ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2026Справа № 910/15584/25
За позовом ОСОБА_1 (м. Київ)
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" (м. Київ)
2. Дарницька районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ)
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання здійснити реєстрацію змін,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" та до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими у зв'язку зі звільненням позивача з посади директора відповідача-1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та зобов'язання відповідача-2 здійснити реєстрацію змін відомостей про позивача як керівника відповідача-1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення отримувачу у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Означена ухвала була вручена відповідачу-2, в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа.
Таким чином, відповідачі-2 належним чином повідомлені про розгляд даної справи, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подали; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідачів не надходило.
26.12.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.06.2018 ОСОБА_1 (позивач) наказом № 3-К Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" (відповідач-1) призначений на посаду директора Товариства, відповідні відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Учасниками Товариства є: громадянин України ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_3 .
06.10.2025 позивачем на адресу учасників Товариства була направлена заява про звільнення його з посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України, в якій позивач просив звільнити його з займаної посади директора за власним бажанням з 11.11.2025.
Також позивачем 06.10.2025 було направлено на адреси місця проживання учасників Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників.
У повідомленні про скликання загальних зборів учасників було запропоновано провести збори учасників на 10.11.2025 о 10:00 хв за місцезнаходженням Товариства: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 5, офіс 10, з наступним порядком денним:
1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства;
2. Про призначення нового директора Товариства з числа учасників Товариства.
10.11.2025 в зазначений час за вказаною адресою учасники Товариства не з'явились, уповноваженого представника для участі в загальних зборах учасників не направили, що підтверджується Актом від 10.11.2025 про відсутність кворуму (учасників) на загальних зборах учасників.
Як вказує позивач у позовній заяві, у зв'язку з неявкою учасників Товариства на загальні збори, що потягло неприйняття відповідних рішень, його права були порушені шляхом позбавлення можливості припинити трудові відносини (відносини представництва) та свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За ч. ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Пунктом 9.2.2 Статуту відповідача-1 (далі - Статут) передбачено, що учасники повідомляються про проведення зборів учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Зборів учасників або в інші строки за домовленістю учасників.
Відповідно до пункту 9.3.7. Статуту до компетенції зборів учасників товариства, серед іншого, є призначення та звільнення директора товариства.
Збори учасників вважаються повноважними,якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів (п. 9.4.1. Статуту).
Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є директор (п. 9.6 Статуту).
Згідно зі ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відтак питання щодо призначення та звільнення директора товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників відповідача-1.
Частиною 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 34 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Процедура звільнення директора визначена ст. ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Однак, докази звільнення позивача з посади директора відповідача-1 та, відповідно, прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства та внесення змін до відомостей про юридичну особу про зміну керівника, у т.ч. станом на час звернення до суду та розгляду справи по суті Господарським судом міста Києва, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.04. № 14-рп/2004, від 16.10.07. № 8-рп/2007 та від 29.01.08. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
За ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.19. у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24.12.19. у справі № 758/1861/18).
У спірних правовідносинах судом встановлено, що уповноважений на звільнення позивача, як директора товариства, орган відповідача-1 - загальні збори учасників, не розглянув по суті заяву позивача про її звільнення із займаної посади протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов'язків.
Відповідач-1 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався та не надав суду будь-яких документів, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Твердження позивача вказаним відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" з 11.11.2025 у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП", суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.20. у справі №910/7164/19.
Суд зазначає, що вимога про зобов'язання державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про внесення змін до відомостей про юридичну особу відповідача про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" з 11.11.2025 не відповідає положенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Водночас, з огляду на задоволення вимоги про припинення трудових відносин та необхідність забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд задовольняє означену вимогу в редакції, що відповідає положенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а саме: виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП".
За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що внесення державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача як керівника Товариства, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв'язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" підлягають задоволенню, у задоволенні вимог до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації належить відмовити.
За правилами ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача-1 як на особу, з вини якої виник спір у даній справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" задовольнити.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 56, офіс 10; ідентифікаційний код 40690441) з 11.11.2025 у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" за власним бажання на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 56, офіс 10; ідентифікаційний код 40690441).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КДС НРУП" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 56, офіс 10; ідентифікаційний код 40690441) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
5. В задоволенні вимог ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відмовити.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко