25.02.2026 м.Дніпро Справа № 904/1328/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів Чередка А.Є., Іванова О.Г.
розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 (суддя Мартинюк С.В.)
у справі № 904/1328/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Токсбет"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілім Компані"
про визнання банкрутом
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ІЛІМ КОМПАНІ"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Талана Ростислава Григоровича. Визнано "ІЛІМ КОМПАНІ" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 17.06.2026. Ліквідатором ТОВ "ІЛІМ КОМПАНІ" призначено арбітражного керуючого Талана Р.Г.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням про зобов'язання ліквідатора.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання ліквідатора відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 року у справі № 904/1328/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 у справі № 904/1328/25 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, та подати до апеляційного суду докази сплати судового збору у розмірі 3 028,0 грн.; докази надіслання копії апеляційної скарги на адреси всіх учасників справи.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 03.02.2026 надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначає, що апелянт не є розпорядником коштів і для сплати судового збору останньому необхідно звернутися до Управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження. зважаючи на майновий стан ГУ ДПС з початку бюджетного року та суттєву обмеженість у фінансуванні, внаслідок впровадження воєнного стану, контролюючий орган наразі об'єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Статтею 258 ГПК України встановлено форму і зміст апеляційної скарги. Частиною 3 даної статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За приписами частин першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми свідчить, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
В постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, у постанові Верхового Суду від 25.03.2019 у справі № 910/6924/18, в ухвалі від 11.10.2021 у справі № 910/14802/20 зазначалося, що частиною 2 статті 174 ГПК України закріплено граничний строк на усунення недоліків заяви/скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та який не може бути продовжений судом.
Верховний Суд у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21 неодноразово зазначав, що у частині другій статті 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України, а може бути поновленим судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
В ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2026 апелянту надано максимальний строк для усунення недоліків, встановлений нормами Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Крім того, вказаний принцип також зазначений у ч. 1 ст. 46 ГПК України відповідно до якого сторони користуються рівними процесуальними правами, а тому надання стороні будь-яких переваг зважаючи на її правовий статус, джерело фінансування, походження коштів, розпорядником яких вона є, призведе до порушення одного з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Норми Господарського процесуального кодексу не передбачають право апеляційного господарського суду вирішувати за клопотанням сторони питання продовження строку на сплату судового збору до настання певних обставин у невизначений строк або встановлювати інший строк на сплату судового збору.
З урахуванням викладеного колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на сплату судового збору.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 у справі № 904/1328/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя О.Г.Іванов