25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 496/4778/21
провадження № 51-5711ск24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 10 липня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року,
встановив:
12 січня 2026 року засуджений звернувся із касаційною скаргою, за змістом якої він оскаржує вирок Біляївського районного суду Одеської області від 10 липня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду.
При цьому засуджений не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваного вироку та ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результатом його перегляду, однак долучив копії ухвал Одеського апеляційного суду від 10 липня та 05 грудня 2025 року про повернення його апеляційних скарг, але вимоги щодо цих рішень не заявляв. Таким чином, ОСОБА_4 не визначився з предметом оскарження.
У зв'язку з тим, що вказана неузгодженість та суперечності в касаційній скарзі засудженого позбавляють суд касаційної інстанції можливості визначитись з предметом оскарження, а також дотриманням скаржником строку на касаційне оскарження, Суд, ухвалою від 28 січня 2026 року, залишив згадану касаційну скаргу без руху, надавши засудженому п'ятнадцятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
На виконання вказаної ухвали засуджений 05 лютого 2026 року направив на адресу Суду копії вироку Біляївського районного суду Одеської області від 10 липня 2024 року та ухвали Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 426 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена щодо засудженого 02 грудня 2024 року. Як убачається зі змісту вказаної ухвали, судове засідання відбувалось за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , що підтверджує обізнаність скаржника із результатом апеляційного розгляду та порядком оскарження судового рішення.
Однак, з даною касаційною скаргою засуджений ОСОБА_4 звернувся лише 12 січня 2026 року, тобто поза межами тримісячного строку на касаційне оскарження. Разом з тим, засуджений не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 10 липня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3