Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/92/26 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/311/26 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
23.02.2026 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.01.2026
за участі учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_7 ,
заявника - ОСОБА_6
Заявниця звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.01.2026 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що будь - яке діяння вважається кримінальним правопорушенням тільки тоді, коли йому притаманна сукупність всіх чотирьох обов'язкових ознак, відсутність хоча б однієї з них, не відносить діяння до кримінальних правопорушень. При цьому суспільна небезпечність, як обов'язкова ознака кримінального правопорушення, є самостійною та достатньою підставою, яка виступає індикатором початку застосування процесуальної норми, а саме ч. 1 ст. 214 КПК України.
До ЄРДР вносяться відомості саме про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.01.2026, як незаконну та необґрунтовану постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу прокуратури Кіровоградської області ТУДБР у м. Миколаєві з дислокацією у м. Кропивницькому внести злочин в ЄРДР згідно поданої заяви по справі 405/311/26.
Зазначає, що в заяві вказала подію злочину, фігурантів злочину та їх мету при вчиненні кримінального правопорушення, проте слідчим суддею безпідставно відмовлено було в задоволенні заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заявника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дуку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, подану апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення відхиляються з таких підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Ці вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги слідчим суддею дотримано.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Предметом оскарження може бути бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Також може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
Що стосується рішень прокурора, які приймаються у формі постанови, то предметом оскарження можуть бути рішення: про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження, про відмову у визнанні потерпілим, рішення при застосуванні заходів безпеки, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України, про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.91 ч.1 ст.284 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
За нормами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР, врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5ст.214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчим суддею вірно встановлено, що дії суддів, пов'язані з відправленням правосуддя повинні розглядатися з урахуванням положень КПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та не можуть бути безумовною підставою для внесення в ЄРДР відомостей, як відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що підставами вважати заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в них об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення.
Системний аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України свідчить про те, що закон передбачає можливість попереднього вивчення та аналізу слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності в ній даних, які можуть об'єктивно свідчити про кримінальне правопорушення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, які викладені в оскаржуваній ухвалі та вважає його законним та обґрунтованим.
Будь-яких інших доводів, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, в апеляційній скарзі не наведено та не надано під час апеляційного розгляду кримінального провадження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.01.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2