Рішення від 17.02.2026 по справі 910/15750/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2026Справа № 910/15750/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (03150, місто Київ, вул. Тютюнника Василя, будинок 53, офіс 1133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44) про стягнення заборгованості та скасування оперативно-господарської санкції,

Представники учасників справи:

від позивача - Сібілєв М. А.;

від відповідача - Анісімов Д. Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.12.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості та скасування оперативно-господарської санкції та була передана 18.12.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» (далі - Позивач, Підрядник або ТОВ «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРА НСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (далі - Відповідач, Замовник або ТОВ «Оператор ГТС України») укладено Договір №4600006874 (далі - Договір), відповідно до якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ та Миколаївського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1. Договору).

Загальна вартість виконаних робіт за грудень 2023 року за Договором №4600006874 склала - 694 971,35 гривень. Водночас як вказує позивач, відповідачем було не в повному обсязі виконано свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, відповідно до пункту 3.3. Договору.

Як вказує позивач, останнім не було отримано від відповідача оплату у розмірі 917 980,47 грн.

Вказані грошові кошти (917 980,47 грн) не були сплачені Відповідачем, через їх утримання в якості оперативно-господарських санкцій по Договору, які неправомірно застосовані Відповідачем.

З огляду на викладене позивач просить:

- скасувати оперативно-господарські санкції №ТОВВИХ-23-17881 від 11.12.2023 року, №ТОВВИХ-23-18817 від 27.12.2023 року, №ТОВВИХ-24-180 від 04.01.2024 року, №ТОВВИХ-24-685 від 15.01.2024 року у загальному розмірі 917 980,47 грн. за несвоєчасне виконання робіт за Договором №4600006874 від 12 грудня 2022 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕ ХНОПАЙП» кошти в розмірі 917 980,47 грн та стягнути пеню у розмірі 16 799,04 грн, інфляційні нарахування у розмірі 184 817,96 грн. та 3% річних у розмірі 53 751,85 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 23.12.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 01.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2026 о 10:10 год.

16.01.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, в якому останній просить залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що нараховані відповідачем позивачеві штрафні санкції та застосовані оперативно-господарські санкції у повній мірі відповідають домовленостям сторін, які викладено у тексті договору, а тому є правомірними. На суму утриманих коштів в порядку оперативно-господарської санкції не можуть бути нараховані 3% річних, навіть у разі визнання судом аргументів позовної заяви підставними.

21.01.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що посилання відповідача на порушення проміжних графіків є хибним з точки зору правового регулювання зобов'язань. За законом строки виконання роботи або її окремих етапів можуть встановлюватися в договорі, але правове значення цих проміжних строків визначається змістом договору та загальними нормами про виконання зобов'язань. Відповідач не навів доказів того, що сторони надали кожному етапу статус окремого зобов'язання з самостійною відповідальністю.

27.01.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначав, що формулювання підстав та предмету відповідальності було добровільно узгоджене позивачем на етапі подання тендерної пропозиції, на етапі укладення договору та в ході виконання обумовлених ним зобов'язань. Пункт 10.2 договору чи інші обумовлені ним домовленості сторін позивачем не оскаржувалися, питання щодо його тлумачення в ході виконання договору не ставилось. Загальний строк виконання робіт за договором позивачем також прострочено, що підтверджується наявними у справі копіями актів виконаних робіт, підстави для повернення утриманих сум штрафних санкцій також відсутні.

Ухвалою суду від 29.01.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі №910/15750/25 та призначено справу до розгляду по суті на 17.02.26 о 11:30 год.

У судове засідання 17.02.2026 представники сторін прибули, надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 17.02.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газойлтехнопайп" (далі - підрядник, позивач) було укладено договір № 4600006874 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ та Миколаївського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3).

Як передбачено п. 3.1 договору, загальна вартість виконуваних робіт становить 53022000, 00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 8837000,00 грн.

За п. 3.2 договору ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.

У відповідності до п. 4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3).

Згідно з п. 4.2 договору строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3 договору датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони погодили, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відстуності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання. При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/ паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки та інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством.

Замовник допускає підрядника на об'єкт для виконання робіт, згідно п. 7.1.1 договору (п. 6.1 договору).

У відповідності до п. 8.1 договору жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як передбачено п. 8.2 договору, сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з п. 8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.

Сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (п. 8.4 договору).

Відповідно до п. 10.2 договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Виплата штрафних санкцій, передбачених договором, не звільняє підрядника від обов'язку по відшкодуванню будь-яких збитків, завданих підрядником замовнику (п. 10.3 договору).

Згідно з п. 10.12.1 договору замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/ або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/ або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/ або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили технічні вимоги і якісні характеристики, яким зокрема, погоджений перелік робіт, що виконуються при ремонті систем одоризації газу ГРС.

Додатком № 2 до договору сторони погодили договірну ціну у розмірі 53022000,00 грн.

Додатком № 3 до договору сторони погодили графік виконання робіт, яким визначили граничний термін виконання робіт з дати підписання договору, кількість календарних днів:

1. Розробка, подання на експертизу та отримання результатів експертиз робочої документації 150 днів;

2. Виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи 300 днів;

3. Пусконалагоджувальні роботи 365 днів.

Додатковою угодою № 1 від 20.11.2023 до договору сторони внесли зміни до договору, а саме пункт 3.1 виклали у новій редакції, відповідно до якої загальна вартість робіт за цим договором становить 52985936,42 грн, у тому числі ПДВ 20% - 8830989,40 грн. Вказаною додатковою угодою сторони також виклали в новій редакції додаток № 1 технічні вимоги і якісні характеристики та додаток № 2 договірна ціна до договору.

Матеріали справи містять акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: №16 від 30.11.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 3 229 543,19 грн; №21 від 30.11.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 3 229 543,19 грн, №16 від 13.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 107 165,04 грн; №17 від 13.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 86946,73 грн, №18 від 13.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 91782,60 грн; №19 від 13.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 92 417,08 грн; №20 від 13.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 92 417,08 грн; №22 від 21.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 121 820,10 грн; №23 від 21.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 115 434,34 грн, №24 від 21.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 134 019,95 грн, №31 від 21.12.2023 та акт вартості устаткування до нього на суму 124 155,68 грн.

28.12.2023 між сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт: №22/1 за грудень 2023 на уму 49 885,32 грн, №23/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн, №24/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн, №31/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання з оплати виконаних робіт. Так, грошові кошти у розмірі 917 980,47 грн були утримані відповідачем в якості оперативно-господарської санкції.

З огляду на викладене позивач просить:

- скасувати оперативно-господарські санкції №ТОВВИХ-23-17881 від 11.12.2023 року, №ТОВВИХ-23-18817 від 27.12.2023 року, №ТОВВИХ-24-180 від 04.01.2024 року, №ТОВВИХ-24-685 від 15.01.2024 року у загальному розмірі 917 980,47 грн. за несвоєчасне виконання робіт за Договором №4600006874 від 12 грудня 2022 року;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕ ХНОПАЙП» кошти в розмірі 917 980,47 грн та стягнути пеню у розмірі 16 799,04 грн, інфляційні нарахування у розмірі 184 817,96 грн. та 3% річних у розмірі 53 751,85 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2023 роботи були виконані підрядником з простроченням на 51 день.

З огляду на вказане на адресу підрядника було направлено письмову вимогу від 04.12.2023 №ТОВВИХ-23-17527 щодо спати передбачених п. 10.2 договору штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 329 413,40 грн та штрафу у розмірі 452 136,04 грн.

Оскільки підрядник не сплатив у визначений строк суму штрафних санкцій, до нього була застосована оперативно-господарська санкція відповідно до п. 10.12.1 договору та сума зазначених штрафних санкцій у загальному розмірі 781 549,44 грн була утримана з суми грошових коштів, які підлягали сплаті на користь підрядника, про що його було повідомлено шляхом направлення повідомлення від 11.12.2023 вих. №ТОВВИХ-23-17881.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2023 роботи були виконані підрядником з простроченням на 64 дні.

