ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
23 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1366/25(916/3838/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 (складено та підписано 17.10.2025, суддя Грабован Л.І.)
у справі №916/1366/25(916/3838/25)
за позовом ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю
до 1) Приватного акціонерного товариства "РТ ЛОГІСТИК"
2) "Деньюб Термінал Сервісез-ДТС Лімітед" (DANUBE TERMINAL SERVICE-DTS LIMITED)
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ОІЛ"
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО"
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ"
6) ОСОБА_1
про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, визначення часток учасників у статутному капіталі та визнання недійсними договорів
ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "РТ ЛОГІСТИК"; 2) "Деньюб Термінал Сервісез-ДТС Лімітед" (DANUBE TERMINAL SERVICE-DTS LIMITED); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ОІЛ"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ"; 6) ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, визначення часток учасників у статутному капіталі та визнання недійсними договорів, в межах справи №916/1366/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 по справі №916/1366/25(916/3838/25) позовну заяву ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю, подану в межах справи №916/1366/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" з доданими до неї документами - повернуто заявнику.
В мотивах оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не виконано вимоги ухвали Господарського суду Одеської області про залишення позовної заяви без руху, а саме не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.
Не погодившись із вказаною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 по справі №916/1366/25(916/3838/25) та справу №916/1366/25(916/3838/25) передати на розгляд Господарського суду Одеської області.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, з наступних підстав:
- позивачем разом з позовною заявою було долучено Висновок судового експерта Дієвої Лілії Євгенівни від 01.09.2025 №2026 в якому визначено дійсну вартість спірної частки в статутному капіталі. Згідно з вказаним висновком дійсна вартість частки учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", у розмірі 100 % (ста відсотків), номінальною вартістю 107391024,16 грн., складає 63,5 тис. грн;
- позивачем визначена ціна позову у розмірі 63,5 тис.грн., яка дорівнює визначений на підставі проведеної експертизи дійсній вартості спірної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", але не зважаючи на це, судом першої інстанції був розрахований судовий збір з номінальної вартості частки учасника;
- суд першої інстанції порушив приписи чинного законодавства, оскільки розрахував судовий збір не з ціни позову, а з номінальної вартості спірної частки, яка майже в 17 разів перевищує дійсну вартість частки;
- оскаржувана ухвала суперечить принципу пропорційності, як складовій частині верховенства права, оскільки фактично створює перешкоди у доступі до суду, оскільки позивач має сплатити судовий збір у 17 разів більший, ніж майно яке він отримає у разі прийняття позитивного рішення на його користь.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження по цій справі та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рені-Оіл» у відзиві на апеляційну скаргу просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач у цій справі просить визнати за собою право на частку у розмірі 89 445 000,00 грн, що складає 100 % статутного капіталу ТОВ «Рені-Термінал» та, як наслідок, отримати відповідні корпоративні права та вимоги, що випливають із вказаної частки, а тому саме із цієї суми має бути сплачено судовий збір.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 6 частини 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом в якому просило:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» прийняте 24.04.2018 року та оформлене Протоколом №1/2018 від 24 квітня 2018 року;
- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.04.2018 року №15451050022000466 щодо ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ»;
- визначити розмір статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 445 000 грн. та частку ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн., що складає 100 % статутного капіталу;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», укладений 05 грудня 2022 року між КОМПАНІЄЮ "НОЛПЕР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (NOLPER HOLDINGS LIMITED) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ОІЛ» щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», укладений 18 березня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ОІЛ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", ЯКЕ ДІЄ ВІД СВОГО ІМЕНІ, В ІНТЕРЕСАХ ТА ЗА РАХУНОК ПАЙОВОГО ЗАКРИТОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО" щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», укладений 01 листопада 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", ЯКЕ ДІЄ ВІД СВОГО ІМЕНІ, В ІНТЕРЕСАХ ТА ЗА РАХУНОК ПАЙОВОГО ЗАКРИТОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38870645) та ОСОБА_1 щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2025 позовну заяву ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю залишено без руху та зобов'язано ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати заяву про усунення недоліків, до якої додати, зокрема доплати судового збору в сумі 1 041 632,00 грн.
