ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 лютого 2026 року Справа № 918/578/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан"
на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025
(ухвалене о 12:57 год. у м. Рівному, повний текст складено 18.12.2025)
у справі № 918/578/21 (суддя Торчинюк В.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан"
до Смизької селищної ради
про стягнення в сумі 1 488 766 грн 40 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився.
від відповідача - Федоров О.М., Кузьмич М.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Смизької селищної ради про стягнення в сумі 1 488 766 грн. 40 коп. (із врахуванням заяви про зміну предмету позову, котра прийнята судом), з яких 729 545 грн. 06 коп. основного боргу, 48 149 грн. 97 коп. пені, 51 068 грн. 15 коп. штрафу, 553 632 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 106 370 грн. 23 коп. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.06.2019 між Смизькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" за результатами відкритих торгів укладено Договір підряду № 11 щодо виконання робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі по вул. Заводській, 1-Б у смт. Смига (проєкт розміщення апарату ради та ЦНАП). Підрядник зобов'язався виконати роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник - прийняти та оплатити їх.
Зазначає, що роботи оформлялися актами КБ-2в та оплачені на загальну суму 6 466 191 грн 03 коп., що відповідає ціні Договору підряду № 11.
Водночас позивач зазначає, що частина фактично виконаних робіт, котрі передбачені проєктно-кошторисною документацією, на суму 729 545 грн 06 коп. залишилась неоплаченою. Необхідність виконання таких робіт була зумовлена неточностями проєкту та невідповідністю локальних кошторисів фактичному обсягу робіт, що підтверджується листами відповідача.
Вказує, що Акт за грудень 2019 року на зазначену суму замовником не підписано.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення суми пені, штрафу, інфляційних та 3% річних.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 09.12.2025 у справі № 918/578/21 в позові відмовив.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року не був надісланий позивачем відповідачу у грудні 2019, а матеріали справи підтверджують надсилання такого Акту 10.11.2020, а відповідачем висловлені заперечення щодо Акту приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
Судом взято до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи, за яким обсяги фактично виконаних робіт за Договором підряду № 11 від 21.06.2019 частково не відповідають обсягам, зазначеним в акті КБ-2в за грудень 2019 року (з урахуванням інших підписаних актів), а також частково не узгоджуються з проєктно-кошторисною документацією щодо капітального ремонту зазначеного об'єкта. Також у цьому висновку вказано, що матеріали справи не містять усієї необхідної документації потрібної для встановлення обсягів фактично виконаних робіт, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
Крім того, суд першої інстанції зауважив, що позивач не звертався до відповідача із пропозицією про внесення змін до договору підряду, не отримував згоди відповідача на збільшення ціни Договору.
Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 6, 11, 509, 530, 626, 627, 629, 641, 837, 843, 846, 854, 877, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 321 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 у справі № 918/578/21 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована таким.
Спірний акт було надано відповідачу для підписання ще в грудні 2019 року і повторно надіслано цей Акт 10.11.2020 (поштове відправлення 3580003619556) та отримано відповідачем 12.11.2020 (докази наявні в матеріалах справи).
Відтак, з 12.11.2020 починається обрахунок 10 (десяти) робочих днів для підписання Відповідачем Акту або надання обґрунтованої відмови від його підписання. Так, 26.11.2020 - останній день для вчинення дій Відповідачем у відповідності до пунктів 14.6 та 14.7 Договору. У вказаний строк Відповідач жодних дій не вчинив, а відтак прийняв роботи без зауважень і в нього виник обов'язок оплатити їх.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач висловив свою незгоду із спірним актом (яку Позивач так і не отримав) із пропущенням встановленого Договором граничного строку, а саме на 12 днів пізніше, що не було враховано судом першої інстанції. З огляду на викладене, позивач наполягає на тому, що Спірний акт слід вважати прийнятим відповідачем без зауважень, а виконані Позивачем роботи підлягають оплаті в повному обсязі.
Судом першої інстанції не належно оцінено висновок експерта №2947-е від 27.08.2025 за результатом судової будівельно-технічної експертизи.
В таблицях висновку експерта по кожному виду робіт та витрат, що зазначені в спірному акту, надано детальне підтвердження їх фактичного виконання чи невиконання. Крім того, для кожної позиції чітко зазначено обсяг (кількість) виконаних робіт загалом, та наведено обсяг (кількість) робіт, що вже були оплачені, що дозволяє порівняти її з кількістю, внесеною до спірного акту. А також, у таблицях окремо відображено різницю між фактично виконаним обсягом робіт та обсягом, зазначеним у спірному акті, зокрема наведено випадки, коли фактичний обсяг виконаних робіт перевищує зазначений у спірному акті
Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про приналежність усіх робіт в Спірному акті до додаткових, а також не взяв до уваги листи відповідача від 09.10.2019 №1748/03-15, від 09.12.2019 №2146/03-15, від 24.12.2019 №2241/03-15.
Позивач наголошує на тому, що значна частина робіт вказаних у спірному акті передбачена проєктно-кошторисною документацією і відповідно не є додатковими роботами.
Позивачем було виконано необхідний обсяг робіт, оскільки такі роботи були обов'язковими та затвердженими сторонами в Договорі.
Суд першої інстанції не звернув увагу на обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Рівненської області від 27.01.2021 у справі №918/953/20.
З таких підстав позивач вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив, у якому зазначає, що апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції та фактично зводиться до переоцінки доказів, уже досліджених судом.
На спростування позиції позивача, відповідач вказує таке.
Загальна вартість виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт становить 6 466 191 грн 03 коп. Замовник своєчасно оплатив зазначену суму, що підтверджується платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи, та не заперечується учасниками процесу.
Висновок судової будівельно-технічної експертизи № 2947-Е від 27.08.2025 належним чином оцінено судом у сукупності з іншими доказами у справі.
Із матеріалів справи встановлено, що до настання визначеного Договором підряду № 11 від 21.06.2019 кінцевого строку виконання робіт (31.12.2019) підрядник не звертався до замовника з пропозиціями про внесення змін до договору, зокрема щодо збільшення його ціни, не ініціював укладення додаткових угод і не отримував згоди замовника на зміну істотних умов договору.
Вимоги позивача про стягнення коштів понад договірну ціну, визначену за результатами процедури закупівлі та закріплену у Договорі підряду № 11 від 21.06.2019, є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи та суперечать умовам договору й вимогам бюджетного законодавства. У зв'язку з цим у відповідача були відсутні підстави для оплати акта б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019.
Сам по собі факт введення об'єкта в експлуатацію не є безумовним доказом виконання позивачем усіх робіт, зазначених в акті, а також їх виконання у повному обсязі та відповідно до проєктно-кошторисної документації. Завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію здійснено із залученням іншого генерального підрядника - ТОВ "Будівельна компанія "Нівелір", який виконав роботи, що не були виконані або були виконані неналежно позивачем.
З огляду на викладене відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 у справі № 918/578/21 - без змін.
Від представниці скаржника, 20.02.2026 засобами поштового зв'язку надійшла заява про припинення повноважень, в котрій адвокатка Габрук Ю.С. повідомляє, що в зв'язку із розірванням Договору про надання правової (правничої) допомоги №02/2021 від 22.02.2021, вона не має повноважень представляти ТОВ "Компанія Барбакан" в судовій справі та брати участь у судовому засіданні 24.02.2026. Просить Північно-західний апеляційний господарський суд враховувати це при подальшому провадженні в справі.
Також аналогічна за змістом заява надійшла і від скаржника.
В судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду 24.02.2026 з'явилися представники відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
При цьому, через систему Електронний суд, до суду апеляційної інстанції від керівника ТОВ "Компанія Барбакан" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване відрядженням керівника скаржника.
Представники відповідача в судовому засіданні вказали, що вважають за можливе здійснювати розгляд справи, за відсутності представника позивача.
Розглядаючи вказане клопотання, суд бере до уваги таке.
За загальним правилом відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
При цьому, скаржником не вказано, а судом не встановлено обставин, за наявності котрих є неможливе вирішення спору в цьому судовому засіданні.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів в тому рахунку і в суді апеляційної інстанції.
Суд зважає і на те, що позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі.
Тому, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання керівника ТОВ "Компанія Барбакан" про відкладення розгляду справи.
Відтак, представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги. Просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що учасники справи були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 5, а. с. 150), відхилення клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 21.06.2019 між Смизькою селищною радою (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" (далі - Підрядник), за результатами застосування процедури відкритих торгів, було укладено Договір підряду № 11 (далі - Договір; т. 1, а. с. 24-36), відповідно до п. 1.1. якого, Підрядник зобов'язався за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений строк закінчені роботи згідно із проектно-кошторисною документацією та умовами цього Договору, а Замовник зобов'язався надати Підряднику будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити закінчені роботи.
Пунктом 1.2. Договору визначено найменування робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул.Заводській, 1Б в смт.Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарату селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) (за кодом ДК 021:2015-45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи) (далі - Роботи).
За умовами п. 1.5., п. 3.1. Договору, обсяг робіт за чинним Договором, визначається на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому законодавством порядку (далі - ПКД).
У пункті 2.1. Договору визначено, що загальна вартість Договору визначається у відповідності до розрахунку динамічної договірної ціни (Додаток 3) і становить 6 466 191 грн 03 коп., а також те, що бюджетні зобов'язання за даним Договором приймаються в межах бюджетних асигнувань установлених кошторисами.
Пунктом 2.3. Договору передбачено можливість зменшення ціни Договору за взаємною згодою сторін.
У пункті 2.4. Договору сторонами погоджено, що Договірна ціна є приблизною (динамічною) і може уточнюватися протягом усього строку виконання робіт при зміні норм законодавства у період будівництва, які впливають на вартість будівництва, обсяги робіт, зміні цін на ресурси, зміні умов робіт, уточненні загально виробничих, адміністративних та інших витрат, якщо такі зміни не призведуть до збільшення договірної ціни і змін характеру робіт.
Поточні ціни на матеріальні ресурси не повинні перевищувати ціни, яка склалася в регіоні найнижчою ціною виробників та погоджена з Мінекономрозвитку України (п. 2.5. Договору).
Згідно з п. 2.6 Договору усі зміни початкової договірної ціни оформлюються відповідними розрахунками та угодами сторін у письмовій формі.
У пункті 3.2. Договору та Додатку 2 до Договору визначено строки виконання всіх видів робіт: дата початку робіт - 21 червня 2019 року, дата закінчення робіт - 31 грудня 2019 року.
Пунктом 3.4 Договору визначено, що строком закінчення виконання робіт є дата прийняття їх замовником в межах строку дії Договору.
Відповідно до п. 3.6. Договору Договір вважається виконаним після виконання Робіт, закінчення взаєморозрахунків між Сторонами за цим Договором, здачі об'єкта в експлуатацію, та передачі об'єкта на баланс.
Відповідно до п. 3.7 Договору строки виконання робіт та термін дії договору можуть бути змінені сторонами з внесенням відповідних змін до чинного Договору в разі: відсутності фінансування; виникнення обставин непереборної сили; дій третіх осіб, що унеможливлює належне виконання підрядником робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт за чинним Договором.
Відповідно до п. 3.8 Договору при несвоєчасному початку, з вини підрядника, виконання робіт, відставання його руху від графіків, замовник попереджає підрядника про порушення ним умов договору і, якщо у місячний термін не відбудеться істотних змін, може розірвати Договір та вимагати відшкодування збитків.
Розділом 4 Договору визначені права та обов'язки сторін. Так, Замовник, зокрема, має право (п. 4.2 Договору): ініціювати внесення змін у Договір підряду, вимагати розірвання Договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Підрядником умов договору підряду. Розмір збитків замовник визначає самостійно; відмовитись від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених Підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитися від Договору та вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо останній своєчасно не розпочав роботи за чинним договором або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк вказаний в п. 4.3 чинного договору стає неможливим; відмовитися від договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику виконану частину робіт; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням цього Договору.
Замовник, згідно пункту 4.3 Договору, зобов'язаний, зокрема: прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.
Пунктом 4.4 Договору передбачено право підрядника, зокрема, ініціювати внесення змін у цей договір у випадках, визначених згідно статті 36 Закону.
Відповідно до п. 4.5. Договору, Підрядник зобов'язаний: виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної документації та цього договору; передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим Договором закінчені роботи (об'єкт будівництва); забезпечити ведення та передачу Замовнику в установленому порядку документів про виконання цього Договору; безоплатно та своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини; відшкодувати відповідно до законодавства та цього Договору завдані Замовнику збитки; інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов'язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення; виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені цим Договором, Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами законодавства.
Згідно з п. 7.4 Договору підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити комплектність проектної документації та її відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам Підрядник повинен негайно повідомити про це замовника.
Замовник укладає договір про здійснення авторського нагляду за дотриманням вимог проектної документації з її розробником (п. 7.5 Договору).
У відповідності до п. 8.1 Договору Підрядник забезпечує роботи матеріальними ресурсами, та відповідає за їх якість і відповідність вимогам, установленим нормативними документами та проектною документацією.
Підрядник, згідно з п. 11.4 Договору зобов'язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); загрозу виконанню договору підряду з вини замовника.
Згідно з пунктом 12.5 Договору Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України та у порядку передбаченому цим договором. У разі виявлення невідповідності виконаних будівельних робіт установленим вимогам Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт (будівництва об'єкта).
Фінансування робіт проводиться за планом фінансування, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) (п. 13.1 Договору). Відповідно до додатку 1 до Договору передбачено фінансування будівництва об'єкта на весь період будівництва в розмірі 6 466 191 грн 03 коп. з ПДВ, джерела фінансування місцевий та державний бюджети.
Відповідно до п. п. 13.2, 13.3 Договору у випадку продовження строку виконання робіт або строку дії цього Договору з підстав, визначених згідно ст. 36 Закону, та на строк, що охоплює більше ніж один бюджетний період замовника, розподіл коштів на фінансування виконаних робіт додатково узгоджується сторонами. Замовник має право уточнити план фінансування робіт на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. У разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування будівництва з внесенням відповідних змін у цей Договір.
Згідно з п.п. 14.2., 14.3. Договору після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Відповідно до п. п. 14.8-14.10 Договору у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини Підрядника, останній зобов'язаний усунути їх протягом не більше ніж 10 днів і повторно повідомити Замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у встановленому цим Договором порядку. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, Замовник може попередньо повідомивши Підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків Замовником, компенсуються Підрядником. Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені Підрядником, Замовником або третьою особою, Замовник має право відмовитися від прийняття таких робіт або вимагати відповідного зниження договірної ціни чи компенсації збитків. Якщо Замовник не розрахувався за виконані роботи або не сплатив інші суми, належні Підряднику, останній попередньо повідомивши Замовника, має право притримати передачу Замовнику закінчених робіт, невикористаних матеріальних ресурсів та іншого майна. Порушення строків передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) у цьому разі вважається таким, що спричинено з вини Замовника і передбачає відшкодування витрат Підрядника, зумовлених цим порушенням.
Відповідно до п. п. 15.1, 15.2 Договору оплата виконаних робіт проводиться у безготівковій формі поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених дим Договором робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт форми КБ-2в та їх вартість форми КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 10-ти банківських днів, але з урахуванням строків, визначених чинним законодавством на реєстрацію таких документів в органі, що здійснює казначейське обслуговування Замовника.
Розділом 19 Договору сторони погодили порядок зміни його умов та його розірвання.
Внесення змін у цей Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою Сторін, окрім випадків, передбачених цим Договором. У разі відсутності відповідної згоди (окрім випадків, передбачених цим Договором) заінтересована Сторона має право звернутися до суду. Внесення змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідного додаткового договору (п. п. 19.1, 19.2 Договору).
Сторона договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Стороні. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування. Відповідь Сторони, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною. У разі коли Сторони не досягли згоди щодо внесення змін у цей Договір або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована Сторона може звернутися до суду (п. п. 19.3-19.5 Договору).
Відповідно до п. 19.6. Договору його умови не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону Підрядника та не повинні змінюватися після підписання цього Договору до повного виконання зобов'язань Сторонами, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Дія Договору, відповідно до п. 19.7 Договору припиняється: у зв'язку із повним виконанням Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором; за згодою Сторін; з інших підстав, передбачених чинним законодавством та цим Договором.
Розірвання Договору за ініціативою однієї із Сторін можливе при попередженні у письмовій формі іншої Сторони не менше ніж за 20 (двадцять) днів до передбаченої дати розірвання Договору. Розірвання договору не звільняє Сторони від своїх обов'язків щодо виконання об'ємів робіт на момент розірвання Договору. Усі зміни та доповнення до цього Договору, а так само розірвання Договору оформлюються в письмовій формі, як додаткові угоди та підписуються уповноваженими представниками обох сторін і є невід'ємними частинами до Договору (п. п. 19.8-19.9 Договору).
Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами і діє по 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання Сторонами взятих за цим Договором зобов'язань (п. 20.1 Договору).
На виконання вимог Договору, розроблено проект "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)" (далі - проєкт).
Вказаний проєкт розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Нові будівельні технології", яке найняв Замовник. В складі проекту є 6 томів, зокрема пояснювальна записка, генеральний план забудови, архітектурно-будівельні рішення опалення та вентиляція, кондиціонування, водопостачання каналізація; електротехнічні рішення, внутрішні мережі; система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, пожежний моніторинг, блискавкозахист; проект організації будівництва; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва.
Позивач, діючи відповідно до досягнутих домовленостей та укладеного Договору, виконував роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації про що складалися Акти приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, зокрема: Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року, Акт № 5 приймання викопаних будівельних робіт за грудень 2019 року, Акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року Акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року (т. 2, а. с. 59-62, 64-70, 72-86, 88-93, 95-105, 107-115, 117-119).
Всього складено та оплачено актів на суму 6 466 191 грн 03 коп., що відповідно до п. 2.1. Договору є загальною вартістю Договору.
Однак, відповідно до позиції позивача, сума 6 466 191 грн 03 коп. не покрила усіх фактично виконаних робіт, що передбачені ПКД і виконані роботи на суму 729 545 грн 06 коп. залишились не оплаченими.
Позивач зазначає, що в ході виконання робіт, через стан приміщення, який не повністю врахований при складенні ПКД, підрядник виконував додаткові обсяги робіт та роботи, передбачені проектом, але не включені до кошторису, які приймалися та оплачувалися Замовником. Додаткові роботи виконувались через те, що проект розроблений з певними неточностями і склалася ситуація, за якої локальні кошториси не в повному обсязі відображали роботи, визначені проектом або ж доводилося виконувати додаткові обсяги робіт. Про це свідчать, зокрема, листи відповідача № 1748/03-15 від 09.10.2019, № 2146/03-15 від 09.12.2019, № 2241/03-15 від 24.12.2019 (т. 2, а. с. 54-56).
Позивач вказує, що акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 на суму 729 545 грн 06 коп. залишився не підписаним замовником та не оплачений останнім.
При цьому, позивач посилається на те, що такий Акт було надано відповідачу для підписання ще в грудні 2019 року і повторно надіслано цей Акт 10.11.2020 (поштове відправлення 3580003619556) та отримано відповідачем 12.11.2020 (т. 2, а. с. 131-132).
Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся до суду із цим позовом. Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення суми пені, відсотків річних та інфляційних.
Крім того, в провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа №918/953/20 за позовом Смизької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Собіщанського Олександра Леонідовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-конструкторське бюро "Нові будівельні технології" про стягнення 217 268 грн 07 коп.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 27.01.2021 у справі №918/953/20, яке набрало законної сили, позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" на користь Смизької селищної ради 3 535 грн 62 коп. пені, 2 536 грн 62 коп. штрафу та 91 грн 08 коп. судового збору. Відмовив у задоволенні позову в частині стягнення 208 100 грн збитків та 3 095 грн 83 коп. пені (т. 2, а. с. 162-183).
Господарський суд Рівненської області ухвалою від 08.09.2021 в справі №918/578/21 (т. 4, а. с. 104-106), серед іншого, призначив у справі № 918/578/21 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставив питання:
- Чи відповідають обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1Б в смт. Смига Рівненської області за Договором підряду №11 від 21.06.2019 обсягам, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 на суму 729 545 грн 06 коп., форми №КБ-2в та чи обсяги фактично виконаних робіт, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019р, від 27.12.2019 за формою №КБ-2 зроблені в обсягах, визначених проектною документацією з будівництва, а саме Проектом "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)"?
Відповідно до Висновка експерта № 2947-Е від 27.08.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т. 4, а. с. 152-177), експертом надані такі висновки:
обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1Б в смт. Смига Рівненської області за Договором підряду № 11 від 21.06.2019 частково не відповідають обсягам, зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 р. на суму 729 545 грн 06 коп., форми № КБ-2в. (з врахуванням інших підписаних актів виконаних робіт які наведені в таблиці №1 дослідницької частини висновку). Невідповідності обсягів наведено в порівняльній відомості № 1 в таблиці №2 в дослідницькій частині висновку;
обсяги фактично виконаних робіт, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 за формою № КБ-2в (з врахуванням інших підписаних актів виконаних робіт які наведені в таблиці №1 дослідницької частини висновку) частково не відповідають обсягам, визначеним проектно-кошторисною документацією з будівництва об'єкту "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)". Невідповідності обсягів наведено в порівняльній відомості № 2 в таблиці №3 в дослідницькій частині висновку.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як убачається із встановлених обставин справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного 21.06.2019 Договору підряду за №11, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (ч.4 ст. 837 ЦК України).
У свою чергу, окремим видом підряду є договір будівельного підряду.
Частиною 1 статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 2, 3 ст. 875 ЦК України).
У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника.
Частинами 1-2 статті 887 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Як зазначено вище, відповідно до п. 1.5. Договору обсяг робіт за чинним договором, визначаються на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої у встановленому законодавством порядку.
Пунктом п. 2.4. Договору сторони погодили, що Договірна ціна є приблизною (динамічною) і може уточнюватися протягом усього строку виконання робіт при зміні норм законодавства у період будівництва, які впливають на вартість будівництва, обсяги робіт, зміні цін на ресурси, зміні умов робіт, уточненні загально виробничих, адміністративних та інших витрат, якщо такі зміни не призведуть до збільшення договірної ціни і змін характеру робіт.
За приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (ч. 1).
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ).
Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника (ч. 3).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування (ч. 5).
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (ч. 6).
Із вище встановлених обставин справи вбачається, що замовник та підрядник здійснили передачу та приймання виконаних робіт в період липень-жовтень та грудень 2019 року, шляхом оформлення актів КБ-2в і довідок КБ-3.
Підрядником також складено підсумкові відомості ресурсів за вказаний період, які долучені до матеріалів справи.
Загальна вартість виконаних і прийнятих робіт становить 6 466 191 грн 03 коп., які замовником сплачені в повному обсязі та в установлені строки, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, востаннє роботи по Договору обопільно передавались та приймались 24.12.2019 за актом № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 на суму 52 927 грн 83 коп.
Щодо твердження скаржника про надання відповідачу спірного акту в грудні 2019 року.
Частинами 1, 2 статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В силу ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Апеляційний господарський суд проаналізувавши матеріали справи вказує, що вони не містять жодних доказів, котрі підтверджували б надсилання (передачу) позивачем спірного акту відповідачу в грудні 2019 року, як то: лист із відміткою відповідача про його отримання; опис вкладення із розрахунковим документом, що підтверджував надання поштових послуг; тощо.
