25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 554/12995/24
провадження № 61-2168ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Перша Полтавська державна нотаріальна контора, Полтавський обласний державний нотаріальний архів, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на частину житлового будинку з частиною надвірних будівель,
21 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 січня 2026 року в указаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
З огляду на обмеження касаційного оскарження, зокрема, передбачене пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд звертає увагу заявниці на необхідність наявності в розпорядженні суду на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження інформації про ціну позову.
В цій справі позов має вимогу майнового характеру - про визнання права власності на частину житлового будинку з частиною надвірних будівель, однак відомості про ціну позову (вартість спірного майна) в матеріалах касаційного провадження відсутні.
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
З огляду на те, що касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять інформації про ціну позову, що не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Отже, заявниці слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 серпня 2025 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 28 січня 2026 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров