22 грудня 2025 року Справа № 915/1004/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Відділу освіти, культури, спорту та туризму Мигіївської сільської ради Миколаївської області,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС»,
про: стягнення заборгованості у розмірі 537913,40 грн, -
Відділ освіти, культури, спорту та туризму Мигіївської сільської ради Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.06.2025 (вх.№9440/25 від 24.06.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» заборгованість у загальному розмірі 537913,40 грн по Договору про закупівлю №744/10-1Т від 16.10.2024, з якої: 516907,50 грн основний борг, 15652,90 грн збитки від інфляції та 5353,0 грн - 3% річних.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025, - справу №915/1004/25 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.
Ухвалою суду від 30.06.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
08.07.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.08.2025.
15.08.2025 від позивача до суду надійшла заява №400/1004/25 від 15.08.2025 (вх.№11804/25), в якій він просить суд розглядати дану справу у підготовчому засіданні 18.08.2025 без участі його представника. Позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує про перехід до розгляду справи по суті.
18.08.2025 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 30.09.2025.
23.09.2025 від позивача до суду надійшла заява №400/1004/25 від 23.09.2025 (вх.№13559/25), в якій він просить суд розглядати дану справу у судовому засіданні 30.09.2025 без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Ухвалою суду від 30.09.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.11.2025.
06.11.2025 від позивача до суду надійшла заява №400/1004/25 від 06.11.2025 (вх.№15626/25), в якій він просить суд розглядати дану справу у судовому засіданні 11.11.2025 без участі його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
11.11.2025 суд ухвалив призначити судове засідання на 10.12.2025.
01.12.2025 від позивача до суду надійшла заява №400/1004/25 від 29.11.2025 (вх.№16763/25), в якій він просить суд розглядати дану справу у засіданні 10.12.2025 без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ухвали суду у даній справі направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та отримані останнім.
За таких обставин враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Відповідач у судове засідання 10.12.2025 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позивач у заявах №400/1004/25 від 15.08.2025, №400/1004/25 від 23.09.2025, №400/1004/25 від 06.11.2025 та №400/1004/25 від 29.11.2025 підтримав позовні вимоги та просив суд розглядати справу без участі його представника.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 10.12.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та зазначив, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення відбудеться 22.12.2025.
Вступна та резолютивна частини рішення підписані судом 22.12.2025.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.
З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/1004/25, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.
16.10.2024 між Відділом освіти, культури, спорту та туризму Мигіївської сільської ради Миколаївської області (надалі - замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (надалі - постачальник, відповідач у справі) укладено Договір про закупівлю №744/10-1Т (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого постачальник повинен забезпечити відпуск замовнику товар за ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин А-92 (Євро 5), бензин А-95 (Євро 5), дизельне паливо (Євро 5) літнє/зимове), а замовник зобов'язується прийняти у власність та оплачувати його вартість в порядку та на умовах визначених Договором.
Згідно п.3.1 Договору загальна сума Договору становить 595452,70 грн, яку визначено найбільш економічно вигідною.
У відповідності до п.3.2 Договору відпускна ціна за одиницю товару на момент видачі не може бути вище, ніж ціна, що визначена у специфікації (Додаток№1 до Договору про закуплю) до цього Договору.
Відповідно до п.4.1 Договору оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України по рахунку, накладній, сертифікатам відповідності та паспортам якості на отриманий товар в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
У відповідності до п.4.2 Договору замовник здійснює оплату товару постачальнику по факту поставки товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання товару за наявності відповідного бюджетного фінансування замовника.
Поставка товару замовнику здійснюється постачальником на підставі накладної/видаткової накладної, у відповідній кількості та асортименті, шляхом передачі талонів/скреч-карт постачальника (далі - талон) (п.5.1 Договору).
Згідно п.5.3 Договору відпуск ПММ здійснюється за Талонами номіналом 10л, 20л, 50л, які діють в межах України та електронних паливних карток через АЗС, що обслуговують Талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника, шляхом обміну Талона на ПММ в кількості та асортименті, зазначених у Талоні.
При реалізації ПММ за талонами АЗС видає пред'явнику Талону відповідний розрахунковий документ (касовий чек), в якому відображається форма оплати із зазначенням номеру Талону та об'єм (у літрах) фактично відпущеного ПММ.
Пунктом 5.6 Договору передбачено, що термін дії Талонів не менше 12 місяців з дати фактичної їх передачі та можливість технічної перевірки замовником строку дії паливних талонів, скретч-карток або інших відпускних документів під час їх отримання у постачальника.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2024 року, а в частині невиконаних зобов'язань і штрафних санкцій - до повного їхнього виконання і сплати (п.11.1 Договору).
На виконання умов Договору, відповідач передав позивачу видаткову накладну №0009/0000885 від 07.11.2024 на талони/скреч-картки: Бензин А-95 в кількості 3550,0 літрів на загальну суму 188150,0 грн і Дизпаливо в кількості 8230,0 літрів на загальну суму 407302,70 грн.
Позивач виконав свої зобов'язання з приводу оплати товару на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №0009/0000928 від 07.11.2024 на суму 595452,70 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №2906 від 07.11.2024 на суму 468761,70 грн; №2907 від 07.11.2024 на суму 78991,0 грн; №2908 від 07.11.2024 на суму 10600,0 грн; №2909 від 07.11.2024 на суму 31800,0 грн; №2910 від 07.11.2024 на суму 5300,0 грн.
Загальна сума даних платіжних інструкцій становить 595452,70 грн.
З урахуванням умов Договору, а також фактичного здійснення 100% оплати нафтопродуктів - бензину А-95 та дизельного палива продавець зобов'язаний поставити покупцю товар шляхом передачі на автозаправній станції за відповідними талонами, переданими позивачу в межах укладеного Договору.
Позивач стверджує, що з 17.01.2025 відповідачем безпідставно припинено поставку ПММ позивачу на АЗС відповідача.
20.01.2025 внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з приводу поставки товару позивач надіслав відповідачу вимогу №46/01-23-25, в якій просив негайно з моменту отримання даної вимоги поновити поставку товару згідно Договору про закупівлю №744/10-1Т від 16.10.2024.
14.02.2025 від відповідача на вищевказану вимогу позивача надійшла відповідь на лист №87, в якій відповідач зазначив, що із-за порушення умов договорів з партнерами, які поставляють постачальнику ПММ, постачальник тимчасово не може виконати умови Договору, відпуск ПММ на заправці АВІАС та просить позивача надати час для врегулювання питання поставки замовнику ПММ.
Позивач вказує, що відповідач жодним чином не вказує, навіть, орієнтовні строки такого врегулювання.
У зв'язку з тим, що відповідь на вимогу від 20.01.2025 надійшла на адресу позивача тільки 14.02.2025, позивач підставі п.7.5 Договору, а саме, у разі систематичного (2 рази і більше) порушеннях постачальником умов Договору, замовник має право в односторонньому порядку розірвати Договір без нарахування і виплати втраченої вигоди, письмово повідомивши про це постачальника, замовник в односторонньому порядку розірвав Договір.
В свою чергу позивач письмовим повідомленням повідомив відповідача про розірвання Договору з 25.01.2025 із-за систематичного невиконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару.
Позивач стверджує, що потреби отримання товару замовником є цілодобові, так як, доставка дітей з віддалених районів у навчальні заклади позивача здійснюється з понеділка по п'ятницю щотижнево, і охоплювала період з 17 січня по 25 січня 2025 року.
Крім цього, розірвання Договору також було необхідно для проведення нової процедури закупівлі ПММ для транспорту позивача, тому що без розірвання Договору позивач не зміг би отримати бюджетне фінансування для укладання нового договору закупівлі ПММ, згідно вимог Бюджетного кодексу.
Відповідно до п.7) ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Позивач стверджує, що укладання бюджетною установою оплатного договору, у тому числі Договору закупівлі, згідно з п.7) ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, де юре вважається взяттям бюджетного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Таким чином, в порушення вищезазначених умов Договору відповідачем поставка товару (нафтопродуктів - бензину А-95 та дизельного палива) в повному обсязі та на суму, передбачену Договором здійснена не була та взяті на себе зобов'язання по забезпеченню відпуску бензину та дизельного палива по талонам на автозаправних станціях в повному обсязі не виконані.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
На момент розірвання Договору і до моменту подання цієї позовної заяви відповідачем не виконано свої зобов'язання з постачання ПММ на суму 516907,50 грн, тобто це сума невикористаних замовником талонів, які він оплатив та отримав, згідно видаткової накладної №0009/0000885 від 07.11.2024.
В свою чергу позивачем на підставі вищезазначеного, направлена Вимога про повернення (сплату боргу ) за Договором на суму 516907,50 грн.
Вказана вище Вимога повернена Укрпоштою позивачу з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання». Також відповідачу було направлено Акт звірки взаєморозрахунків по Договору для узгодження суми боргу. Проте вищезазначені Вимога та Акт звірки взаєморозрахунків повернуто Укрпоштою позивачу з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
Позивач також зазначає, що згідно з Договором, відповідачем визначено фактичну адресу для узгодження всіх питань по Договору, а саме: 54020, м.Миколаїв, вул.Погранична, буд.29-Б.
Таким чином, станом на день подання позову залишок недоотриманого від відповідача бензину А-95 складає 3450 літрів на суму 182850,0 грн, дизельного палива - 6750 літрів на суму 334057,50 грн, а разом на загальну вартість 516907,50 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем не перераховано суму заборгованості за непоставлений товар, який був сплачений позивачем на умовах Договору про закупівлю №744/10-1Т від 16.10.2024 у загальній сумі 516907,50 грн, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідач не спростував викладені обставини, відзив на позовну заяву суду не надав.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
За своєю правовою природою укладений договір між позивачем та відповідачем є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно з ч.2 ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у покупця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору, передбачено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість та ціна товару визначається специфікацією (Додаток 1 до Договору про закупівлю), що є невідємною частиною цього Договору.
