вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2026 р. Справа№ 910/6339/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу
Служби безпеки України
на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2025 (про повернення заяви позивачеві (заявникові) (ухвала складена та підписана 23.12.2025)
у справі № 910/6339/25 (суддя Шкурдова Л. М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 21 871, 20 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
В травні 2025 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; позивач; Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (далі - ТОВ "Спектрум Ессетс"; відповідач) про стягнення 21 871, 20 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 18.07.2024, укладеного в межах аукціону по лоту №GL19N1025527 з продажу активів Банку, оскільки відповідачем надано недостовірну інформацію стосовно пов'язаності із державою-агресором у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 (зі змінами).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/6339/25 позовну заяву Служби безпеки України з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Повернуто Службі безпеки України суму сплаченого судового збору.
Ухвала мотивована тим, що заявлені у позові Службою безпеки України вимоги не є позовними вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 910/6339/25, у розумінні ст. 49 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/6339/25, Служба безпеки України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про прийняття позовної заяви Служби безпеки України до спільного розгляду з первісним позовом.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме положень статті 49, 173, 180 ГПК України, наголошуючи на тому, що:
вимоги Служби безпеки України до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерозривно пов'язані з предметом спору за первісним позовом, тому незалучення вказаних осіб, як і окремий розгляд первісним вимог і вимог Служби безпеки України перешкодить повноті і всебічності судового розгляду;
постановивши оскаржену ухвалу, суд першої інстанції порушив право на доступ до суду та принципи господарського судочинства;
повертаючи позовну заяву Служби безпеки України, суд першої інстанції мав би зважити на те, що, з одного боку, це питання зручності і швидкості розгляду, із тим, що національні інтереси України внаслідок такого повернення залишаться без судового захисту.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Спектрум Ессетс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на правильність застосування судом норм процесуального права.
Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Демидова А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/6339/25 та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Витребувано з суду першої інстанції матеріали цієї справи.
На виконання зазначеної ухвали матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 05.02.2026.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до провадження.
Позиція Північного апеляційного господарського суду
Здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення позовної заяви Служби безпеки України як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України
За приписами статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п'ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 19.03.2025 у справі № 912/930/24, у постанові від 18.08.2025 у справі № 916/2621/24 та у постанові від 11.07.2025 у справі № 910/268/23.
Також, Верховний Суд неодноразово наголошував на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18, від 01.04.2024 у справі № 910/5635/22, від 06.06.2024 у справі № 921/677/22.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає належним їй право на предмет спору чи його частину. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову. Тобто обов'язковою умовою спільного розгляду вимог позивача та третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору є єдиний предмет спору (див. висновки у постанові Верховного Суду від 06.06.2025 у справі № 921/677/22).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" 21 871, 20 грн штрафу за порушення запевнень, вказаних у п. 6.1 розділу 6 договору купівлі-продажу майнових прав б/н від 18.07.2024 щодо відсутності пов'язаності з державою-агресором в розумінні Постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022.
Натомість, предметом спору за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є:
визнання недійсним правочину від 17.02.2025 з відступлення громадянкою рф ОСОБА_2 100 % членських прав (частки в статутному капіталі) SPECTRUM UA CREDIT LLC на користь ОСОБА_1 ;
стягнення в дохід держави з ОСОБА_1 вартості частки в статутному капіталі SPECTRUM UA CREDIT LLC в розмірі 100%, належної з нього до сплати за недійсним правочином від 17.02.2025 р. в розмірі 5000 доларів США, що на день заявлення вимог еквівалентно 210964,00 грн за офіційним курсом НБУ;
стягнення в дохід держави з ОСОБА_1 частки в статутному капіталі SPECTRUM UA CREDIT LLC у розмірі 100%, одержаної ним за недійсним правочином від 17.02.2025, вартістю 5 000 доларів США, що на день заявлення вимог еквівалентно 210964,00 грн за офіційним курсом НБУ.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, з огляду на предмет первісних позовних вимог, вимоги Служби безпеки України можуть заявлятись лише у самостійному позові в окремому провадженні, оскільки у даному випадку вимоги третьої особи не спрямовуються як на безпосередній предмет спору у справі № 910/6339/25 та відповідно знаходяться поза цим предметом, так і заявлені до інших відповідачів, що чинним процесуальним законом не передбачено, а відтак не можуть бути розглянуті судом як вимога третьої особи у розумінні ст. 49 ГПК України.
Отже, позов Служби безпеки України не спрямований на той самий предмет спору, що й позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" чи його частину, а тому суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що зазначене унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у цій справі.
Тож суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позову третьої особи з самостійними вимогами, адже вимоги Служби безпеки України спрямовані на захист права, що знаходиться поза предметом спору між позивачем та відповідачем, а тому відсутні підстави для скасування ухваленого судового рішення.
Обставини, які наводить Служби безпеки України, зводяться до часткової пов'язаності предметів обох позовів, проте в апеляційній скарзі не наведено жодних аргументів, які доводили спрямованість таких позовів саме на один предмет спору чи його частину, які, як встановлено, є різними.
Оскільки позовна заява, з якою звернулась Служба безпеки України по своїй суті не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цій справі розумінні вимог частини першої статті 49 ГПК України, її правомірно повернуто на підставі частини шостої статті 180 цього Кодексу.
Водночас необхідно зауважити, що Служби безпеки України може звернутися із самостійним позовом.
Колегія суддів відхиляє доводи Служби безпеки України про порушення судом першої інстанції права на доступ до суду, оскільки таке право не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Про те, що право на доступ до суду може підлягати обмеженням зазначав Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі № 906/504/21 та у постанові від 03.08.2023 у справі №513/988/19.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, Служба безпеки України не спростувала висновків суду першої інстанції, та не довела неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухваленого ним судового рішення.
Розподіл судових витрат
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Служби безпеки України залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/6339/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков