коефіцієнт.

Отже, пенсія позивача підлягає індексації відповідно до постанови КМУ № 209 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який мав враховуватися для обчислення пенсії з 01.03.2025 на відповідний коефіцієнт, 1.115 з 01.03.2025).

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного вище, суд, з урахуванням положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.08.2025 № 914430178112 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві підвищення всього розміру пенсії, з урахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стосовно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку пенсії, зважаючи на підстави відмови у перерахунку пенсії, ураховуючи, що вказане рішення не впливає на відновлення прав позивача, суд не вбачає підстав для його скасування.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, ураховуючи відсутність доказів понесення інших судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.08.2025 № 914430178112 про перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010), провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) підвищення всього розміру пенсії, з урахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з 01.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв

Попередній документ
134388565
Наступний документ
134388567
Інформація про рішення:
№ рішення: 134388566
№ справи: 200/9860/25
Дата рішення: 26.02.2026
Дата публікації: 02.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (06.04.2026)
Дата надходження: 30.03.2026
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити певні дії