Справа № 738/44/26
№ провадження 3/738/78/2026
25 лютого 2026 року місто Мена
Суддя Менського районного суду Чеpнiгiвської областi Савченко О.А. розглянувши матеріали, які надійшли від т.в.о. заступника начальника ВП № 1 Корюківського ВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
секретаря судового засідання: Лях Н.М.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення
1. 13 січня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 559028 від 04 січня 2026 року за частиною першою статті 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 04.01.2026 о 22:28:00 в с. Куковичі вулиця Леоніда Каденюка (Гагаріна) гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи ін. сп'яніння або щодо вживання лікарських.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
2.1 В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що 04 січня 2026 року до нього зателефонував його товариш ОСОБА_2 та попросив дати в користування автомобіль, який належить йому ( ОСОБА_1 ). Того дня близько 15 години (коли він перебував на обідній перерві) до нього додому прийшов ОСОБА_2 і він дав йому ключі від автомобіля і останній поїхав на його авто по своїх справах, а він поїхав на роботу. Додому після роботи він повернувся близько 21 години. Допоміг по господарству дружині та разом з дружиною сіли вечеряти. Так, як у його онучки було день народження то вони вжили невелику кількість алкоголю. Згодом, близько 22 години, йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що прижене йому автомобіль. Він одягнувся та вийшов на подвір'я та став чекати на останнього. Через деякий час він почув, як до двору під'їхало авто, хвіртка подвір'я різко відкрилася та на подвір'я забіг ОСОБА_2 . Сказав, що за ним гоняться поліцейські та побіг за будинок. В цей час на територію подвір'я його господарства забігли працівники поліції, які застосовуючи фізичну силу, почали хапати його за одяг та руки. Так, застосовуючи фізичну силу вони витягли його з подвір'я на вулицю. Там вони запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та повідомили, що будуть складати на нього протоколи. Від проходження огляду він відмовився також відмовився підписувати протоколи так як він того дня взагалі не керував автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 . Коли працівники поліції поїхали він зателефонував ОСОБА_2 та все розповів. Останній сказав, що прийде на суд і розповість як все було.
2.2 Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він товаришує з ОСОБА_1 04 січня 2026 року він зателефонував ОСОБА_1 та попросив його автомобіль, так як власний був поломаний. До цього він неодноразово брав у ОСОБА_1 машину для вирішення власних справ. Останній погодився, повідомив, що близько 15 години приїде на обід і дасть ключі від машини. В обумовлений час він взяв автомобіль та поїхав по своїх справах. Окрім іншого, з'їздив в село Феськівка за зерном. Після 21 години він зателефонував ОСОБА_1 , запитав чи він вдома та повідомив, що через деякий час пригонить автомобіль. Він виїхав з дому та поїхав по вулиці Лісовій до вулиці Леоніда Каденюка. По дорозі він помітив, що позаду автомобіля почали блимати проблискові маячки поліцейського автомобіля. Він згадав, що забувся барсетку з документами вдома, злякався та не зупинився на вимогу працівників поліції. Доїхавши до будинку ОСОБА_1 він залишив авто, забіг на подвір'я господарства та побіг на город. Він бачив ОСОБА_1 коли останній йшов в стороні хвірточки. Того ж дня йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив про проблеми які він йому створив.
2.3 В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 . Їй відомо, що 04 січня 2026 року близько 15 години до них додому прийшов ОСОБА_2 та її чоловік дав йому їхнє авто. Того ж дня чоловік з роботи повернувся після 21 години, допоміг по господарству. Після цього вони повечеряли. Згодом чоловік сказав, що дзвонив ОСОБА_2 та зараз пригонить автомобіль. ОСОБА_1 одягнувся та вийшов на подвір'я. Коли чоловік повернувся до будинку то сказав, що його з подвір'я господарства витягли працівники поліції та склали на нього якісь протоколи.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
3. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази:
3.1. протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559028 від 04.01.2026 року;
3.2. копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559028 від 04.01.2026 року;
3.3. акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
3.4. направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 04.01.2026;
3.5. довідка про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія;
3.6. диск із відеозаписом.
4. В свою чергу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в спростування своєї вини надала:
4.1. особисті пояснення;
5. Показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які останні надали в судовому засіданні.
ІV. Оцінка Суду
6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
7. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
8. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
9. Далі Суд звертає увагу на те, що частина перша статті 130 КУпАП в тому числі, передбачає відповідальність за Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а частина третя статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
10. Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
11. В правовідносинах, що розглядаються, на думку Суду в матеріалах справи це не знайшло свого підтвердження.
12. Так, ОСОБА_1 повністю заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме вказав, що в день події він взагалі не керував автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 . Того дня він дав даний автомобіль ОСОБА_2 , який після 15 години того дня на ньому і їздив.
13. Вказана позиція повністю підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допитані в судовому засіданні.
14. Із диску з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського щодо відеореєстрації правопорушення неможливо встановити обставини які б чітко вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП.
Зокрема, з відеозапису вбачається, що 04.01.2026 о 22:57 працівниками поліції за допомогою проблискових маячків зупинявся автомобіль ВАЗ 21093, державний номерний знак якого закритий сніговим настилом, проте вимогу про зупинку не виконав.
О 22:58 зафіксовано, що вказаний автомобіль зупиняється поблизу домогосподарства. На вказаному відеозаписі відсутній момент залишення водієм автомобіля. Хто саме перебував за кермом встановити не можливо.
З дослідженого відео вбачається, що 04.01.2026 о 23:01 зафіксовано, як працівник поліції, озброєний автоматом застосовуючи фізичну силу витягує з території господарства особу чоловічої статі.
Також, як встановлено за результатами дослідження в судовому засіданні відео з нагрудної бодікамери ТЕКСАР 0019, остання фіксувала лише руків'я автомата поліцейського, на якому вона була закріплена, ноги та частини тулуба осіб, які перебували на місці події. Обличчя особи, стосовно якої працівниками поліції складався протокол не було зафіксовано. Особу ідентифікували лише з її слів.
15. Суд, дослідивши докази, які надані на підтвердження вини ОСОБА_1 зазначає наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
Відеозапис з нагрудної бодікамери ТЕКСАР 0019 не містить доказів, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 04.01.2026 року о 22 годині 58 хвилин.
16. Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
17. Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
18. Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
19. Відповідно до Рішення ЄСПЛ по справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
20. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
21. За даних обставин Суд доходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З цих підстав,
керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Менського районного суду
Чернігівської області О.А. Савченко