На адресу підрядника було направлено письмову вимогу від 21.12.2023 №ТОВВИХ-23-18452 щодо спати передбачених п. 10.2 договору штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 30 131,02 грн та штрафу у розмірі 32 955,81 грн.

Оскільки підрядник не сплатив у визначений строк суму штрафних санкцій, до нього була застосована оперативно-господарська санкція відповідно до п. 10.12.1 договору та сума зазначених штрафних санкцій у загальному розмірі 63 086,83 грн була утримана з суми грошових коштів, які підлягали сплаті на користь підрядника, про що його було повідомлено шляхом направлення повідомлення від 27.12.2023 вих. №ТОВВИХ-23-18817.

Згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2023 роботи були виконані підрядником з простроченням на 72 дні.

На адресу підрядника було направлено письмову вимогу від 27.12.2023 №ТОВВИХ-23-18815 щодо спати передбачених п. 10.2 договору штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 35 670,97 грн та штрафу у розмірі 34 680,11 грн.

Оскільки підрядник не сплатив у визначений строк суму штрафних санкцій, до нього була застосована оперативно-господарська санкція відповідно до п. 10.12.1 договору та сума зазначених штрафних санкцій у загальному розмірі 70 351,08 грн була утримана з суми грошових коштів, які підлягали сплаті на користь підрядника, про що його було повідомлено шляхом направлення повідомлення від 04.01.2024 вих. №ТОВВИХ-24-180.

Також відповідач зазначав, що в порушення умов п. 3 Додатку №3 до договору підрядник неналежно виконав свої зобов'язання щодо пусконалагоджувальних робіт протягом 365 календарних днів з дати підписання договору (тобто до 12.12.2023).

Згідно з актами приймання виконаних робіт від 28.12.2023 роботи виконані підрядником з простроченням на 15 днів.

На адресу підрядника було направлено письмову вимогу від 04.01.2024 вихідний №ТОВВИХ-24-179 щодо сплати штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 2 993,12 грн.

Оскільки підрядник не сплатив у визначений строк суму штрафних санкцій, до нього була застосована оперативно-господарська санкція відповідно до п. 10.12.1 договору та сума зазначених штрафних санкцій у загальному розмірі 2 993,12 грн була утримана з суми грошових коштів, які підлягали сплаті на користь підрядника, про що його було повідомлено шляхом направлення повідомлення від 15.01.2024 вих. №ТОВВИХ-24-685.

З огляду на вказане відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що застосування оперативно-господарських санкцій (утримання сум у розмірі 917 980,47 грн) відбувалось виключно відповідно до умов договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Спір у справі виник з приводу наявності/відсутності підстав для застосування відповідачем до позивача оперативно-господарських санкцій за прострочення виконання позивачем окремих етапів робіт.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який регулюється приписами глави 61 ЦК України.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні статті 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, за подібних правовідносин.

Як встановлено судом, основним зобов'язанням підрядника за вказаним договором є надання передбачених у пункті 1.1 договору послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузлів одоризації газу ГРС Кременчуцького ЛВУМГ та Миколаївського ЛВУМГ). Водночас умовами договору з урахуванням додатків до нього також визначено інші обов'язки підрядника у межах основного зобов'язання, зокрема, розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації, виготовлення АКОГ, будівельно - монтажні роботи, пусконалагоджувальні роботи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору.

Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як убачається із матеріалів справи, сторони у договорі визначили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором робіт - протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору (пункт 4.1 договору).

Крім того, сторони у додатку № 3 до договору "Графік виконання робіт" визначили строки виконання робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи з розробки, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації - протягом 150 днів, виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 300 днів, а пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.

Судом установлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт, позивачем роботи за договором від 12.12.2022 не було виконано в повному обсязі протягом 365 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 12.12.2023 включно.

Так, у вказаний термін були виконані тільки роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт №16 від 30.11.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 3 229 543,19 грн; №21 від 30.11.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 3 229 543,19 грн.

Тобто за вказаними актами роботи позивачем виконані своєчасно.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що, відповідачем у зв'язку із несвоєчасним виконанням позивачем робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2023 було нараховано позивачу штрафні санкції, а саме пеня у розмірі 329 413,40 грн та штраф у розмірі 452 136,04 грн.

Оскільки підрядник не сплатив у визначений строк суму штрафних санкцій, до нього була застосована оперативно-господарська санкція відповідно до п. 10.12.1 договору та сума зазначених штрафних санкцій у загальному розмірі 781 549,44 грн була утримана з суми грошових коштів, які підлягали сплаті на користь підрядника, про що його було повідомлено шляхом направлення повідомлення від 11.12.2023 вих. №ТОВВИХ-23-17881.

Проте застосована до позивача оперативно-господарська санкція від 11.12.2023 вих. №ТОВВИХ-23-17881 у загальному розмірі 781 549,44 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому, на переконання відповідача, пунктом 10.2 договору передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання саме окремих етапів робіт, передбачених Графіком.

Так, у пункті 10.12.1 договору встановлено, що замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.

Отже, застосуванню передбачених пунктом 10.12.1 договору оперативно-господарських санкцій передує не сплата підрядником штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору.

Тому для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій, суд має встановити наявність підстав для нарахування позивачу передбачених договором штрафних санкцій за невиконанням та/або неналежним виконанням договору.

Так, пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суд зазначає, що "несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "несвоєчасне виконання окремих етапів робіт".

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 911/2309/18 зазначив, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються виконання підрядником підготовчих робіт в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20 викладена подібна правова позиція, згідно з якою у підрядних правовідносинах відповідальність підрядника у виді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем етапів робіт, приймання-передача яких є певним етапом надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, чи прострочення послідовності виконання робіт, об'єднаного в етапи, за кожним із цих етапів, за договором в цілому, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

В контексті наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідальність підрядника за умовами пункту 10.2 договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання позивачем підрядних робіт (передбачених Графіком виконання робіт) у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що договором чітко передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання окремих етапів робіт, передбачених Графіком, адже такої умови пункт 10.2 договору не містить.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2025 року у справі № 910/11943/24.

З огляду на викладене суд дійшов висновків про те, що прострочення позивачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 13.12.2023, тому, відповідно, саме із цієї дати виникає право відповідача на нарахування пені та штрафу.

Таким чином, оскільки позивачем виконано обумовлені договором роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.11.2023 в строк, встановлений таким договором, а умовами договору не передбачена можливість нарахування штрафу, пені за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, відповідач безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції, передбачені пунктом 10.2, та відповідно безпідставно застосування до позивача оперативно-господарські санкції від 11.12.2023 вих. №ТОВВИХ-23-17881, передбачені пунктом 10.12 договору, у загальному розмірі 781 549,44 грн.

Інші роботи виконані з простроченням терміну виконання, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме: №16 від 13.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 107 165,04 грн; №17 від 13.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 86946,73 грн, №18 від 13.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 91782,60 грн; №19 від 13.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 92 417,08 грн; №20 від 13.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 92 417,08 грн; №22 від 21.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 121 820,10 грн; №23 від 21.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 115 434,34 грн, №24 від 21.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 134 019,95 грн, №31 від 21.12.2023 та актом вартості устаткування до нього на суму 124 155,68 грн, а також від 28.12.2023 №22/1 за грудень 2023 на суму 49 885,32 грн, №23/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн, №24/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн, №31/1 за грудень 2023 року на суму 49 885,32 грн.

При цьому, сам позивач у позовній заяві зазначає, що застосування оперативно-господарських санкцій та утримання штрафних санкцій по договору є протиправним саме до закінчення строку виконання таких робіт - 12.12.2023.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що вказані вище акти приймання виконаних робіт були складені після цієї дати.

Наведене свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків, а саме з простроченням терміну виконання робіт, встановлених в пункту 4.1 договору та додатку № 3 "Графік виконання робіт".

Проте, з огляду на вказане вище у сукупності, суд не погоджується з наявністю підстав для застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді штрафів.

Так, прострочення почалося з 12.12.2023, а застосування штрафу можливе при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів (пункт 10.2 договору).

В даному випадку акти приймання виконаних будівельних робіт складені 13.12.2023, 21.12.2023, 28.12.2023, тобто до збігу вказаного 30-денного строку (який збігає 12.01.2024), тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафу.

Також, відповідач зазначав, що згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2023 роботи були виконані підрядником з простроченням на 64 дні, тому нараховано пеню у розмірі у розмірі 30 131,02 грн, згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2023 - з простроченням на 72 дні, тому нараховано пеню у розмірі у розмірі 35 670,97 грн, згідно з актами приймання виконаних робіт від 28.12.2023 - з простроченням на 15 днів, тому нараховано пеню у розмірі 2 993,12 грн.

Суд також не погоджується з цими доводами відповідача, оскільки прострочення розпочалось з 12.12.2023, тобто за актами приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2023 - 1 день, за актами приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2023 - 9 днів.

Водночас за актами приймання виконаних будівельних робіт від 28.12.2023 прострочення таки становило 15 днів, тому нарахування пені у розмірі 2 993,12 грн є обґрунтованим.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку про незаконність оперативно-господарських санкцій №ТОВВИХ-23-17881 від 11.12.2023 року, №ТОВВИХ-23-18817 від 27.12.2023 року, №ТОВВИХ-24-180 від 04.01.2024 року, за несвоєчасне виконання робіт за Договором №4600006874 від 12 грудня 2022 року та їх скасування.

Проте відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції №ТОВВИХ-24-685 від 15.01.2024 року (пеня у розмірі 2 993,12 грн).

За вказаних обставин, підлягає до часткового задоволення вимога про стягнення з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на користь позивача коштів у розмірі 914 987,35 грн (917 980,47 грн - 2993,12 грн), які були утриманні на підставі оперативно -господарських санкцій.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає.

З огляду на вказане вище, відповідачем було неправомірно утримано грошові кошти, які підлягають сплаті позивачу в якості оплати за виконані роботи.

Відповідно до п. 10.10 договору при несвоєчасній оплаті виконаних робіт за договором замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі 0,01% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Отже, передумовою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.

Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

Здійснивши перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а саме стягнення з відповідач на користь позивача пені у розмірі 16 744,27 грн, інфляційних втрат - 184 228,54 грн, 3% річних - 53 582,82 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати оперативно-господарські санкції №ТОВВИХ-23-17881 від 11.12.2023 року, №ТОВВИХ-23-18817 від 27.12.2023 року, №ТОВВИХ-24-180 від 04.01.2024 року у загальному розмірі 914 987,35 грн, застосовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп», за несвоєчасне виконання робіт за Договором №4600006874 від 12 грудня 2022 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, проспект Гузара Любомира, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (03150, місто Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 53, офіс 1133, код ЄДРПОУ 40228402) кошти в розмірі 914 987 (дев'ятсот чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 35 коп., пеню у розмірі 16 744 (шістнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 27 коп., інфляційні втрати у розмірі 184 228 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 53 582 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві) грн 82 коп. та судовий збір у розмірі 10 980 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн 03 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

Попередній документ
134382892
Наступний документ
134382894
Інформація про рішення:
№ рішення: 134382893
№ справи: 910/15750/25
Дата рішення: 17.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; підряду, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.02.2026)
Дата надходження: 17.12.2025
Предмет позову: Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" (03150, місто Київ, вул. Тютюнника Василя, будинок 53, офіс 1133) до Товариства з обмеженою відповідальністю
Розклад засідань:
29.01.2026 10:00 Господарський суд міста Києва
17.02.2026 11:30 Господарський суд міста Києва