Справа № 584/274/26
Провадження №1-кп/584/134/26
26.02.2026 Путивльський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200520000034 від 11.02.2026, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Почепці Путивльського району Сумської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України
встановив:
У провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200520000034 від 11.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, за таких обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами декларування є особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", такими суб'єктами є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Також, згідно абзацу 2 частини 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, за минулий рік.
Обвинувачена ОСОБА_4 , являючись депутатом Бобинської сільської ради Путивльського району Сумської області відповідно до Рішення першої сесії сьомого скликання Бобинської сільської ради Путивльського району Сумської області від 05 листопада 2015 року, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", повноваження якого закінчились в день відкриття першої сесії Путивльської міської ради восьмого скликання Конотопського району Сумської області, тобто 01 грудня 2020 року, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", не подав, шляхом заповненя на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік після звільнення за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 366-3 КК України, як умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні звернулася до суду з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, посилаючись на положення ст. 49 КК України.
На виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченій ОСОБА_4 судом було роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення її від кримінальної відповідальності, передбачену ст. 49 КК України, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Заслухавши обвинувачену ОСОБА_4 , яка повністю підтримала внесене нею клопотання та просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження, а також зазначила, що вона повністю визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, з'ясувавши думку прокурора, який не заперечував щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з зазначеної підстави, суд вважає, що оскільки з дня вчинення вказаного кримінального правопорушення, минуло більше чотирьох років, обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закриттю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, яке було вчинено нею внаслідок умисного неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», у період з 01.01.2021 по 01.04.2021.
У даному випадку, початком перебігу строків давності є день, до настання якого ОСОБА_4 зобов'язана була подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік за формою, що визначається НАЗК, - 01.04.2021.
Частиною другою ст.4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Оскільки санкція ст.366-3 КК України, у редакції Закону України № 1074-ІХ від 04.12.2020, що діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу у розмірі від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, вказане кримінальне правопорушення відповідно до ч. 2 ст.12 КК України відносилось до категорії кримінальних проступків.
На підставі Закону України № 1576-ІХ від 29.06.2021 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» до ст.366-3 КК України були внесені зміни, які посилили відповідальність за неподання декларації і санкція даної статті у редакції, що діє на час розгляду справи, передбачає покарання у виді штрафу у розмірі від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, відтак на даний час вказане кримінальне правопорушення відповідно до ч.4 ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Враховуючи вимоги ст.ст. 4,5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі, у даній справі підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом першим ч.1 ст.49 КК України (в редакції, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Враховуючи те, що у редакції ст.366-3 КК України, яка діяла станом на 01.04.2021, тобто на момент вчинення кримінального правопорушення, неподання декларації уповноваженою на виконання функцій держави особою визнавалось кримінальним проступком, за яке передбачалось покарання менш суворе, ніж обмеження волі, відтак, для вказаного правопорушення передбачені строки давності у два роки з дня вчинення кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили.
Таким чином, визначений ч.1 ст.49 КК України строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України, закінчився 01.04.2023.
Судом встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, пройшло більше чотирьох років і обставин, за яких би перебіг строку давності, визначеного ч.1 ст.49 КК України для даного правопорушення у вказаному кримінальному провадженні зупинявся або переривався або за яких обвинувачена не могла би бути звільнена від кримінальної відповідальності за перебігом строку давності судом не встановлено.
Доказів того, що обвинувачена вчинила умисні дії, спрямовані на ухилення від досудового розслідування чи суду у даному кримінальному провадженні, чи вчинила нове кримінальне правопорушення суду не надано.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-3 КК України, не належить до переліку, визначеного ч.5 ст.49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на обвинувачену не поширюється.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що розуміє суть пред'явленого обвинувачення, свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та надала свою згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно неї з цієї підстави.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-3 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 у редакції, чинній на час його вчинення, відносилось до категорії кримінальних проступків та з моменту його вчинення пройшло більше чотирьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності на момент закінчення його строку в розумінні ст.49 КК України у даному кримінальному провадженні не зупинявся і не переривався, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання обвинуваченої про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 288, 314, 369-372, 392 КПК України, суд,
постановив:
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026200520000034 від 11.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів після її проголошення через Путивльський районний суд Сумської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1