16.02.2026м. СумиСправа № 920/1089/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1089/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 44907200)
в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (юридична адреса: вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021; фактична адреса: вул. Олексія Береста, буд. 21, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45202808),
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м.Суми, 40003; код за ЄДРПОУ 05766356),
про стягнення 3431869,53 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Формов В.В. (адвокат, довіреність від 24.12.2025 №1172),
від відповідача: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
31.07.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 3431869,53 грн заборгованості та 41182,44 грн судового збору.
31.07.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1089/25 призначено судді Котельницькій В.Л.
31.07.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Акціонерне товариство «Сумихімпром», зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 05766356 та місцезнаходженням: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003.
Ухвалою від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1089/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 15.09.2025, 12:00; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.
13.08.2025 відповідач подав відзив на позов (вх №3843), за яким відповідач підтвердив факт укладення з позивачем 01.10. 2023 договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 094205LA9WAP036 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498. У відзиві відповідач зазначив, що станом на 31.07.2025 загальна сума заборгованості за період квітень-червень 2025 року за договором складає 3431869,53 грн., загальна сума заборгованості за договором, з урахуванням частковим оплат, що були здійснені відповідачем зараховані позивачем в рахунок погашення минулої заборгованості відповідно до п. 6.7 договору, та становить 55348812,48 грн. Відповідач наголошує, що заперечує проти позовних вимог з огляду на обставини повномасштабної військової агресії відносно України, яка розпочалася 24.02.2022, зі сторони Російської Федерації, а також зумовлені такими діями вторгнення, руйнування інфраструктури, зокрема, об'єктів енергетики, людські жертви, блокади, введення мобілізації та воєнного стану, є загальновідомими обставинами та не підлягають окремому доведенню. Зокрема, відповідач звертає увагу, що загальновідомими обставинами є те що територія міста Суми, де розташоване АТ «Сумихімпром» знаходиться під постійними ворожими обстрілами. Електро- та газопостачання виробничих потужностей підприємства постійно переривається, в наслідок аварій та пожеж. У зв'язку із вищевказаними форс-мажорними обставинам, відповідач не має можливості здійснювати належну виробничу та господарську діяльність, та як наслідок несе значні збитки та фінансові втрати, що унеможливлює вчасно виконувати свої зобов'язання в т.ч.: і за договором, що укладений з позивачем. Відповідач наголошує, що починаючи із 01.11.2024 підприємство фактично не працює, значна кількість працівників АТ «Сумихімпром» знаходяться у вимушеному простої. Таким чином, відповідач просить суд врахувати вищевказані обставини при прийняті рішення у справі.
14.08.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх №3875), в якому позивач наголосив, що у відзиві на позов відповідач зазначає про існування форс-мажорної обставини, яка стала підставою неналежного виконання умов договору, укладеного між сторонами спору. Разом з тим, позивач зазначив, що пунктами 10.3 та 10.4 договору, укладеним між сторонами спору, передбачено, що сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Відповідач про виникнення форс-мажорних обставин взагалі не повідомив позивача в порядку встановленому договором. Таким чином, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, наголосивши на тому, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
15.09.2025 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 12:00, не відбувся, у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 15.09.2025 у справі №920/1089/25.
Ухвалою від 16.09.2025 у справі №920/1089/25 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче судове засідання на 03.11.2025, 11:30.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів ОСОБА_1 », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
03.11.2025 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 11:30, не відбувся, у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 03.11.2025 у справі №920/1089/25.
Ухвалою від 07.11.2025 у справі №920/1089/25 призначено підготовче судове засідання на 10.12.2025, 10:30.
У підготовчому судовому засіданні 10.12.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 20.01.2026, 10:30.
Ухвалою від 11.12.2025 у справі №920/1089/25 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 20.01.2026, 10:30.
20.01.2026 розгляд справи, призначений в підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся, у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 20.01.2026 у справі №920/1089/25.
Ухвалою від 21.01.2026 у справі №920/1089/25 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.02.2026, 14:30.
У судовому засіданні 16.02.2026 встановлено:
Представник позивача судове засідання прибув, додаткових заяв та/або клопотань не подав.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідно до поданого відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечував.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
01.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України», позивач, Оператор ГРМ) і Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» (далі - АТ «Сумихімпром», з урахуванням змін типу та назви товариства, відповідач, споживач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання №094205LA9WAP036 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 (далі - договір).
Відповідно до абз. 10 п. 1.4 розділу І договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
За пунктами 1.1., 1.2., 1.3. договору останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Спірний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Відповідно до п. 6.6 договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно з п. 6.7 типового договору розподілу у разі виникнення у споживача заборгованості за цим договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
За пунктами 10.1 та 10.2 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. 10.3 та 10.4 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору).
Позивач зауважує, що на виконання Закону України "Про ринок природного газу" НКРЕКП постановою від 07.10.2019 №2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 із змінами і доповненнями), Типового договору розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 із змінами). Зазначеними змінами для споживачів з 01 січня 2020 року запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
У випадку якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ з 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за:
-39 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;
-126 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
-314 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Річна замовлена потужність об'єкта споживача на 2025 рік визначена на рівні 8544827,30 куб.м. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача становить 712 068,94 куб.м.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30.12.2022р. № 1944» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу для Сумської філії на період з 01 жовтня 2023 року - у розмірі 1,34 грн за 1 куб.м (без урахування ПДВ), тобто 1,608 грн за 1 куб.м (з урахуванням ПДВ).
Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем).
Відповідно до п. 7 гл.6 р. VI Кодексу ГРМ оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодекс ГРМ надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Відповідно до матеріалів справи за квітень - червень 2025 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 3431869,53 грн, що підтверджується копіями актів та рахунків доданих до позову, а саме: за квітень 2025 року - на суму 1143956,54 грн; за травень 2025 року - на суму 1143956,54 грн; за червень 2025 року - на суму 1143956,45 грн.
Вищезазначені акти підписані сторонами та є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", за якими відповідач отримав товар та послуги, а відтак це є підставою виникнення обов'язку у відповідача.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підписанням актів наданих послуг за травень 2024 року - липень 2024 року, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», сторони зафіксували факт здійснення господарської операції.
24.06.2025 листом №789/21 відповідач повідомив Сумську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» про зміну типу та назви свого товариства. Змінено повне найменування товариства з Публічного акціонерного товариства «Сумихіпром» на Акціонерне товариство «Сумихіпром». Зміни коду ЄДРПОУ, банківських реквізитів, адреси не відбулись. Акціонерне товариство «Сумихіпром» є правонаступником прав та обов'язків з Публічного акціонерного товариства «Сумихіпром».
30.06.2025 відповідачем було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 2 квартал 2025 року, за яким станом на 30.06.2025 заборгованість відповідача за договором (з урахуванням непогашеної заборгованості минулих перодів, яка стягувалась з відповідача у примусовому порядку та зафіксована рішеннями господарського суду Сумської області) склала 56492769,02 грн.
Відповідно до п. 6.6, 6.7 договору, та п. 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, у разі виникнення у споживача заборгованості за договором розподілу природного газу сторони (за згодою Оператора ГРМ) можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Позивач наголошує, що будь-якої заяви/листа щодо укладення графіку погашення заборгованості від відповідача не надходило. Станом на 31.07.2025 загальна сума заборгованості за період квітень - червень 2025 року за договором складає 3431869,53 грн.
Окремо позивач звертає увагу суду, що судовими рішеннями було стягнути з відповідача заборгованість за договором, а саме:
-рішеннями Господарського суду Сумської області від 03.04.2024 у справі №920/94/24 стягнуто заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період жовтень - грудень 2023 року;
-рішенням Господарського суду Сумської області від 01.10.2024 у справі №920/670/24 стягнуто заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період січень - квітень 2024 року;
-рішенням Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 у справі №920/1160/24 стягнуто заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період травень - липень 2024 року;
-рішенням Господарського суду Сумської області від 07.05.2025 у справі №920/1558/24 стягнуто заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період серпень-листопад 2024 року;
Крім того судом встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 09.12.2025 у справі № 920/605/25 стягнуто заборгованості за надані послуги розподілу природного газу за період грудень 2024 року - березень 2025 року.
З огляду на зазначене позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з відповідача 3431869,53 грн вартості наданої за договором послуги з розподілу природного газу за період квітень - червень 2025 року.
Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 202 ЦК України визначено, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до укладеного сторонами спору договору, між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо надання послуг з розподілу природного газу.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У статті 905 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідно матеріалів справи, станом на 30.06.2025 заборгованість відповідача за договором за період квітень-червень 2025 року склала 3431869,53 грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Фізичне підключення об'єкта відповідача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено та не розірвано, відсутність поданих відповідачем заяв про остаточне припинення користування природним газом та уточнень щодо величини річної замовленої потужності свідчить про чиннисть зобов'язань сторін за укладеним договором.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справи.
При цьому суд не покладає в основу висновків у справі посилання відповідача на форс-мажорні обставини, виходячи з наступного.
У пунктах 10.1-10.4 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору.
Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2022 у справі № 910/15264/21 звертає увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов'язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з'ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс- мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Відповідач не повідомив позивача про виникнення форс-мажорних обставин та доказів протилежного суду не надав.
Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану, є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по зобов'язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Відповідач не довів наявність обставин форс-мажору саме для спірного випадку виконання господарського зобов'язання, а саме не довів причинно-наслідковий зв'язок між наявними форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань саме за спірним договором.
Сам лише факт введення воєнного стану, проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від виконання зобов'язань та від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов'язок за договором.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в 2025 році.
За викладених обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором, суд вважає правомірними, обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3431869,53 грн заборгованості за послугу з розподілу природного газу за договором за період квітень - червень 2025 року.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 3431869,53 грн заборгованості за надану послугу з розподілу природного газу за договором за період квітень - червень 2025 року, у зв'язку з чим суд задовольняє позов як законний та обґрунтований.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Позивач звернувся до суду з майновою вимогою, ставка судового збору за яку, відповідно до з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 та частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» складає 41182,43 грн (3431869,53 грн х 1,5% х 0,8).
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 41182,44 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією від 17.07.2025 №1643.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1)у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 41182,43 грн судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003; код за ЄДРПОУ 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код за ЄДРПОУ 44907200) в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» (юридична адреса: вул. Лебединська, буд. 13, м. Суми, 40021; фактична адреса: вул. Олексія Береста, буд. 21, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45202808) 3431869,53 грн (три мільйони чотириста тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят дев'ять грн 53 коп.) заборгованості та 41182,43 грн (сорок одна тисяча сто вісімдесят дві грн 43 коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 26.02.2026.
СуддяВ.Л. Короленко