№ провадження 11-сс/4809/69/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 405/68/26 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 309 КПК України
17.02.2026 року м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді у складі колегії суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5
при участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7
переглянула у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції. за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 15 січня 2026 року, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 58 днів, з 10 години 15 хвилин 15.01.2026 до 10 години 15 хвилин 13.03.2026 включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави
До слідчого судді місцевого суду слідчим слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 подане клопотання про застосування стосовно підозрюваного у межах кримінального провадження № 42025120000000111 від 08.08.2025 за ч. 4 ст. 189 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Ухвалою слідчого судді розглянуто і задоволено клопотання слідчого, погоджене з прокурором і щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 58 днів, з 10 год 15 хв 15.01.2026 до 10 год 15 хв 13.03.2026 включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що досудовим слідством ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, врахував міцність соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків, передбачених п. п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що висновок слідчого судді щодо доведеності наявності ризиків,передбачених п. п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, безпідставним, а наявністьзазначених ризиків - надуманою.
Зазначив, що підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на переховування тауникнення кримінальної відповідальності та не має наміру переховуватися від органівдосудового розслідування та/або суду, так само, як і перешкоджати кримінальномупровадженню іншим чином.
Також, зауважив, що наміру та можливості впливати на свідків та/або потерпілих ОСОБА_8 не має, а їх показання, у випадку невідповідності фактичним обставинам справи, будуть спростовуватися стороною захисту у ході досудового розслідування кримінального провадження у встановленому законом порядку.
Безпідставним вважає і висновок слідчого судді щодо можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння підготовки до злочину та інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій в інкримінованому йому кримінальномуправопорушенні.
ОСОБА_8 жодної участі у протиправних діях інших фігурантів кримінального провадження не приймав та не володіє інформацією ні щодо їх дій, а ні щодо наявності в таких діях складу інкримінованого їм кримінального правопорушення. Додані до клопотання матеріали не доводять вини ОСОБА_8 та не містять переконливих доказів вчинення злочину іншими особами.
Вважає, що необхідно враховувати також те, що на момент обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він перебував на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради. Отже, підозрюваний потребує кваліфікованого лікування в умовах стаціонару, яким, вочевидь, він не буде забезпечений у слідчому ізоляторі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З клопотання слідчого вбачається, що досудовим слідством здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025120000000111 від 08.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України
У межах даного кримінального провадження 13.01.2026 ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів вірно дійшов висновку та лише визначив про причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_8 кримінального правопорушення об'єктивно підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування матеріалами справи, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 12.09.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2025, протоколом про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи від 06.11.2025 відносно ОСОБА_13 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 30.12.2025, протоколом про проміжні результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_15 від 30.12.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2025.
Таким чином, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке класифікується як особливо тяжке кримінальне правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років.
Кримінальне правопорушення є умисним, корисливим, інкриміноване вчиненням за попередньою змовою групою осіб, із супроводом погроз та фізичного насильства над потерпілим, мало триваючий характер, має значну суспільну небезпечність.
Також, як убачається із оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором та слідчим достатньою мірою обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлені й ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_8 , хоч і має постійне зареєстроване місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання і раніше до кримінальної відповідальності не притягався, але, фактично, міцних соціальних зв'язків не має: без утриманців, безробітний, соціально корисною працею не займається.
Крім того, береться до уваги, що протокол допиту потерпілих, які дають викривальні показання, разом з її анкетними даними та місцем їх проживання, відкриті стороні захисту
Зважаючи на зазначене, є об'єктивні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення
Саме тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, слідчий суддя правильно виснував, що стосовно підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Враховуючи мету і підстави як застосування так і продовження запобіжних заходів, що передбачено ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому належного виконання ОСОБА_8 його процесуальних обов'язків і надасть йому змогу з метою уникнення покарання, будь яким чином перешкоджати провадженню.
Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_8 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам.
Враховуючи зазначене, не доведеність доводів захисту в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 15 січня 2026 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 58 днів, з 10 години 15 хвилин 15.01.2026 до 10 години 15 хвилин 13.03.2026 включно, у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4