79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
25.02.2026 Справа № 914/1830/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк, розглянув матеріали позовної заяви заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі
позивача: Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал», м.Львів,
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів,
предмет позову: солідарне стягнення 1 736 468, 28 грн,
підстава позову: безпідставна несплата грошових коштів по оплаті пайової участі,
за участю представників:
прокурора: Панькевич Роман Васильович;
позивача: Шмотолоха Оксана Петрівна;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
третя особа: Шмотолоха Оксана Петрівна.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія» про солідарне стягнення 1 736 468,28 грн.
1.2. Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.07.2025; залучив до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Львівську міську раду.
1.3. Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду, а також протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 16.07.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, а 17.09.2025 закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 22.10.2025.
1.4. Відводів складу суду не заявлено.
1.5. За наслідком розгляду справи по суті суд оголосив перерву у судовому засіданні для ухвалення та проголошення рішення до 25.02.2026, а в судовому засіданні 25.02.2026 за участю прокурора, представника позивача та третьої особи, проголосив скорочене рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Прокурор стверджує, що відповідачі, розпочавши у 2020 році будівництво багатоквартирних житлових будинків, не виконали обов'язку сплати коштів пайового внеску до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Відповідачі без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберегли у себе кошти, тому солідарним обов'язком відповідачів є сплата до місцевого бюджету 1 049 288, 91 грн пайового внеску, 580 583, 12 грн інфляційних втрат, 106 596, 25 грн 3 % річних.
2.2. Натомість Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, що є компетентним органом, уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, не вживав заходів щодо стягнення з відповідача коштів за пайову участь та не повідомляв про намір вживати такі, у зв'язку з чим інтереси держави захищає та представляє прокурор.
2.3. Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
2.4. Департамент економічного розвитку Львівської міської ради здійснив розрахунок пайового внеску на час прийняття об'єкту в експлуатацію із застосуванням показників опосередкованої вартості житла станом на 01.10.2020, що відповідає практиці Верховного суду у аналогічних спорах.
2.5. Відповідно до позиції відповідача 1 у справі Департамент економічного розвитку Львівської міської ради не є належним позивачем у справі, оскільки не є суб'єктом, уповноваженим отримувати та розпоряджатися коштами пайової участі, що зараховуються до спеціального фонду місцевого бюджету, а також суб'єктом, до повноважень якого відноситься створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова.
2.6. Окрім того, на переконання відповідача 1, прокурор здійснив неправильний розрахунок розміру безпідставно збережених коштів пайової участі, оскільки незважаючи на видачу дозволу на виконання будівельних робіт 16.06.2020 (новий дозвіл на виконання будівельних робіт, що видано у зв'язку зі зміною техніко-економічних показників об'єкта будівництва) фактично будівництво об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78-Б зі знсенням існуючих гаражів» розпочалося ще в серпні 2019 року, а надалі лише було продовжено з оформленням відповідної документації.
2.7. Опосередкована вартість спорудження житла для розрахунку пайової участі за формулою, встановленою Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», повинна братися станом на серпень 2019 року, а не станом на грудень 2021 року - дату введення об'єкта в експлуатацію.
2.8. Відповідно до розрахунку відповідача 1 розмір пайової участі становить 471 408, 97 грн, а не 1 049 288, 91 грн, а розмір 3 % річних не повинен перевищувати 83 504, 18 грн.
2.9. Також відповідач 1 зазначає про відсутність правових підстав для солідарного стягнення безпідставно збережених коштів з відповідачів, оскільки предмет зобов'язання є подільним; солідарне зобов'язання відповідачів не встановлено законом та/або договором.
2.10. Від відповідача 2 відзиву на позовну заяву не надходило, однак в судових засіданнях адвокат, що здійснював представництво інтересів відповідачів у справі, заперечував заявлені позовні вимоги з вищевикладених підстав.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Рішенням Львівської міської ради № 748 від 13.07.2018 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва на будівництво Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78-Б із знесенням існуючих гаражів.
3.2. Представник відповідачів долучив до матеріалів справи повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті (багатоквартирне будівництво житлвоого будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б), зареєстроване Інспекцією Архітектурно - будівельного контролю у м. Львові 07.06.2019 ЛВ 010191580849.
3.3. Франківською районної адміністрацією видано дозвіл №08-15 на тимчасове порушення благоустрою для влаштування будівельного майданчика для виконання підготовчих будівельних робіт у період 31.07.2019 - 30.08.2020.
3.4. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 20.08.2019 видала дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112192320483 замовникам будівництва (Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія»). Найменування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б зі знесенням існуючих гаражів», місце розташування вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б, м. Львів, Львівська область, 79026.
3.5. Замовники будівництва, відповідачі у справі, 27.12.2019 звертались до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Львова із заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт у зв'язку із коригуванням проектної документації.
3.6. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 16.06.2020 видала дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112201681290 замовникам будівництва (Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія»). Найменування обєкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б зі знесенням існуючих гаражів», місце розташування вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б, м. Львів, Львівська область, 79026.
3.7. У витязі з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у проектній документації зазначено діючий дозвіл на виконання будівельних робіт вказано ЛВ 112201681290, вказано інформацію про зміни, пов'язані із коригуванням проектної документації, що зумовило видачу нового дозволу на виконання будівельних робіт.
3.8. Відповідно до акта готовності об'єкта до експлуатації від 30.12.2021 на об'єкті будівництва, що розташований, згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт, за адресою м. Львів, вул. Сахарова А., академіка, б. 78 - Б. У розділі 12 зазначено, що кошти пайової участі у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачуються відповідно до п. 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Документ, що дає право на виконання будівельних робіт виданий Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю 16.06.2020 №ЛВ112201681290 (у подальшому у дозвільний документ вносились зміни). Будівельні роботи виконано у строк червень 2020 року - грудень 2021 року.
3.9. Надалі, 30.12.2021, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала Сертифікат про відповідність закінченого будівництва об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та його готовність до експлуатації №ЛВ 122211231351.
3.10. Департамент економічного розвитку Львівської міської ради здійснив розрахунок пайового внеску із врахуванням 3 487, 40 кв. м загальної площі квартир будинку згідно із інформацією, зазначеною замовником будівництва у Сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, виходячи із показників опосередкованої вартості спорудження житла у Львівській області - 15 044 грн/кв. м, затверджених наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 337 від 16.12.2021 (розраховані станом на 01.10.2021). Відповідно отримано розмір пайового внеску в розмірі 1 049 288, 91 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПІДСТАВ ЗВЕРНЕННЯ ПРОКУРОРОМ ІЗ ПОЗОВОМ
4.1. Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4.2. Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
4.3. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 22.10.2019 у справі № 914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
4.4. Прокурор у справі звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за захистом інтересів територіальної громади.
4.5. Надаючи оцінку повноваженням Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на звернення до суду із позовом про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі суд зазначає таке.
4.6. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема стосовно організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).
4.7. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 92 від 31.01.2025 затверджено Положення про департамент економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Положення), відповідно до п. п. 1.4 якого Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства України та установах банків державного сектору, штампи і бланки, право набувати майнових і немайнових прав та обов'язків, право виступати позивачем і відповідачем, третьою особою, яка заявляє/не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача/відповідача у судах від свого імені, печатку з зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
4.8. Пунктами 2.1.1, 2.1.2 Положення також встановлено, що основними завданнями департаменту є, зокрема, реалізація заходів щодо збалансованого економічного і соціального розвитку Львівської міської територіальної громади та ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення у межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів міської громади.
4.9. Згідно з п. 4.1.7 та 4.1.16 Положення до компетенції Департаменту економічного розвитку належить: розпорядження коштами бюджету Львівської міської територіальної громади у межах встановлених бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів; залучення на договірних засадах у порядку, визначеному законодавством України, коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення на будівництво, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони довкілля та історичного середовища.
4.10. Крім цього, ухвалою Львівської міської ради № 1081 від 08.07.2021 затверджено Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, відповідно до якого до повноважень Департаменту економічного розвитку віднесено відтермінування (розтермінування) сплати пайового внеску та проведення перерахунку згідно з діючими договорами про пайову участь за зверненнями замовника/ забудовника до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію (п. 7).
4.11. Департамент економічного розвитку уповноважений надавати розрахунки пайової участі щодо об'єкта будівництва відповідно до п. 2.4 Ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 «Про порядок поступлення коштів для створення і розвитку інфраструктури м.Львова протягом 2020 року».
4.12. З огляду на визначену у Положенні компетенцію Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з розпорядження коштами бюджету Львівської міської територіальної громади у межах встановлених бюджетних повноважень, для забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, суд доходить висновку про наявність правових підстав Департаменту щодо цільового використання отриманих коштів пайової участі.
4.13. З урахуванням норм Положення про департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, суд також доходить висновку про належний склад учасників справи, зокрема про наявність повноважень у позивача захищати інтереси держави у спірних правовідносинах.
4.14. Додатково, суд зазначає, що питання наявності повноважень відповідних Департаментів органів місцевого самоврядування на звернення до суду із позовами про стягнення боргу зі сплати коштів пайової участі було предметом дослідження Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, серед іншого у справі №910/18540/23, де суд касаційної інстанції, за наслідком аналізу Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, дійшов висновку про наявність у Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради повноважень на звернення до суду із позовом про стягнення пайового внеску.
4.15. Прокурор долучає листування з позивачем, з Львівською міською радою, з Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові.
4.16. Так, прокурор 17.04.2025 звертався із запитом до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про отримання інформації, чи звертались забудовники до міської ради для визначення розмірів пайової участі, результати їх розгляду та вжиття заходів щодо стягнення цих коштів в судовому порядку.
4.17. Листом від 27.05.2025 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради надав прокуратурі відповідь, у якій зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія» не звертались до департаменту економічного розвитку із заявою про визначенням розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, не подавали документів, що підтверджують вартість будівництва даного об'єкту, не сплатили пайовий внесок до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. У листі наведено розрахунок коштів пайової участі, зазначено, що Львівська міська рада не приймала рішення про звільнення замовника від сплати пайового внеску, до суду за стягненням коштів не звертались.
4.18. Листом від 05.06.2025 прокуратура повідомила Департамент економічного розвитку Львівської міської ради про встановлення достатніх підстав для звернення до суду в інтересах Департаменту про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1 736 468, 28 грн.
4.19. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що прокурор обґрунтував підстави звернення до господарського суду в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з позовом про стягнення грошових коштів в дохід місцевого бюджету.
5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
5.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
5.2. Із 01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
5.3. Проте, відповідно до розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
5.4. Верховний Суд у постанові від 20.03.2025 у справі № 903/601/24 у подібних правовідносинах вказав, що якщо замовниками зазначених об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.
5.5. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання.
5.6. Обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва. Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22.
5.7. У постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23 Верховний Суд зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абз.2 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
5.8. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
5.9. З урахуванням зазначеного Верховний Суд погодився з постановою суду апеляційної інстанції про розрахунок пайового внеску за формулою: (Ов*м2)*2%, де
- Ов - показник опосередкованої вартості спорудження житла у Волинській області, грн. за 1 кв. м (відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 № 214);
- м2 - загальна площа квартир (відповідно до даних сертифікату від 29.12.2022 № ІУ123221221724);
- 2 % - розмір пайової участі для житлових будинків (пп. 2 п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»).
5.10. Тож враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва мав обов'язок протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
5.11. Відповідно до встановлених та не спірних обставин відповідачі не звертались до органу місцевого самоврядування для отримання розрахунку пайового внеску по спірному об'єкту будівництва. Тобто відповідачі не виконали такого обов'язку, що не звільняє його від виникнення при здачі в експлуатацію будинків наступного обов'язку - сплати пайового внеску.
5.12. Перевіряючи розрахунок пайового внеску, суд зазначає, що застосовані позивачем площі зданих в експлуатацію об'єктів (квартир) не є спірними та відповідають тим, що відображені в сертифікаті готовності об'єктів до експлуатації від 31.12.2021.
5.13. Натомість спірною обставиною є момент здійснення розрахунку розміру пайової участі.
5.14. Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, про те, що пайовий внесок замовника у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов'язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію відповідно до частини 2 статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак правовідносини забудови земельної ділянки припиняються. Подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24.
5.15. Суд зазначає, що передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", алгоритм визначення та сплати коштів пайової участі розмежовує момент виникнення обов'язку зі звернення до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, та момент виникнення прострочення обов'язку сплати коштів пайової участі (прийняття цього об'єкта в експлуатацію). Тобто зобов'язання замовника будівництва оплатити кошти пайової участі, розмір яких визначено на момент початку будівництва об'єкта, є триваючим.
5.16. Суд критично оцінює доводи представника відповідачів щодо початку виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва («Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка А. Сахарова, 78 - Б зі знесенням існуючих гаражів») у серпні 2019 року, оскільки у акті готовності об'єкта до експлуатації від 30.12.2021 зазначено, що будівельні роботи виконано у строк червень 2020 року - грудень 2021 року.
5.17. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті, що зареєстроване Інспекцією Архітектурно - будівельного контролю у м. Львові 07.06.2019, а також факт видачі Франківською районної адміністрацією на тимчасове порушення благоустрою для влаштування будівельного майданчика для виконання підготовчих будівельних робіт у період 31.07.2019 - 30.08.2020 не є доказами початку виконання будівельних робіт раніше, аніж це зазначено у акті готовності об'єкта до експлуатації.
5.18. Суд зазначає, що у розумінні Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; натомість підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.
5.19. Отже зміст підготовчих та будівельних робіт є відмінним і в суду відсутні підстави вважати, що із початком підготовчих робіт на об'єкті будівництва одночасно розпочато роботи з нового будівництва відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ112201681290, за відсутності у матеріалах справи доказів протилежного.
5.20. На момент початку будівництва об'єкта чинним був показник опосередкованої вартості житла у Львівській області 12 889 (розрахований станом на 01.04.2020 згідно з Положенням Міністерство розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України»).
5.21. Суд здійснив перерахунок розміру коштів пайової участі з урахуванням показників опосередкованої вартості житла, що розраховані станом на 01 квітня 2020 року: 12 889 (показник ОВЖ) * 3 487, 40 кв м (площа квартир) * 0, 02 = 898 981, 97 грн (розмір пайового внеску) .
5.22. Оскільки відповідачі протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва не звернулись до органу місцевого самоврядування для здійснення розрахунку коштів пайової участі, у період від початку будівництва об'єкта до моменту введення такого в експлуатацію, коштів пайової участі не сплатили, розрахований судом розмір пайового внеску в сумі 898 981, 97 грн підлягає стягненню з відповідачів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
5.23. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.24. Послідовним та усталеним в судовій практиці є підхід, що приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Тому позивач має право нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати на суму прострочених грошових коштів.
5.25. Оскільки суд, за наслідком здійсненого перерахунку, встановив, що розмір пайового внеску становить 898 981, 97 грн, а прострочення виконання обов'язку зі сплати коштів настало 01.01.2022 із введенням об'єкта в експлуатацію 30.12.2021, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення 01.01.2022 - 21.05.2025 є правомірним.
5.26. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу 898 981, 97 грн за період прострочення 01.01.2022 - 21.05.2025 суд встановив, що розмір інфляційних втрат становить 515 569,81 грн, 3 % річних - 91 326,72 грн.
5.27. Отже обґрунтованими є вимоги про стягнення 898 981, 97 грн основного боргу, 515 569,81 грн інфляційних втрат, 91 326,72 грн 3 % річних.
5.28. Відповідно до позиції прокурора у справі обов'язок відповідачів у справі зі сплати коштів пайової участі є солідарним.
5.29. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
5.30. Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 540 Цивільного кодексу України).
5.31. Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
5.32. Тлумачення статей 540 та 541 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що при існуванні множинності осіб у зобов'язанні виникають часткові зобов'язання. Тому стягувач у частковому зобов'язанні має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати свій обов'язок у рівній частці. Натомість солідарне зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
5.33. У пункті 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19) зазначено, що солідарне зобов'язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12 (провадження № 14-526цс18)).
5.34. В матеріалах справи відсутній договір між позивачем та відповідачами, який би врегульовував обов'язок останніх сплачувати пайовий внесок солідарно. Окрім того, нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та Цивільного кодексу України також не встановлено солідарного обов'язку замовників будівництва сплачувати пайовий внесок на розвиток інфраструктури. Суд зазначає, що предмет зобов'язання не є неподільним.
5.35. Окрім того, суд зауважує, що для кондикційних зобов'язань (гл.83 Цивільного кодексу України) не встановлено випадків виникнення солідарного зобов'язання (постанова Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №161/10117/21).
5.36. Отже за відсутності солідарного обов'язку відповідачів перерахувати до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, суд доходить висновку, що вимога прокурора підлягає задоволенню, а заявлені до стягнення кошти пайової участі та нарахування інфляції, 3 % річних стягненню з відповідачів у рівних частках.
5.37. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що сплачений прокурором судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 221, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 41535615, 79069, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313Б) до місцевого бюджету на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 34814859, 79008, Львівська обл., місто Львів, площа Ринок, будинок 1) 449 490, 99 грн боргу, 257 784, 90 грн інфляційних втрат, 45 663, 36 грн 3 % річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 32801497, 79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Романчука, будинок 15) до місцевого бюджету на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 34814859, 79008, Львівська обл., місто Львів, площа Ринок, будинок 1) 449 490, 99 грн боргу, 257 784, 90 грн інфляційних втрат, 45 663, 36 грн 3 % річних.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 41535615, 79069, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 313Б) на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02910031, 79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19) 9 035, 27 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія» (ідентифікаційний код юридичної особи 32801497, 79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Романчука, будинок 15) на користь Львівської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02910031, 79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19) 9 035, 27 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
6. В задоволенні вимог про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Інвест Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська інвестиційна компанія» 150 306, 94 грн боргу, 65 013, 31 грн інфляційних втрат, 15 269, 53 грн 3 % річних відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26.02.2026.
Суддя Матвіїв Р.І.