Згідно п.1.3 Договору відпуск товару з АЗС постачальника здійснюється за уніфікованими для всіх АЗС довірчими документами (талонами) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Спільним Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 20.05.2008 №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка згідно ст.1 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, та поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Так, за визначенням, наданим в Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п.5.1 Договору поставка товару замовнику здійснюється постачальником на підставі накладної/видаткової накладної, у відповідній кількості та асортименті, шляхом передачі талонів/скетч-карт постачальника (надалі - талон).
Позивач у позові стверджує, що на виконання умов п.5.1 Договору, відповідач передав позивачу видаткову накладну №0009/0000885 від 07.11.2024 на талони/ скретч-картки: Бензин А-95 в кількості 3550,0 літрів на загальну суму 188150,0 грн і Дизпаливо в кількості 8230,0 літрів на загальну суму 407302,70 грн.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Умовами пп.4.1-4.2 Договору визначено, що оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України по рахунку, накладній, сертифікатам відповідності та паспортам якості на отриманий товар в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Замовник здійснює оплату товару постачальнику по факту поставки товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання товару за наявності відповідного бюджетного фінансування замовника.
Позивач виконав свої зобов'язання в частині оплати товару згідно платіжних інструкцій від 07.11.2024 на загальну суму 595452,70 грн.
Таким чином, позивачем виконані зобов'язання щодо оплати вартості товару в розмірі, обумовленому сторонами на підставі укладеного між ними Договору.
З урахуванням умов Договору, а також фактичного здійснення 100% оплати нафтопродуктів - бензину А-95 та дизельного палива продавець зобов'язаний поставити покупцю товар шляхом передачі на автозаправній станції за відповідними талонами, переданими позивачу в межах укладеного Договору.
З 17.01.2025 відповідачем безпідставно припинено поставку ПММ позивачу на АЗС відповідача.
20.01.2025 позивачем надіслано відповідачу письмову вимогу про негайне поновлення поставки ПММ, так як від припинення постачання ПММ порушується доставка дітей з відділених районів до навчальних закладів позивача.
Відповідь на вищевказану вимогу надійшла від відповідача, тільки 14.02.2025.
У відповіді на вимогу від 20.01.2025 відповідач пославшись на порушення умов договорів з партнерами, просив позивача надати йому час для врегулювання питання поставки ПММ.
Таким чином, в порушення вищезазначених умов Договору, відповідачем не було здійснено поставку товару (нафтопродуктів - бензину А-95 та дизельного палива) у обсязі передбаченому Договором.
Письмовим повідомленням, позивач повідомив про розірвання Договору з 25.01.2025 через систематичне невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару.
Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
На момент розірвання Договору і до моменту подання цієї позовної заяви постачальником не виконано свої зобов'язання з постачання ПММ на суму 516907,50 грн, тобто це сума невикористаних замовником талонів, які він оплатив та отримав, згідно видаткової накладної №0009/0000885 від 07.11.2024.
Позивачем на підставі вищезазначеного, направлена Вимога про повернення (сплату боргу ) за Договором на суму 516907,50 грн. Вищенаведена Вимога повернена Укрпоштою замовнику з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
Також відповідачу було направлено Акт звірки взаєморозрахунків по Договору для узгодження суми боргу. Як і вищевказана Вимога Акт звірки взаєморозрахунків повернуто Укрпоштою Замовнику з відміткою «закінчення встановленого терміну зберігання».
Таким чином, станом на день подання позову залишок недоотриманого від постачальника бензину А-95 складав 3450 літрів на суму 182850,0 грн та дизельного палива - 6750 літрів на суму 334057,50 грн, а разом на загальну суму 516907,50 грн.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України та умов Договору добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав, не передав у повному обсязі товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимога про стягнення заборгованості за Договором на суму непоставленого (невідпущеного) товару у розмірі 516907,50 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за Договором про закупівлю №744/10-1Т від 16.10.2024 в частині передачі позивачу оплаченої продукції або повернення коштів, сплачених за неї, до суду не було надано, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 516907,50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення збитків від інфляції та 3% річних, суд дійшов наступних висновків.
В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що у даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15652,90 грн збитків від інфляції та 5353,0 грн - 3% річних.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом перевірено розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (69096, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Каховська, буд.11А, кабінет №8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Відділу освіти, культури, спорту та туризму Мигіївської сільської ради Миколаївської області (55223, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с.Мигія, вул.Центральна, буд.50, код ЄДРПОУ 43470230) 516907,50 грн основного боргу, 15652,90 грн збитків від інфляції, 5353,0 грн - 3% річних та 8068,71 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25.02.2026.
Суддя М.В.Мавродієва