В той же, час матеріалами справи підтверджено, що вони містять інформацію лише про надсилання спірного акту позивачем відповідачу 10.11.2020. При цьому, позивач не обґрунтовує причин тривалого, протягом більш як 10 місяців зволікання позивача із зверненням до Смизької селищної ради з приводу прийняття та оплати робіт, виконаних за Актом приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
Безпідставним є твердження позивача про виникнення у Смизької селищної ради зобов'язань перед останнім через не підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року та надіслання замовником письмової відповіді Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан листом № 2442/03-15 від 09.12.2020 рекомендованим поштовим відправленням 3568000209268 на юридичну адресу останнього на 12 днів пізніше, яке позивачем не отримано.
Крім того, апеляційний господарський суд зважає і на те, що відповідачем висловлено свої заперечення щодо Акту приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року (т. 3, а. с. 77-93).
Поряд із цим суд бере до уваги, що з матеріалів справи вбачається: незважаючи на визначений п. 3.2 Договору та календарним графіком строк завершення робіт, договірні зобов'язання не були виконані до 31.12.2019. Це підтверджується листами відповідача до позивача про необхідність виконання робіт № 58/03-15 від 10.01.2020, № 211/03-15 від 28.01.2020 та № 259/03-15 від 31.01.2020 (т. 3, а. с. 71- 73).
Зокрема, відповідно до Протоколу засідання робочої групи № 3 від 09.01.2020, створеної відповідно до розпорядження Смизької селищної ради від 03.06.2019 № 135 "Про створення робочої групи" відповідач ухвалив звернутись до керівника Підрядника щодо прискорення будівельно-монтажних робіт на об'єкті (т. 3, а. с. 68-70).
Відповідач звернувся з листом до позивача № 58/03-15 від 10.01.2020, яким просив завершити усі будівельно-монтажні роботи по Об'єкту, та надіслала вищевказаний протокол засідання робочої групи № 3 від 09.01.2020.
В подальшому, 28.01.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 211/03-15, у якому зазначив, що у зв'язку із завершенням будівельних ремонтних робіт по Об'єкту, перед здачею його в експлуатацію, просив надати належним чином завірені копії документів про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам, а саме: журнали виконання робіт, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати якості на будівельні матеріали, акти на випробування устаткування.
Пізніше, 31.01.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 259/03-15, яким повторно просив підготувати Об'єкт до здачі його в експлуатацію, та передати документи, що засвідчують характеристики та якість матеріалів, конструкцій, устаткування на відповідність нормативним вимогам.
Розпорядженням селищного голови Смизької селищної ради від 13.07.2020 №244 створено робочу комісію для огляду (обстеження) Об'єкта, перевірки ходу, якості, обсягів та вартості виконання будівельно-монтажних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" призначеного на 20.07.2020, із запрошенням представника Підрядника (т. 3, а. с. 74).
Як вказував відповідач, у відзиві на позов, на вказане запрошення позивач відреагував листом № 01/13/07-2020 від 13.07.2020, та зазначив, що не може бути присутній 20.07.2020, просив перенести огляд на 27.07.2020 .
Протоколом засідання № 1 від 20.07.2020, комісією у складі представників відповідача та запрошеної особи, яка згідно договору здійснювала авторський нагляд за будівництвом Об'єкта, встановлені будівельні роботи передбачені Договором та проєктно-кошторисною документацією, які виконані неналежним чином, а також будівельно-монтажні роботи не виконані у повному обсязі, про що складені акт № 1 та акт № 2 (т. 3, а. с. 75).
Отже, з урахуванням наведених обставин суд критично ставиться до доводів позивача про те, що після виконання робіт 27.12.2019 відповідач відмовився прийняти та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року, у зв'язку з чим останній був повторно направлений на адресу Смизької селищної ради поштовим відправленням від 10.11.2020.
Водночас встановлено, що позивач виконав роботи не в повному обсязі та з порушенням визначеного договором строку.
Із наведених обставин суд дійшов висновку про наявність заперечень відповідача щодо Акта приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року. Водночас сам факт неотримання позивачем відповіді не свідчить про те, що відповідач не скористався своїм правом заявити заперечення стосовно обсягу та змісту робіт, відображених у зазначеному акті.
Крім того, статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
У відповідності до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як було зазначено вище, відповідно до п. п. 14.2., 14.3. Договору після одержання повідомлення Підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
У постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 зроблено правовий висновок про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.
Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку: якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.
Також Верховний Суд у постановах від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18 дійшов висновку про те, що статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями ч. 1 ст. 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України.
Отже, колегія суддів зазначає, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити відповідачу (замовнику) визначені умовами договору документи, а саме акти форми КБ-2в, КБ-3, а замовник повинен був їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.
У цій справі відповідач відмовився підписати спірний Акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року, мотивуючи це невідповідністю фактично виконаних робіт проектно-кошторисній документації, умовам замовлення, а також розбіжностями щодо обсягу та кількості робіт, зазначених в акті.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин убачається, що відповідачем було утворено робочу комісію, яка за результатами перевірки дійшла висновку про невиконання робіт у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №906/764/20 за позовом підрядника до замовника про стягнення боргу за договором підряду на підставі актів, які були підписані лише підрядником, в якій було встановлено обставини відмови замовника від договору, зазначив, що "суд апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення боргу як оплати за виконані роботи, послався на акти виконаних будівельних робіт примірної форми КБ-2в і КБ-3, які були підписані лише підрядником, тобто беззаперечно та в односторонньому порядку прийняв визначену підрядником вартість виконаних ним робіт, без встановлення того, чи відповідає вартість робіт, яка вказана в актах, фактично виконаній роботі. При цьому у разі необхідності суд не був позбавлений права призначити відповідну судову експертизу для вирішення питання щодо вартості виконаних підрядником робіт, враховуючи, що відповідно до частини 4 статті 849 ЦК України право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду кореспондується з обов'язком виплатити підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки, завдані розірванням договору". Верховний Суд скасував оскаржуване судове рішення та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Як вказано вище, Господарський суд Рівненської області ухвалою від 08.09.2021 в справі №918/578/21, серед іншого, призначив у справі № 918/578/21 судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до Висновку експерта № 2947-Е від 27.08.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи (т. 4, а. с. 152-177), експертом надані такі висновки:
обсяги фактично виконаних робіт з капітального ремонту нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1Б в смт. Смига Рівненської області за Договором підряду № 11 від 21.06.2019 частково не відповідають обсягам, зазначеним в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 р. на суму 729 545 грн 06 коп., форми № КБ-2в. (з врахуванням інших підписаних актів виконаних робіт які наведені в таблиці №1 дослідницької частини висновку). Невідповідності обсягів наведено в порівняльній відомості № 1 в таблиці №2 в дослідницькій частині висновку;
обсяги фактично виконаних робіт, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 за формою № КБ-2в (з врахуванням інших підписаних актів виконаних робіт які наведені в таблиці №1 дослідницької частини висновку) частково не відповідають обсягам, визначеним проектно-кошторисною документацією з будівництва об'єкту "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)". Невідповідності обсягів наведено в порівняльній відомості № 2 в таблиці №3 в дослідницькій частині висновку.
При цьому, роблячи відповідні висновки, у дослідницький частині Висновку експерта №2947-Е від 27.08.2025, зазначено, що:
- за результатом проведеного огляду та обмірів об'єкту дослідження "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарату селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)" та співставленням результатів з наданим на дослідження актом виконаних робіт (ф.КБ-2в) № б/н за грудень 2019 року (а. с. 121-130, том 2) на загальну суму 729 545 грн 06 коп. та іншими актами приймання виконаних будівельних робіт що наведені в таблиці № 1 встановлено що обсяги фактично виконаних робіт частково не відповідають обсягам, зазначеним в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019;
- в матеріалах справи міститься Виконавчий зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва на "Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП)" складений в цінах станом на 11.06. 2019 на загальну суму 6 466,19103 тис. грн. (а. с. 94 - 109, том 3). Даний зведений кошторис містить окремі аркуші локальних кошторисів, при цьому на ст. 94-95 (3 тому) міститься зведений кошторис, на ст. 96, і том 3 міститься локальний кошторис який починається з позиції №80, попередні позиції відсутні. На аркушах 102-109, том 3 містяться локальні кошториси № 2-1-5 та №2-1-6. Інші локальні кошториси до зведеного кошторису не додані, тобто велика частина локальних кошторисів в зведеному кошторисі відсутня та надана не в повному обсязі, а відтак співставити їх з фактично виконаними роботами не надається за можливе;
- наданий на дослідження проект по досліджуваному об'єкту не містить зазначених всіх обсягів робіт які вказані в досліджуваному акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 р., від 27.12.2019 за формою № КБ-2в, відповідно співставити обсяги фактично виконаних робіт, які зазначені в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 з проектом не надається можливим;
- за результатом проведеного огляду та обмірів об'єкту дослідження та співставленням результатів з проектною документацією з будівництва, а саме проектом “Капітальний ремонт нежитлового приміщення адміністративного будинку по вул. Заводській, 1 Б в смт. Смига Рівненської області з метою розміщення в ньому апарата селищної ради та центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) встановлено що обсяги фактично виконаних робіт, що зазначені в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року від 27.12.2019 за формою № КБ-2в частково не відповідають обсягам, зазначеним в проектній документації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Суд зауважує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що з описової частини наведеного висновку експерта вбачається відсутність у матеріалах справи повного комплекту документації, необхідної для визначення фактичних обсягів робіт, відображених в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
При цьому обов'язок подання таких доказів покладався саме на позивача, як на сторону, що зобов'язана довести обставини, на які вона посилається, у тому числі шляхом збирання та подання належних і допустимих доказів.
Із висновку експерта також установлено, що роботи, зазначені в акті, виконані частково. Водночас експертний висновок не дає можливості визначити точний обсяг фактично виконаних робіт та їх вартість.
При цьому колегія суддів вважає, що скаржник, доводячи свою позицію щодо обґрунтованості позову та факту виконання робіт, не враховує встановлені висновком експерта обставини, зокрема викладені в його дослідницькій частині щодо непідтвердження обсягу робіт, зазначених ним в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
За наведеного вище, місцевий господарський суд вірно виснував, що відповідно до наявних матеріалів справи не вбачається за можливе встановити обсяг та ціну виконаних робіт, визначених у Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем не надано суду жодних належних допустимих доказів на проведення попередніх випробувань закінчених робіт зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року, що вимагається Договором, відсутні Акти передачі Замовнику відповідно до ч. 5 ст. 882 ЦК України, відсутні докази повідомлення у грудні 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" Смизької селищної ради про закінчення робіт зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року, отримання позитивного результату їх випробування та готовність передачі таких робіт Замовнику, що вимагається договором.
Апеляційний господарський суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
При цьому відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд висновує, що надані позивачем докази не доводять виконання належним чином і у погоджений строк відповідно до Договору робіт, зазначених у Акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року.
Також суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, що Договір укладено за результатами відкритих торгів, що регламентується, в тому числі і положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", і частина 4 статті 36 якого (у редакції, чинній на момент укладення Договору) містила вичерпний перелік випадків, за яких допускалося внесення змін до істотних умов договору.
Не зважаючи на те, що Договором передбачено динамічну Договірну ціну, однак, Договором (п. 19.6) та законодавством про публічні закупівлі передбачений виключний перелік випадків зміни такої ціни, наявність яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Компаія Барбакан" не доведено. Разом з тим, Договором (п. 19.9) визначений порядок такої зміни - шляхом укладення додаткових угод.
Умовами правочину не передбачено можливості погодження та виконання додаткових робіт.
Частинами 3-4 статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Суд апеляційної інстанції враховує, що пунктом 7.4 Договору передбачено обов'язок Підрядника до початку виконання робіт перевірити комплектність проектної документації та її відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам Підрядник повинен негайно повідомити про це Замовника.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач, виявивши роботи, не передбачені проектно-кошторисною документацією, а також необхідність виконання додаткових робіт і відповідного збільшення кошторису, повідомив про це замовника до початку виконання робіт.
Доказів того, що позивач виконав обов'язок, встановлений абз. 2 ч. 3 ст. 877 ЦК України, матеріали справи теж не містять.
При цьому, суд враховує, що листом №1748/03-15 від 09.10.2019 відповідач погодив ряд змін до проектно-кошторисної документації, однак з документів наявних у справі не вбачається, що така заміна робіт призвела до зміни ціни Договору в бік збільшення, що Договором не передбачено.
З огляду на вищезазначене, безпідставними є посилання позивача на листи відповідача від 09.10.2019 №1748/03-15, від 09.12.2019 №2146/03-15, від 24.12.2019 №2241/03-15.
Суд також критично оцінює доводи позивача щодо зазначених листів відповідача, оскільки останній лист із проханням виконати певний обсяг робіт датований 24.12.2019, тоді як Акт приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року складено 27.12.2019. Таким чином, позивач фактично стверджує про виконання частини будівельних робіт упродовж трьох днів, що на переконання суддів апеляційної інстанції, є нереалістичним та не відповідає фактичним обставинам.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що підрядник до 31.12.2019 (дати завершення робіт, визначеної Договором) не звертався до замовника з пропозицією про внесення змін до Договору в частині збільшення його ціни та не отримував згоди на таке збільшення.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових коштів понад ціну, визначену за результатами тендерної процедури та погоджену сторонами у Договорі підряду № 11 від 21.06.2019, на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт б/н за грудень 2019 року, є необґрунтованими та не підтвердженими матеріалами справи.
З огляду на те, що вимоги про стягнення 729 545 грн 06 коп. заборгованості не підлягають задоволенню, то не підлягають задоволенню також і похідні вимоги про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження тому, відсутні правові підстави для її задоволення.
З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про безпідставність позову.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 у справі № 918/578/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" - без задоволення.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Барбакан" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 у справі № 918/578/21 залишити без змін.
2. Справу № 918/578/21 надіслати Господарському суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "26" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.