Справа № 463/8588/24
пр.№ 2-о/464/36/26
26 лютого 2026 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі: судді Шашуріної Г.О.,
секретар судового засідання Федак Б.В.,
за участі представника заінтересованої особи Процик І.І.,
розглянувши за правилами окремого провадження цивільну справу № 463/8588/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмила Данилівна, територіальна громада в особі Львівської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю,
Заявник звернувся до Личаківського районного суду м.Львова із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю його та ОСОБА_2 , без шлюбу у період з жовтня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви покликається, що ним подано заяву до приватного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте відсутні документи, які б підтверджували наявні сімейні відносини.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 17 вересня 2024 року дану справу направлено за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2024 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 28 жовтня 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року витребувано у заінтересованої особи приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Максимів Л.Д. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 36/2024, яка заводилися після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року залучено в якості заінтересованої особи територіальну громаду в особі Львівської міської ради.
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Львівської міської ради про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи територіальної громади в особі Львівської міської ради Процик І.І. у задоволенні заяви просила відмовити.
Заявник та його представник - адвокат Труш І.М., приватний нотаріус Максимів Л.Д. подали до суду заяву, в якій просять проводити розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст.293, п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч.3 ст.294 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 953/6430/22 зроблено правовий висновок, що зміст положень частини третьої статті 294 ЦПК України не свідчить, що суд в справах окремого провадження про встановлення факту має повністю замінювати заявника в доказовій діяльності та на власний розсуд визначати та збирати докази.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У поданій заяві заявник просить встановити факт проживання однією сім'єю його та ОСОБА_2 , без шлюбу у період з жовтня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , досліджуючи таку вимогу, суд установив наступне.
Як регламентовано ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки, притаманні подружжю (стаття 3 СК України).
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).
Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.
При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (провадження № 61-466св23), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц.
Належними і допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із подружжя; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін. (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 524/10054/16).
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 62 роки. Указане підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11 березня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за № 00046492967.
Після смерті ОСОБА_2 заявник 14 серпня 2024 року подав приватному нотаріусу ЛМНО Максимів Л.Д. заяву про прийняття спадщини за законом, унаслідок чого заведено спадкову справу № 36/2024.
Листом приватного нотаріуса ЛМНО Максимів Л.Д. від 19 серпня 2024 року повідомлено, що ОСОБА_2 постійно проживала і була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за законом заявник, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який, з його слів, проживав з померлою ОСОБА_2 однією сім'єю більше п'яти років. Роз'яснено заявнику, що юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду.
На підтвердження вимог за заявою заявника допитано свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сусідів, які ствердили, що померла та заявник проживали разом, проводили спільно час, робили покупки, заявник зробив ремонт у будинку та на теперішній час постійно ходить на цвинтар до померлої ОСОБА_2 .
Водночас показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, адже допитані свідки не були близькими особами та дружніх відносин із сусідами не підтримували, бачилися періодично.
Заявником жодними доказами не доведено реальності сімейних відносин, наявності спільного бюджету з померлою, їх спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, а відтак факту проживання однією сім'єю заявника з померлою.
Саме по собі перебування у близьких стосунках та періодичне проживання за однією адресою, не можуть беззаперечно свідчити, що між ними склались та мали місце усталені відносини, характерні подружжю/сім'ї.
З огляду на викладене вище у своїй сукупності заявником, який користується професійною правничою допомогою адвоката, не доведено та не підтверджено факту проживання однією сім'єю його та ОСОБА_2 , без шлюбу у період з жовтня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відтак суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмила Данилівна, територіальна громада в особі Львівської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
заінтересована особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Максимів Людмила Данилівна, Львівська обл., Львівський район, м. Винники, вул. Галицька, 29а
заінтересована особа територіальна громада в особі Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 04055896, м. Львів, пл. Ринок, 1
Повне рішення суду проголошено 26 лютого 2026 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА