Номер провадження: 11-сс/813/579/26
Справа № 495/543/26 1-кс/495/192/2026
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12026162240000110, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
установив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року було задоволено клопотання слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке перелічене у резолютивній частині ухвали, а саме:
- предмет зовні схожий на пістолет «Макарова» на якому з лівої сторони наявне маркування «ПМ-РФ 9мм. Р.А.», «вироблено в Україні», «ГИ-4305», також на рамці наявне маркування «ГИ4305 19 та інші дві цифри встановити не представилось за можливе» та з правої сторони наявне маркування ВІ137103, який було вилучено та поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №1»;
- автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «E400» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_1 ;
- змив зроблений на марлеву серветку змочену дистильованою водою з внутрішньої ручки біля пасажирського місця, яку було поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №1»;
- змив зроблений на марлеву серветку змочену дистильованою водою з внутрішньої ручки біля місця водія, яку було поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №2»;
- змив зроблений на марлеву серветку змочену дистильованою водою з керма автомобіля, яку було поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №3»;
- змиви з передньої панелі зроблені на марлеві серветки змочені дистильованою водою та спиртовим розчином, які було поміщено до паперових конверті з маркуванням «Пакет №4» та «Пакет №5» відповідно;
- 1 набій 9мм споряджений гумовою кулею з механічними пошкодженнями у вигляді подряпин та вм'ятин на корпусі, з наявним маркуванням на нижній частині «GECO 223 REM», який було поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №6»;
- дві стріляні гільзи з маркуванням «GGG .223 REM», які було вилучено та поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет №1».
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчий та прокурор довели необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, яке законно відповідає критеріям ст.98 КПК України та наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «E400» з реєстраційним номером НОМЕР_1 є незаконною.
В обґрунтування апеляційної скарги представник власника майна посилається на наступне:
-25.01.2026 року слідчим було проведено обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «E400» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який в подальшому було вилучено і визнано речовим доказом, без дозволу слідчого судді;
-Власник автомобіля - ОСОБА_7 для участі у судовому засіданні з розгляду клопотання про арешт мана не викликалась;
-Клопотання про арешт майна було подане до неналежного суду, всупереч вимогам п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, а саме до Білгород-Дністровського районного суду Одеської області замість Татарбунарського районного суду Одеської області, за місцем розташування органу досудового розслідування;
-З клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи звернувся слідчий, в той час як відповідно до положень ст.ст. 64-2, 171 КПК України суб'єктом звернення із таким клопотанням мав бути прокурор;
-Арештований автомобіль не є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України; слідчим суддею при накладенні арешту на автомобіль не враховано правову підставу для його арешту, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З огляду на викладене, представник власника майна просить оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого ВП №2 СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «E400» з реєстраційним номером НОМЕР_1 відмовити та зобов'язати слідчого повернути його власнику.
Крім того, в апеляційній скарзі представнгик власника майна просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ухвала постановлена за відсутності власників майна та в порушення абз. 5 ч. 7 ст. 173 КПК України, не була направлена останнім.
Позиції учасників судового розгляду.
До початку судового засідання адвокат ОСОБА_6 та власник майна ОСОБА_7 подали заяви, в яких просили розглянути апеляційну скаргу без їх участі та зазначили, що підтримують викладені в ній вимоги в повному обсязі.
Прокурор також звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну представника власника майна у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали провадження за клопотанням про арешт майна та, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, апеляційний суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги (1) щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, та за наявності підстав для його поновлення (2) щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.
Щодо клопотання на поновлення строку апеляційного оскарження:
Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК України).
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом статті 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
Якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи мас обчислюватись із дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 937/2679/20.
Зі змісту матеріалів кримінального провадження убачається, що оскаржена ухвала постановлена без виклику власника майна або його представника, а тому строк апеляційного оскарження для останніх обчислюється із дня отримання копії судового рішення. Натомість, в матеріалах справи відсутні докази щодо дати отримання копії ухвали апелянтом. На підставі наведеного, колегія суддів констатує, що строк для подання апеляційної скарги дотримано відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, тому відсутні підстави для його поновлення.
Щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
З матеріалів судового провадження убачається, що слідчий суддя під час розгляду скарги не в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 3 ст.21 КПК України встановлено, що кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В той же час, відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У даному кримінальному провадженні арештоване майно було тимчасово вилучене в порядку ст.168 КПК України під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя був зобов'язаний належним чином повідомити власника майна, або його представника про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна.
Проте в матеріалах провадження взагалі відсутні будь-які докази про належне сповіщення власника майна та його представника про дату, час та місце судового засідання з розгляду клопотання слідчого про арешт майна.
Невиконання слідчим суддею приписів ст.172 КПК України щодо належного сповіщення про час та місце розгляду клопотання слідчого про арешт майна його власника призвело до порушення права вказаної особи на доступ до справедливого суду, а отже слідчим суддею було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст.412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Встановлені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону стосовно невиконання слідчим суддею вимог ст.172 КПК України, у відповідності до положень ст.409 КПК України є підставою для скасування оскарженої ухвали слідчого судді.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 цього Кодексу.
Враховуючи те, що судовий розгляд в суді першої інстанції здійснювався з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду клопотання слідчого про арешт майна в суді першої інстанції.
Оскільки, під час провадження в суді апеляційної інстанції, судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення, апеляційний суд не перевіряє інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 .
Під час нового розгляду клопотання про арешт майна, слідчому судді необхідно забезпечити право заінтересованих осіб на доступ до суду, всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - частково задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12026162240000110, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання слідчого відділення №2 СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026162240000110, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в суді першої інстанції іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4