Провадження № 1-кс/734/123/26 Справа № 734/785/26
іменем України
26 лютого 2026 року селище Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025272300001056 від 11.06.2025, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великі Коровинці Чуднівського р-ну Житомирської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів в межах строку досудового розслідування, з утриманням на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на те, що слідчими слідчого відділення відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області за процесуального керівництва Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025272300001056 від 11.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану 09.05.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09 год 00 хв самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у районі АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби та правоохоронних органів за наявності реальної можливості для цього та по даний час до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся.
У подальшому, 24.02.2026 солдата ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 уповноваженою особою Відділення поліції № 1 (с-ще Козелець) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
25.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини ОСОБА_4 ; матеріалами службового розслідування у кримінальному провадженні за фактом самовільного залишення розташування військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_4 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, використовуючи свій статус військовослужбовця, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки, зокрема військовослужбовців зазначеної військової частини.
Окрім цього, підозрюваний має певне коло зв'язків у тому числі з керівництвом та службовими особами військової частини, здобутих в силу проходження ним військової служби та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин та фактів кримінального правопорушення.
Показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні погодився з клопотанням слідчого.
Захисник підтримав підзахисного.
Заслухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за скоєне, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Використовуючи статус військовослужбовця, зможе шляхом погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб вплинути на свідків. При застосуванні більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний зможе іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, створити штучні докази чи підбурити як цивільних осіб, так і осіб з числа військовослужбовців, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань. Крім того, підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За наведених вище обставин, є достатні підстави вважати доведеними зазначені у клопотанні слідчого ризики.
Слідчим суддею перевірялася можливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, однак жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечать належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді триманні під вартою.
Враховуючи конкретні обставини інкримінованого підозрюваному злочину, з огляду на положення абз. 8 частини четвертої статті 183 КПК України, вважаю за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, з утриманням на гауптвахті відділення Військової служби правопорядку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 18 год. 20 хв. 24 лютого 2026 року.
Строк закінчення дії ухвали 24 квітня 2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя