Справа №766/16555/25 н/п 2/766/1184/26
26 лютого 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря судового засідання Савицького В.В.
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області та Херсонської міської ради Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області та Херсонської міської ради Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за законом, інші спадкоємці відсутні. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Однак з 24.02.2022 року почалося вторгнення військ рф на територію України та введено воєнний стан, м. Херсон постійно знаходиться під постійними обстрілами, з 06.05.2022 року позивач виїхав до м. Київ, як внутрішньо переміщена особа та перебуває там до теперішнього часу, що унеможливлювало подачу заяви про прийняття спадщини. В липні 2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куниця В.В. з заявою про прийняття спадщини та 01.07.2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куниця В.В. позивачу було листом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. У зв'язку із чим просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити.
Представник відповідача Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити позивачу у задоволенні вимог до відповідача Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області , так як відповідач є неналежним.
Представник відповідача Херсонської міської ради Херсонської області в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити позивачу у задоволенні вимог до відповідача Херсонської міської ради Херсонської області з підстав, викладених у відзиві на позов, посилаючись на їх необгрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 19.07.2025 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_2 , про що зроблений актовий запис № 1767.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого повторно 27.06.2025 року Білозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис № 335.
Під час життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була співвласником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.01.1999 року.
Згідно відомостей довідки внутрішньо переміщеної особи в м. Київ № 3006-5001532249, позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та його зареєстроване місце перебування з 06.05.2022 року у м. Київ.
Відповідно до листа від 01.07.2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куниця В.В. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини.
Спадкова справа після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, спадкоємці за законом відсутні.
У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої ст. 1269 ЦК України, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Проте, в зв'язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживав окремо, також довгий час не міг звернутися до нотаріуса через систематичні обстріли м. Херсона, що створювало реальну загрозу життю та здоров'ю позивача й тривале перебування у м. Київ як внутрішньо переміщена особау зв'язку з цим, а тому у встановлений законом строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в частині вимог до Херсонської міської ради Херсонської області, та відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України позивачу ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Що стосується вимог ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області суд зазначає наступне.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-ц та відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України мають враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин..
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).
За загальним правилом відповідачами у справі за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно- за його місцезнаходженням, оскільки саме на ці органи згідно зі статтею 1277 ЦК України покладено обов'язок подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, а спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась.
За наведених умов неприйняття спадщини жодним із спадкоємців, належним відповідачем у справі має бути відповідна територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, тобто Херсонська міська рада Херсонської області, на території якої знаходиться нерухоме майно, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно до вимог частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, та здійснює функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписам статті 21 наведеного вище Закон у обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану»
Зокрема, відповідно до частини другої статті 8 цього Закону у місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення), частиною другою статті 10 Закону передбачено, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:1) начальник військової адміністрації: крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови; може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);
2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
Перелік повноважень військових адміністрацій населених пунктів на відповідній території наведено у частині другій статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частина яких у мирний час віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, однак обов'язок подавати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою і отримувати у власність майно до цих повноважень не віднесено.
Згідно з пунктом 5 частини сьомої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами.
Постановою Верховної Ради України від 03 листопада 2022року №2706-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (набрання чинності відбулося 08.11.2022), у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, крім повноважень, віднесених до його компетенції ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження Херсонської міської ради, її виконавчого комітету та Херсонського міського голови.
З огляду на викладене, заслуговують на увагу доводи представника відповідача Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області про те, що військові адміністрації населених пунктів, як тимчасові державні органи управління, не є належними відповідачами в такій категорії справ, оскільки до їх компетенції законом не віднесено порушення питання щодо визнання спадщини відумерлою та отримання у власність цієї спадщини. Жодних рішень про припинення, реорганізацію або ліквідацію Херсонської міської ради Херсонської області та її виконавчих органів ухвалено не було.
За таких обставин, судом встановлено що Херсонська міська військова адміністрація Херсонської області є неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для відмови у задоволенні заявлених до неї позовних вимог.
Керуючись статтями ст. ст. 15,1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області та Херсонської міської ради Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна