Справа № 127/22090/25
Провадження №2/148/102/26
Іменем України
18 лютого 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" ( далі ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20.10.2021 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №436074870 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 12000 грн.
Первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в сумі 12000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказала у заявці на укладення кредитного договору.
28.11.2018 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався додатковими угодами, відповідно до умов якого до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №170 від 25.01.2022.
23.02.2024 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024.
В подальшому, 04.06.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого до ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15162 грн, відповідно до витягу з Реєстру боржників №б/н від 04.06.2025.
Відповідач належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить - 46401,60 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 34401,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У зв'язку з даними обставинами ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" змушено звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021в розмірі 46401,60 грн та понесені судові витрати: судовий збір - 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно його позовних вимог просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує. В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно якої представник позивача вказав, що заперечення представника відповідача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги до відповідача, а висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги грунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу. Строк дії договору факторингу №28/1118-01 закінчується 31.12.2024 ( з урахуванням додаткових угод). Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимог №170 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.01.2018 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" 25.01.2022 отримало право вимоги до відповідача, тобто після укладення кредитного договору №436074870 від 20.10.2021.
Згідно витягу з Реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" 23.02.2024 отримало право вимоги до відповідача.
04.06.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, за умовами якого перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, який було долучено до матеріалів справи.
Нараховання процентів за кредитним договором відбувалось в межах погоджених умов кредитного договору.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт.
Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021в розмірі 46401,60 грн та понесені судові витрати: судовий збір - 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.
Також в матеріалах справи наявні додаткові пояснення у справі, згідно яких представник позивача вказав, що представник відповідача неправильно трактує правову норму, а позивач досить грунтовно довів характер нарахування відсотків.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце, день і час судового засідання, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, а також довідки про доставку електронного документу (а.с.169), про причини своєї неявки суд не повідомили. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, обгрунтовуючи це тим, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, є необгрунтованими. Позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що строк дії кредитного договору було продовжено. Отже розмір відсотків за користування кредитними коштами мав складати 3456 грн (12000 грн х 0,96 % х 30 днів = 3456 грн).
Позивач зазначає, що право вимоги до відповідача переходило тричі. Однак на момент укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов'язання відповідача за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021 ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", а тому наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - позивача.
Недоведеність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для відмови у задоволенні позову.
Також в матеріалах справи наявне заперечення ( на відповідь на відзив), згідно якого представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову та вказала, що позивачем не доведено, що строк кредитного договору було продовжено. Фактично ним заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами кредитного договору - з 20.11.2021. При цьому розрахунку заборгованості в порядку ч.2 ст.625 ЦК України позивач не надав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.
Вважає, що за умови доведеності позивачем права вимоги до відповідача, з останньої може бути стягнено лише тіло кредиту в розмірі 12000 грн, так як відсотки за корисування кредитом у розмірі 3456 грн вона вже сплатила 19.11.2021.
Окрім того представником відповідача також подано до суду клопотання, згідно якого вона просить зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн, обгрунтовуючи це тим, що справа, яка розглядається, є типовою для позивача. Предмет спору у даній справі не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних та судової практики, справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, позовна заява не потребувала складних правових досліджень та значного аналізу справи, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної та технічної роботи.
Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся учасників справи.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутность учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засідання встановлено, що 20.10.2021відповідач звернулася до ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" із заявкою на отримання грошових коштів в кредит, де вказала: сума кредиту - 12000 грн, строк кредитування - 30, договір (оферта) №436074870, зазначив свої персовальні дані, адресу, фінансовий номер телефону, електронну адресу та на номер картки, про що свідчить копія відповідної заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.10.2021(а.с.22).
20.10.2021відповідач була ознайомлена із паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №436074870 від 20.10.2021, про що свідчить його копія (а.с.34-35).
Того ж дня міжТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №436074870 (надалі кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису, про що свідчить його копія (а.с.35-38).
За умовами даного договору сторони погодили:
- п.1.1. - кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язається повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА";
- п.1.3. - кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 12000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 19.11.2021;
- п.1.7. - кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 19.11.2021;
- п.1.8. - встановлений в п. 1.7. договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена;
- п.1.9. - за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
- п.1.9.1. - виключно на період строку визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 350,40 грн процентів річних, що становить 0,96 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
- п.1.9.2. - за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 556,97 процентів річних, що становить 1,53 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті;
- п.1.9.3. - якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору;
- п.1.10. - позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду;
- п.1.11. - основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час;
- п.1.12. факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:
- п.1.12.1 - зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
- п.1.12.2 - з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти в розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним;
- п.1.13. - проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником;
- п.3.4. - у випадку надходження від позичальника платежу протягом Пільгового періоду, а саме: протягом трьох календарних днів після спливу Дисконтного періоду, кредитодавець приймає виконання такого зобов'язання як належне виконання. Відповідно до чого, протягом Пільгового періоду нарахування процентів та неустойки в обліку кредитодавця призупиняється. У випадку, коли протягом Пільгового періоду позичальник не повернене суму кредиту, а також повністю не оплатить суму нарахованих процентів, неустойки чи інших нарахувань передбачених договором, на четвертий день після Терміну платежу кредитодавець здійснює донарахування зобов'язань позичальника за Пільговий період та здійснює перерахування зобов'язань позичальника, пов'язаних з настанням відкладальних обставини передбачених договором;
- п.4.1. - невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneуveo.ua;
- п.4.2. - строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п.1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання;
- п.4.3. - проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Згідно п.2.1.3. та та п.2.1.25. Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" Дисконтний період - особливий період користування кредитом, що обраховується від дати видачі кредиту до погодженої електронним договором дати закінчення цього періоду, який обирається клієнтом при подачі заявки на кредит та протягом якого можуть застосовуватися умови нарахування процентів за користування кредитом за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками, за умови не настання відкладальної обставини застосування Базової процентної ставки.
Продовження Дисконтного періоду (Пролонгація) - умова електронного договору, яка дає можливість клієнту продовжити строк Дисконтного періоду шляхом здійснення оплати всіх нарахованих на день платежу процентів за користування кредитом з відповідним призначенням платежу.
Згідно копії довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (а.с.14) вбачається, що 20.10.2021 кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV49GF, який було відправлено їй на номер мобільного телефону, вказаний нею у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 20.10.2021. Окрім того, відповідачем також були вчинені дії з метою продовження Дисконтного періоду, зокрема, 19.11.2021 сплачено проценти в розмірі 3456 грн, строк кредитування було продовжено на 30 днів за процентною ставкою 1,53 % в день, кінцева дата оплати 19.12.2021.
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021виконало та надало їй кредит в сумі 12000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення №3b3d47c8-30b0-4dda-983e-ce5b3e827ec9 від 20/10/2021 (а.с.38), копією довідки ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА"№436074870/23052025/Э від 25.05.2025 (а.с.83), копією повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" від 16.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250910/62657-БТ (а.с.123) та копією виписки за договором №б/н за період 20.10.2021-25.10.2021 клієнта ОСОБА_1 від 16.09.2025 (а.с.124).
Відповідач же свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала.
28.11.2018 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, про що свідчить його копія (а.с.64-67). За умовами даного договору сторони узгодили:
- клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором;
- право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку;
- строк цього договору закінчується 28.11.2019 , але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено ДОДАТКОВУ УГОДУ №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, про що свідчать її копія (а.с.69), відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2020.
31.12.2020 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено ДОДАТКОВУ УГОДУ №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, про що свідчать її копія (а.с.69а-72), відповідно до умов якої сторони виклали текст договору у новій редакції, згідно якої вони погодили наступне:
- п.1.2.- перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до цього договору, а саме Реєстрах прав вимог;
- п.1.3. - право вимоги - право грошових вимог клієнта до боржників за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
- п.2.1. - клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором;
- п.4.1. - наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує;
- п.8.2. - строк цього договору закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" були укладені ДОДАТКОВІ УГОДИ №27, №31 та №32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, про що свідчать їх копії (а.с.74,75), відповідно до яких сторони неодноразово продовжувати строк дії договору, зокрема, до 31.12.2022, до 31.12.2023 та до 31.12.2024.
З огляду на укладення ДОДАТКОВИХ УГОД між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", судом встановлено, що сторони погодили предмет відступлення прав вимоги, в тому числі вимог, які виникнуть у клієнта у майбутньому (майбутня вимога), зокрема, на протязі 28.11.2018 - 31.12.2024.
Відповідно до копії Реєстру прав вимоги №170 від 25.01.2022 (а.с.62-63) вбачається, що 25.01.2022 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС"набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021на суму 36031,20 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по основному боргу; 24031,20 грн - заборгованість по відсоткам, що також підтверджується копією розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" станом на дату продажу 25.01.2022 (а.с.45-46).
23.02.2024 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" було укладено договір факторингу №23/0224-01, про що свідчить його копія (а.с.57-60), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1.2.- перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до цього договору, а саме Реєстрах прав вимог;
- п.1.3. - право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
- п.2.1. - клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором;
- п.4.1. - право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку;
- п.8.2. - строк цього договору закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Відповідно до копії Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 (а.с.55-56) вбачається, що 23.02.2024 ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021на суму 46401,60 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по основному боргу; 34401,60 грн - заборгованість по відсоткам, що також підтверджується копією розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС"станом на дату продажу 23.02.2024 (а.с.44).
04.06.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, про що свідчить його копія (а.с.50-53), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1.1. - фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, (суми позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
- п.1.2. - перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до копії Додатку №2 до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 - Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, складеного 04.06.2025(а.с.47), ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС"передало, а ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" прийняло Реєстр Боржників в кількості 13254.
Відповідно до копії Додатку №1 до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 - РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, складеного 04.06.2025 (а.с.48-49), вбачається, що ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021на суму 46401,60 грн, з яких: 12000 грн - прострочене тіло; 34401,60 грн - прострочені відсотки.
Згідно копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021 ОСОБА_1 (а.с.43) вбачається, що станом на 25.06.2025 заборгованість відповідача перед ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021складає 46401,60 грн, з яких: 12000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 34401,60 грн - прострочена заборгованість за процентами.
У зв'язку з невиконанням відповідачем її зобов'язань за кредитним договором№436074870 від 20.10.2021 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021, а відтак твердження представника відповідача щодо того, що до позивача не перейшло дане право вимоги є хибним.
Окремо слід зазначити, що оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювались, тому у даному випадку слід виходити з презумпції правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором, відповідач порушує свої зобов'язання за ним.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Судом враховано, що представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказала, що позивачем не надано належних доказів стосовно продовження строку кредитного договору. Також остання стверджує, що фактично позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору, з 20.11.2021. Вважає, що у разі доведеності позивачем права вимоги до відповідача з останньої може бути стягнуто лише тіло кредиту у розмірі 12000 грн, оскільки відсотки за користування кредитом у розмірі 3456 грн вона сплатила 19.11.2021.
У свою чергу представник позивача, заперечуючи доводи представника відповідача, вказував на правомірність всіх нарахувань. При цьому у відповіді на відзив остання зазначила, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Товаристом прийнято рішення про звільнення всіх клієнтів від зобов'язань по сплаті процентів за користуванням кредитом, починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10.04.2024.
Взявши до уваги доводи учасників справи, перевіривши розрахунки, які містяться в матеріалах справи та дослідивши кредитний договір, суд приходить до наступних висновків.
Оскільки п.1.12.1. кредитного договору передбачена можливість кредитодавця нараховувати проценти після закінчення Дисконтного періоду (30 днів) не більше ніж на 90 днів, тому твердження представника відповідача щодо нарахування відповідачу процентів поза межами кредитного договору не заслуговує на увагу.
Проценти за кредитним договором нараховувались кредитодавцем відповідачу з 20.10.2021 по 19.11.2021 за процентною ставкою 0,96 % в день на підставі п.1.9.1. кредитного договору та становили 3456 грн (12000 х 0,96 % х 30 = 3456 грн).
19.11.2021 відповідачем було сплачено 3456 грн, які було віднесено кредитотавцем на рахунок сплати процентів. Того ж дня Дисконтний період було продовжено до 19.12.2021, про що свідчить копія довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (а.с.14).
У зв'язку із продовженням Дисконтного періоду, згідно п.1.9.2. кредитного договору нарахування процентів здійснювалось за Індивідуальною процентною ставкою - 1,53 % в день. В період з 20.11.2021 по 19.12.2021 включно проценти за користування кредитом становили 5508 грн ( 12000 х 1,53 % х 30 = 5508 грн).
23.12.2021 кредитодавець у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх боргових зобов'язань протягом трьох днів після спливу Дисконтного періоду на підставі п.3.4. кредитного договору донарахував зобов'язання за Пільговий період та здійснив перерахунок зобов'язань позивачальника, пов'язаних з настанням відкладальних обставин, передбачених договором та почав нараховувати проценти за ставкою 2,98 % в день, яка визначена в п.1.12.2. кредитного договору.
Провівши власні розрахунку, судом встановлено наступне.
-12000 грн х 1,98 % х 60 = 14256 грн - відсотки за період з 20.10.2021 по 19.12.2021, передбачені в п.1.9.3. кредитного договору.
14256 грн - 5508 грн (відсотки за період з 20.11.2021 по 19.12.2021, передбачені в п.1.9.2. кредитного договору) = 8748 грн - сума донарахуваних процентів.
8748 грн ( сума донарахуваних процентів) - 3456 ( сума сплачених процентів) = 5292 грн - сума несплачених процентів станом на 19.12.2021.
12000 х 2,98 % = 357,60 грн - відсотки за 1 день, які визначені в п.1.12.2. кредитного договору та які нараховувалися кредитодавцем позичальнику після 19.12.2021.
8748 грн (сума донарахуваних процентів) + 1430,40 грн ( відсотки за 20.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.20214 (357,60 грн х 4 дні) = 6722,40 грн - сума процентів, яка була нарахована кредитодавцем позичальнику 23.12.2021 з врахуванням донарахування.
Тобто, станом на 19.12.2021 (закінчення Дисконтного періоду) тіло кредиту становить 12000 грн, а проценти - 5292 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатила свої боргові зобов'язання за кредитним договором, а продовжила користуватися кредитними коштами після закінчення Дисконтного періоду (19.12.2021), строк кредитної лінії продовжився на 90 днів, в силу п.1.12. та п.1.12.1. кредитного договору, тобто до 19.03.2022 включно.
З огляду на зауваження представником позивача на той факт, що починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10.04.2024 нарахування процентів за рішенням Товариства припинилося, тому нарахування процентів відповідачу мало б проводитися лише до 23.02.2022 включно, тобто 66 дні (з 20.12.2021 по 23.02.2022). Відтак розмір процентів за період з 20.12.2021 по 23.02.2022 включно становить 23244 грн (357,60 грн (відсотки за 1 день після 19.12.2021) х 66 днів = 23601,60 грн).
Таким чином станом на 19.03.2022 (закінчення строку кредитного договору) заборгованість відповідача перед позивачем становить 40893,60 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість по кредиту; 28893,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом ( 5292 + 23601,60 = 28893,60 грн).
Відтак, суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків не заслуговують на увагу, а твердження позивача щодо розміру заборгованості є правильними лише частвово.
Також не заслуговує на увагу твердження представника відповідача щодо нарахування відповідачу процентів за ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки із проведених судом розрахунків вбачається, що проценти нараховувалися позивачем в межах строку кредитної лінії, за відкладальною обставиною, а не після закінчення строку дії договору в силу п.4.3. договору.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021в розмірі 40893,60 грн.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України гарантується кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктами 4, 6, 9 ч.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вказав, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Відповідно до ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано: копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.41-42), укладеного між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ" в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І.; копією Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 - Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.42); копією Додаткової угоди №1 до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеної 05.06.2025 (а.с.40); копією Акту прийому-передачі наданих послуг, укладеного 25.06.2025 (а.с.40), де міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість витраченого часу на надані послуги та їх загальна вартість визначена у розмірі 7000 грн, яка складається з наступного: 5000 грн - складання позовної заяви (2 год.), 1000 грн - вивчення матеріалів справи (2 год.), 500 грн підготовка адвокатського запиту (1 год.), 500 грн - подача клопотання про отримання інформації щодо зарахування коштів (1 год.); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 (а.с.39), копією довіреності від 05.06.2025 (а.с.39).
Судом враховано, що представником відповідача подано до суду клопотання, згідно якого остання просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн..
Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: "витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Судом встановлено, що фактично правнича допомога адвоката Тараненка А.І. полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, складанні клопотання про витребовування доказів, відповіді на відзив, додаткових пояснень.
Слід зазначити, що збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та подання позовної заяви охоплюється єдиним поняттям - підготовкою позову, тому розмежовувати окремі етапи його підготовки є безпідставним.
Визначаючи заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи для сторін, ціни позову, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою. При цьому суд враховує, що справа, що розглядається для представника позивача є типовою, не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, а тому суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Саме така сума буде відповідати критерію реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, 2134,85 грн (40893,60 х 2422,40/46401,60 = 2134,85 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, п. 4, 6, 9 ч.1 ст.1, п.1, 6 ч.1 ст.19, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження якого: вул.Рогнідинська, 4 А, офіс 10, м.Київ, 01024, заборгованість за кредитним договором №436074870 від 20.10.2021в розмірі 40893,60 грн (сорок тисяч вісімсот дев'яносто три гривні шістдесят копійок), з яких: 12000 грн - заборгованість по кредиту; 28893,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження якого: вул.Рогнідинська, 4 А, офіс 10, м.Київ, 01024, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2134,85 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, а разом 7134,85 грн (сім тисяч сто тридцять чотири гривні вісімдесят п'ять копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: