26 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 366/2090/24
провадження № 61-900св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», про скасування державної реєстрації земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянко лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Іванківського районного суду Київської області у складі судді Слободян Н. П.
від 05 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., від 04 грудня 2025 року,
У грудні 2024 року керівник Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся в суд з позовом, у якому просив: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222080900:04:006:0032 у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав та їх обтяжень, зареєстрованих за ОСОБА_1 ; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 3222080900:04:006:0032 лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 січня 2022 року № 62726643 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
16 січня 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду:
від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 16 червня 2020 року у справі
№ 145/2047/16-ц щодо того, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідками;
від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 487/10127/14-ц, від 11 червня 2020 року у справі № 359/281/18-ц щодо того, що земельна ділянка, що перебуває в обмеженому обороті, не може передаватись у приватну власність;
від 11 грудня 2024 року у справі № 369/5810/23, від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц, від 27 листопада 2024 року у справі № 676/4253/21,
від 16 серпня 2023 року у справі № 676/4200/21, від 11 жовтня 2023 року у справі № 734/1560/20, від 16 вересня 2022 року у справі № 752/3090/19, від 22 червня 2022 року у справі № 367/4140/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі
№ 367/4128/16-ц щодо належного способу судового захисту у разі протиправного зайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду;
від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 18 лютого 2025 року у справі № 902/72/24 щодо ефективності позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно;
від 20 грудня 2023 року у справі № 916/1517/22 щодо ефективності позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки;
від 04 вересня 2024 року у справі № 922/4669/23, від 21 січня 2025 року у справі № 904/6886/23 про ефективність способу захисту з огляду на обставини часткового накладення спірної земельної ділянки (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також прокурор вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
У касаційній скарзі заступника керівника Київської обласної прокуратури просить суд про дату, час і місце розгляду справи повідомити Київську обласну прокуратуру, розгляд касаційної скарги здійснювати за участі прокурора Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Підстави для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін відсутні, про дату розгляду справи необхідно повідомити на офіційному веб-порталі судової влади.
Керуючись статтями 7, 34, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», про скасування державної реєстрації земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянко лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Іванківського районного суду Київської області від 05 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2025 рокупризначити до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи № 366/2090/24і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович