Рішення від 26.02.2026 по справі 591/9337/24

Справа № 591/9337/24

Провадження № 2/591/1762/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув в порядку письмового провадження

цивільну справу № 591/9337/24

сторони та інші учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»,

представлене керівником Наваренко Володимиром Георгійовичем

відповідач ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У вересні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» через представника подало до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивує тим, що на підставі договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором від 14.04.2016, укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 справу призначено судді Сидоренко А. П.

26 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Судове засідання призначено на 02.01.2025. Розгляд справи відкладався з різних причин.

12 березня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає вимоги позивача в повному обсязі. Посилаючись на пункт Догорову про «Форс-мажорні обставини», вважає, що він звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором на час дії форс-мажорних обставин.

Згідно розпорядження керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А. М. № 368 від 24.12.2025 у зв'язку з призначенням ОСОБА_2 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 передана для розгляду головуючому судді Косар А. І.

16 січня 2026 року Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача документ в електронному вигляді (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) було надіслано в його електронний кабінет.

Відповідачу документи (ухвала) у паперовому вигляді було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, однак поштові відправлення було повернуто до суду з «за закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

В матеріалах справи наявна заява від представника позивача про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у визначений судом строк відповідач не подав.

Суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 14.04.2016 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «ТАСКОМБАНК» виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлені кредитні кошти.

Відповідач не виконав свої зобов'язання згідно з умовами договору щодо своєчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів.

Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 44 642.31 грн.

ОСОБА_1 подав до суду відзив, в якому не заперечував факт укладання вказаного договору та отримання коштів від банку, доказів погашення заборгованості або власного розрахунку суду не надано.

20 вересня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу.

На підставі цього договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №ССNG-630399719, укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набув статусу нового кредитора з правом вимагати від Відповідача погашення всієї суми заборгованості.

Платіжною інструкцією №559 від 20.09.2021 здійснена оплата фінансування згідно Договору відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №3 від 20.09.2021 без ПДВ.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 615 ЦК України не припустима одностороння відмова від зобов'язання.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_1 факт отримання коштів не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У цій справі за подачу позову про стягнення заборгованості у загальному розмірі 44 642.31 грн позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3 028.00 грн, що узгоджується з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з правилами пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно чч. 5-6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До матеріалів справи долучено Договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, Акт №1 від 15.07.2024 прийому-передачі наданих послуг, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КС№9438/10 від 18.09.2020, платіжна інструкція № 3566 від 29.07.2024 на оплату згідно договору №03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 у розмірі 9200.00 грн.

До суду, станом на час розгляду судом вищевказаної позовної заяви з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 9 200.00 грн.

Керуючись стст. 7, 141, 191, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ:40340222) заборгованість за кредитним договором № 630399719 від 14.04.2016 у загальному розмірі 44 642.31 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028.00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200.00 грн, а усього у розмірі 56 870 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят) грн 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» ЄДРПОУ:40340222; місцезнаходження юридичної особи: пл. Солом'янська, буд. 2, м. Київ, 03035, Україна; керівник Наваренко Володимир Георгійович;

відповідач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А. І. Косар

Попередній документ
134382066
Наступний документ
134382068
Інформація про рішення:
№ рішення: 134382067
№ справи: 591/9337/24
Дата рішення: 26.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (31.03.2026)
Дата надходження: 19.09.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
02.01.2025 10:00 Зарічний районний суд м.Сум
17.03.2025 16:00 Зарічний районний суд м.Сум
25.06.2025 15:20 Зарічний районний суд м.Сум
01.10.2025 16:30 Зарічний районний суд м.Сум
26.12.2025 11:00 Зарічний районний суд м.Сум