В обґрунтування необхідності доплати судового збору місцевий господарський суд зазначив, що із прохальної частини позову вбачається, що позовна заява містить 5 (п'ять) немайнових вимог та одну майнову вимогу (визначення розміру статутного капіталу ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 445 000 грн та частки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн, що складає 100 % статутного капіталу.
З урахуванням того, що 100% номінальної вартості статутного капіталу статутного капіталу ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» позивачем визначено у розмірі 89 445 000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума судового збору за подання вказаної позовної заяви з вимогами як майнового характеру так і не майнового характеру становить 1 059 800,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Однак, відповідно до наданої копії платіжної інструкції №184K-PBHK-KX3C-BT86 від 17.09.2025 р., позивачем сплачено судовий збір на суму 18 168,00 грн.
Таким чином, судом в ухвалі про залишення позову без руху зобов'язано ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю усунути вказані недоліки, шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 1 041 632,00 грн.
В той же час, ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків в якій останній зазначив, що в якості доказу дійсної вартості спірної частки позивачем було долучено до позовної заяви висновок судового експерта Дєєвої Лілії Євгенівни від 31.08.2025 р. №206, в якому вартість частки учасника у статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», у розмірі 100 % (ста відсотків), номінальною вартістю 107391024,16 грн., складає 63,5 тис. грн.
Позивач вважає, що саме вартість частки, визначена експертом має застосовуватись для визначення судового збору, оскільки визначалась на основі оцінки чистих активів товариства станом на момент звернення на неї стягнення і є наслідком господарської діяльності товариства, в той час як номінальна вартість частки є сталою і визначалась на момент формування статутного капіталу товариства і на її розмір не впливають результати господарської діяльності товариства.
Втім, судом першої інстанції визнано такі доводи позивача необґрунтованими та, з огляду на те, що позивачем не було усунуто встановлені судом недоліки позовної заяви, а саме не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, прийнято рішення про повернення позовної заяви.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимоги сторін дійшла наступних висновків.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
У даному випадку, з прохальної частини позову вбачається, що позовна заява містить 5 немайнових вимог (про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації та визнання недійсними договорів) та одну майнову вимогу (визначення розміру статутного капіталу ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 445 000 грн та частки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн, що складає 100 % статутного капіталу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.09.2022 у справі №910/4277/21, позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження, тому така вимога є вимогою майнового характеру і відповідно розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".
Аналогічну позицію щодо розрахунку судового збору за подання касаційної скарги у спорі про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства застосував Верховний Суд в ухвалах від 24.07.2024 у справі №907/1019/21, від 20.12.2024 у справі № 912/781/22 та від 10.12.2024 у справі №924/211/24.
З огляду на таке, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем визначено 100% номінальної вартості статутного капіталу статутного капіталу ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000,00 грн, а тому сума судового збору за подання вказаної позовної заяви має розраховуватись, як вимога майнового характеру.
Відтак, розмір судового збору за подання позовної заяви з вимогами, як майнового так не майнового характеру становить 1 059 800,00 грн.
Однак, відповідно до наданої копії платіжної інструкції №184K-PBHK-KX3C-BT86 від 17.09.2025 позивачем сплачено судовий збір на суму 18 168,00 грн, що не відповідає вищенаведеним приписами Закону України "Про судовий збір" та не узгоджується з висновками Верховного Суду висловленими у подібних правовідносинах.
Доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом порядку та розмірі позивачем до суду першої інстанції надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на те, що позивачем не було усунуто встановлені Господарським судом Одеської області недоліки, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом порядку та розмірі, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення поданої ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю позовної заяви.
Колегією суддів відхиляються твердження апелянта про те, що суд першої інстанції, попередньо визначаючи ціну позову, мав виходити з висновку експерта, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначені вимоги щодо оформлення позовної заяви, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Отже, будь-який майновий спір має ціну.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Згідно з частиною першою статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вже було вказано вище, предметом спору у цій справі, що розглядається, є, зокрема вимога про визначення розміру статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 445 000 грн. та частки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн., що складає 100 % статутного капіталу.
Оскільки така позовна вимога має вартісне грошове вираження, і позивач відобразив таку вартість у позовній заяві, судовий збір за таку майнову вимогу обґрунтовано розраховувався з ціни вартості частки, зазначеної позивачем у позовній заяві.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 у справі №911/804/20.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19 виснував, що «належними та допустимими доказами, які підтверджують ціну позову у майнових вимогах […] можуть бути докази, що підтверджують дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду з відповідними позовними вимогами».
Така позиція Верховного Суду логічна та закономірна і має застосовуватися й до вимог про визначення розміру статутного капіталу та частки позивача в ньому, оскільки в результаті задоволення позову позивач отримає контроль над ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», виходячи з його капіталізації зараз, а не в минулому.
Однак, як вбачається з наданого позивачем висновок судового експерта Дєєвої Лілії Євгенівни від 31.08.2025 №206, останньою визначена вартість частки станом на 31.12.2024, тоді як позовна заява була подана позивачем 19.09.2025.
Таким чином, оскільки у наданому позивачем доказі дійсна вартість майна визначена станом на дату, що передує зверненню з позовом більше ніж на дев'ять місяців, то суд першої інстанції правомірно не врахував зазначені відомості при визначенні ціни позову.
З урахуванням викладеного та за відсутності інших доказів суд першої інстанції правомірно обрахував ціну позову, виходячи з номінальної вартості статутного капіталу та частки, про визначення яких позивачем заявлено позовну вимогу, а саме: визначити розмір статутного капіталу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 445 000 грн та частку ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ “РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн, що складає 100 % статутного капіталу.
Судова колегія також наголошує на тому, що згідно з ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Положення ч. 2 ст. 163 ГПК України залишають за судом певну дискрецію в тому, як визначити ціну позову, якщо її не можливо точно встановити на момент пред'явлення позову.
Суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 163 ГПК України, реалізував свій передбачений законом розсуд, відповідно до вимог позивача та з урахуванням існуючої правозастосовчої практики.
При цьому скаржник не був позбавлений можливості клопотати перед судом про відстрочення/розстрочення сплати судового збору, а після відкриття провадження, пред'явивши належні та достовірні докази, - порушувати питання про остаточне визначення ціни позову.
Саме такий порядок дій позивача забезпечив би можливість учасникам справи в межах змагальної процедури оцінити зібрані позивачем докази та надати власні, а суду - повно та достовірно визначити ціну позову.
Наведене є особливо важливим, оскільки жоден доказ не повинен мати для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 86 ГПК України).
Також відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що на думку ЄСПЛ, судовий збір є обмежувальним заходом, який, зокрема, попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів (справа «Шишков проти росії»).
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України (абз. 1 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Задля додержання вимог Конституції України приписи процесуального закону мають забезпечити рівні юридичні можливості процесуального характеру для всіх учасників судового процесу (пп. 5.2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 № 10-р(ІI)/2023).
ЄСПЛ виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції не передбачає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах. Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, ніколи не виключалася Судом. Однак такі обмеження будуть несумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо вони не переслідують законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, якої прагнуть досягти. Такою метою, виходячи із загальних правил, визнається фінансування належного відправлення правосуддя, тобто діяльності органів судової влади, використання як стримувального фактора від необґрунтованих позовів (див. «Stankov v. Bulgaria», заява № 68490/01)
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позивачу позовної заяви і доданих до неї документів.
Слід також зауважити, що позивач, який вважає, що дійсна вартість частки учасника у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", у розмірі 100 % (ста відсотків), номінальною вартістю 107391024,16 грн, складає 63,5 тис. грн., не позбавлений можливості повторно звернутись до суду із позовними вимогами, визначивши ціна позову, за такою майновою вимог, у розмірі який на його думку є вірним та обґрунтованим.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність висновку місцевого господарського суду щодо необхідності відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому рішенні.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 у справі №916/1366/25(916/3838/25) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної постанови є 23.02.2026.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.