вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2026 р. Справа № 910/5627/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Євсікова О.О.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Вакуленко С.В.
від відповідача-1: Пономарьов А.О.
від відповідача-2: не з'явився
від відповідача-3: не з'явився
від третьої особи: Волков А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 (дата підписання: 18.12.2025)
у справі № 910/5627/23 Господарського суду міста Києва
за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" ОСОБА_2
до: 1. учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" ОСОБА_1 (відповідач-1);
2. учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" ОСОБА_3 (відповідач-2);
3. ОСОБА_4 (відповідач-3),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі",
про переведення прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
04.12.2025 учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" (далі - ТОВ "Електроенерджі", Товариство, третя особа) ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5627/23, в якій просив суд поновити пропущений процесуальний строк для подачі доказів понесення судових витрат та ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат - стягнути солідарно з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач-3) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 156 000,00 грн, з них: 54 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу; 102 000,00 грн - витрати, пов'язані із залученням спеціалістів (аудитор, оцінювач) та проведенням судової експертизи.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23 заяву учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/5627/23 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 34 000,00 грн витрат на оплату послуг експертів, спеціалістів. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 34 000,00 грн витрат на оплату послуг експертів, спеціалістів. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 34 000,00 грн витрат на оплату послуг експертів, спеціалістів.
При ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції, врахувавши надані позивачем докази на підтвердження реальності надання професійної правничої допомоги адвокатом та відсутність клопотання про зменшення розміру відповідних витрат, дійшов висновку, що розподілу підлягають відповідні судові витрати на суму 54 000,00 грн.
З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у даній справі позовні вимоги учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 задоволено повністю, місцевий господарський суд виснував, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідачів у сумі 54 000,00 грн.
У вирішенні питання що відшкодування витрат позивача на оплату послуг експертів, спеціалістів, суд першої інстанції врахував, що відповідачами клопотання про зменшення розміру відповідних витрат не заявлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про покладення на відповідачів витрат позивача на оплату послуг експертів, спеціалістів у сумі 102 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23, учасник ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що витрати є неспівмірними із складністю справи та витраченим адвокатами часом; позивачем не додано документів про реальну проведену оплату на рахунок адвокатського об'єднання або особисто адвокатів, акти наданих послуг не є належними доказами проведеної оплати за правову допомогу.
Відтак, скаржник вважає, що місцевим господарським судом під час розгляду даної справи було допущено порушення ст. 2, 7, 13, ч. 1 ст. 16, ст. 126, 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2026 об 11:15; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 13.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 17.02.2026 об 11:15.
Позиції учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом, відзиви на апеляційну скаргу не подали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 17.02.2026 з'явились представники позивача, відповідача-1 та третьої особи.
Відповідач-2 та відповідач-3 або їхні представники у судове засідання не з'явились.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання відповідача-2 та відповідача-3 або їхніх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні відповідача-2 та відповідача-3 або їхніх представників.
У судовому засіданні представник відповідача-1 (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представники позивача та третьої особи проти апеляційної скарги заперечували і просили суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
У квітні 2023 року учасник ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_1 , учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про переведення на ОСОБА_2 прав та обов'язків покупця ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Електроенерджі" в розмірі по 25 відсотків статутного капіталу кожного, а разом 50 відсотків статутного капіталу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 26.01.2023.
У позовній заяві позивач повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести, складається із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн; остаточний розрахунок усіх понесених позивачем судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, буде наданий суду в подальшому. Також, позивач зробив заяву, що ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде надано суду докази розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/5627/23 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 в частині висновків по суті спору, викладених у резолютивній частині, залишено без змін, а мотивувальну частину рішення викладено в редакції цієї постанови. Суд також доповнив резолютивну частину рішення суду першої інстанції пунктом щодо повернення позивачу з Державного бюджету України 20 000,00 грн, внесених на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 31.07.2025 відмовлено учаснику ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду. Касаційну скаргу учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 , до якої приєдналось ТОВ "Електроенерджі", задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/5627/23 скасовано. Справу № 910/5627/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/5627/23 (залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026) позовні вимоги учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 задоволено повністю. Переведено на ОСОБА_2 права та обов'язки покупців - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 частки в статутному капіталі ТОВ "Електроенерджі" у розмірі по 25 % статутного капіталу кожного, а разом 50 % статутного капіталу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 26.01.2023. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 894,66 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 894,66 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто з ОСОБА_4 894,66 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалено перерахувати ОСОБА_1 з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва вартість частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 10 000,00 грн, сплачену за платіжною інструкцією № 0.0.2942913654.1 від 11.04.2023. Ухвалено перерахувати ОСОБА_3 із депозитного рахунку Господарського суду міста Києва вартість частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 10 000,00 грн, сплачену за платіжною інструкцією № 0.0.2942906911.1 від 11.04.2023.
При цьому, як вбачається з протоколу судового засідання від 27.11.2025 у даній справі, у зазначеному судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, представник позивача зробив усну заяву в порядку ст. 129 ГПК України.
02.12.2025 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5627/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 у справі № 910/5627/23 заяву учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду.
05.12.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі (подана до суду 04.12.2025) з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку. До заяви додано докази понесення відповідних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 клопотання учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення задоволено; поновлено учаснику ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; прийнято заяву учасника ТОВ "Електроенерджі" ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5627/23 до розгляду без повідомлення учасників справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 2, 4-7 ст. 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, на замовлення позивача 02.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська консалтингова фірма "Закон і аудит" (далі - ТОВ "Аудиторська консалтингова фірма "Закон і аудит") складено три звіти незалежного аудитора, якими підтверджено фінансову звітність ТОВ "Електроенерджі" за 2022, 2023 та 2024 роки.
Відповідно до акта наданих послуг № 2517 від 02.09.2025 позивачем сплачено на користь ТОВ "Аудиторська консалтингова фірма "Закон і аудит" 30 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 259788079 від 27.08.2025
На замовлення Адвокатського об'єднання "Іголан" в інтересах позивача суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна експертна оцінка "Експерт" (далі - ТОВ "НЕО "Експерт") проведено оцінку вартості 100 % корпоративних прав ТОВ "Електроенерджі" із виділення частки в 50 % станом на 26.01.2023 та 27.08.2025, за результатами якої складено звіт від 10.09.2025.
Вартість проведення оцінки становила 42 000,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг № 14-08/25/АІ від 27.08.2025, платіжною інструкцією № 1371 від 27.08.2025 на суму 21 000,00 грн та платіжною інструкцією № 1380 від 11.09.2025 на суму 21 000,00 грн.
Також, судовим експертом Тихоненко Іриною Петрівною складено висновок експерта № 04/09-25 від 03.10.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи.
Згідно з актом приймання-передачі послуг від 03.10.2025 за проведення судової економічної експертизи АО "Іголан" в інтересах позивача сплачено 30 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1396 від 29.09.2025.
Оскільки відповідачами не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг експертів, спеціалістів та не доведено неспівмірності розміру відповідних витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідачів витрат позивача на оплату послуг експертів, спеціалістів у сумі 102 000,00 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, слід зазначити таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 54 000,00 грн позивачем було надано суду копії:
- договору № 529 про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2023, укладеного між ОСОБА_2. (замовник) та АО "Іголан" (виконавець) (далі - Договір № 529);
- ордера серії АІ № 1988689 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 на підставі Договору № 529 у Господарському суді міста Києва адвокатом Вакуленко Євгенією Володимирівною, виданого АО "Іголан" 01.09.2025;
- рахунка-фактури № 031/529 від 27.11.2025 по Договору № 529 на суму 54 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 Договору № 529 один день роботи адвоката становить 8 000,00 грн, один день роботи помічника адвоката становить 4 500,00 грн.
У рахунку-фактурі № 031/529 від 27.11.2025 по Договору № 529 виставлено до сплати в розмірі 54 000,00 грн за послуги правової допомоги згідно з Договором № 529 під час представництва позивача у справі № 910/5627/23, в тому числі: участь у судових засіданнях 11.09.2025, 09.10.2025, 23.10.2025, 06.11.2025, 20.11.2025, 27.11.2025; підготовка процесуальних документів: заяви по суті справи (2 док.), клопотання про долучення доказів (5 док.), процесуальні клопотання, в тому числі про огляд доказів відповіда-1 в с/з, про допит експерта, про визнання доказів відповідачів недопустимими (6 док.), заяви, заперечення, підготовка презентацій з посиланням на том та аркуш справи тощо (4 док.), ознайомлення з матеріалами справи 07.10.2025, 26.11.2025.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Беручи до уваги надані позивачем докази на підтвердження реальності надання професійної правничої допомоги адвокатом та відсутність клопотання про зменшення розміру відповідних витрат, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розподілу підлягають судові витрати на суму 54 000,00 грн.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те що витрати є неспівмірними із складністю справи та витраченим адвокатами часом, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки скаржником не наведено жодних мотивів, чому він вважає такі витрати неспівмірними, і не надано доказів на підтвердження таких доводів.
Відхиляючи доводи скаржника про те, що позивачем не додано документів про реальну проведену оплату на рахунок адвокатського об'єднання або особисто адвокатів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до правової позиції, наведеної в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі "Трофимчук проти України" Європейського суду з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
Виходячи з положень ст. 129 ГПК України, під час оскарження додаткового рішення, яким вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст. 74, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроенерджі" ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23 залишити без змін.
3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/5627/23.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 25.02.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
І.П. Ходаківська