Іменем України
25 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 405/1528/24
провадження № 22-ц/4809/132/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харламова Таліна Володимирівна, на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 19 червня 2025 року (суддя Іванова Л.А.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками та визначення способу участі у їх вихованні,-
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він є рідним дідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю яких є відповідач ОСОБА_1 , а батьком дітей був його син ОСОБА_5 , який загинув під час виконання бойового завдання внаслідок військових дій. Після смерті батька діти проживають з їх матір'ю. За життя сина у нього були нормальні сімейні відносини з невісткою - відповідачем ОСОБА_1 та онуками, з якими він проводив час, відвідував їх вдома, ходив на прогулянки з ними, водив онучку до Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості на заняття з логопедом. Однак, після смерті батька дітей ОСОБА_5 , відносини з відповідачкою погіршились і остання не дозволяє йому спілкуватись з онуками. Діти не відвідують дитячого садочку, будь-яких інших навчально-виховних закладів, відповідачка не приділяє належної уваги дітям, не забезпечує належні умови для життя та розвитку дітей, що викликає у нього велику стурбованість, тим більше, що діти залишились без батька. Він, як рідний дідусь, має право здійснювати участь у вихованні онуків, відпочивати з ними, онуки мають право приходити до нього в гості, з метою їх всебічного розвитку та належного виховання, але відповідач постійно чинить перешкоди, і не дає можливості йому бачитись та спілкуватися з онуками, в тому числі, засобами телефонного та відеозв'язку, що як наслідок призвело до порушення його прав, як дідуся та інтересів дітей.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив:
- усунути йому перешкоди у спілкування з онуками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визначити порядок його участі у спілкуванні та вихованні онучки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наступним графіком: систематичні побачення з онучкою кожен понеділок, середа, субота місяця з 14:00 години до 18:00 години в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, дитячо-юнацькі центри та інші громадські місця), що призначені для її повноцінного відпочинку та відповідають віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку 18 квітня на день народження діда ОСОБА_2 з 12:00 години до 16:00 години за його місцем реєстрації або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку 04 липня, на наступний день після народження онучки ОСОБА_4 , з 12:00 години до 18:00 години за місцем реєстрації діда або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку на третій день Різдва, Нового року, Великодня з 12:00 години до 16:00 години за місцем реєстрації діда або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; необмежене спілкування діда з онучкою засобами телефонного зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними;
- визначити порядок його участі у спілкуванні та вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком: систематичні побачення з онуком кожен понеділок, середа, субота місяця з 14:00 години до 16:00 години в громадських місцях культурно-розважального характеру, що призначені для його повноцінного відпочинку та відповідають віку і стану здоров'я дитини в присутності матері до досягнення ОСОБА_3 п'ятирічного віку; після досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 п'ятирічного віку: систематичні побачення з онуком кожен понеділок, середа, субота місяця з 14:00 години до 18:00 години в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, дитячо-юнацькі центри та інші громадські місця), що призначені для його повноцінного відпочинку та відповідають віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку 18 квітня на день народження діда ОСОБА_2 з 12:00 години до 16:00 години за його місцем реєстрації або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку 23 серпня, на наступний день після народження онука ОСОБА_3 , з 12:00 години до 18:00 години за місцем реєстрації діда або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; зустрічі, спілкування та відпочинок щороку на третій день Різдва, Нового року, Великодня з 12:00 години до 16:00 години за місцем реєстрації діда або іншим місцем, що призначене для повноцінного відпочинку дитини та відповідає віку і стану здоров'я дитини; необмежене спілкування діда з онуком засобами телефонного зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними;
- зобов'язати матір дітей ОСОБА_1 повідомляти про наявність об'єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку зустрічей та спільного відпочинку дідуся з онучкою та онуком.
Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 19 червня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив:
- визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спосіб спілкування та здійснення участі у вихованні з малолітніми онуками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: щовівторка з 16:30 год. до 17:30 год. у присутності матері ОСОБА_1 , до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку;
- два рази на місяць в першу та третю суботу місяця з 14:00 год. до 18:00 год. у присутності матері ОСОБА_1 у місцях дозвілля та відпочинку, визначених за попередньою домовленістю сторін, з урахуванням режиму дня, режиму харчування, відпочинку, стану здоров'я дітей, матері та діда.
В іншій частині позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивувала тим, що вона є матір'ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , 2022 року народження та ОСОБА_4 , 2018 року народження. Батько дітей, ОСОБА_5 , який є сином позивача загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання. Станом на сьогоднішній день діти проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що після смерті чоловіка, продовжувала спілкуватися з батьком покійного чоловіка (позивачем) та надавала можливість спілкуватися йому з онуками. В певний момент позивач намагаючись керувати її життям погіршив спілкування між ними, та після того як вона попросила позивача не втручатися в її особисте життя, він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуками. При цьому, вона не чинить жодних перешкод, а саме позивач не проявляє жодного інтересу та навіть не намагається спілкуватися з дітьми. Діти не бачили дідуся (позивача) вже більше року, адже жодної ініціативи з його сторони не надходило, бо він чекав рішення суду, щоб встановити графік і зобов'язати відповідача не чинити перешкоди. З моменту винесення рішення у даній справі дідусь ОСОБА_2 жодного разу так і не зустрівся з онуками, хоча вона йому неодноразово пропонувала згідно рішення зустрітися з дітьми, але протягом 30 днів у дідуся не знайшло часу і можливості навіть зателефонувати і привітати дітей з днем народження, що прямо свідчить, що позовна заява була подана безпідставно, керуючись власними негативним емоціями. Обов'язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є встановлення перешкод, які чиняться у цьому іншими особами, з якими постійно проживає дитина, тобто наявність порушеного права. Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що існує спір щодо спілкування позивача з дітьми чи доводив би викладені звинувачення позивача в здійсненні перешкод та неналежному здійсненні відповідачем своїх батьківських обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтвах про народження зазначені в графі батько « ОСОБА_5 » та в графі мати « ОСОБА_1 ».
При цьому, як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим палацом новонароджених м. Кіровограда 07 грудня 1989 року, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки, виданої ДНЗ (ясла-садок) № 60 «Ягідка» «Комбінованого типу» за підписом директора Ірини Бурлаки від 09.05.2024 року № 75/01-17 ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний заклад з 11.09.2020 року по теперішній час. Дитина відвідує гурток малювання щосереди з 15.30 до 16.00. Мати ОСОБА_1 приводить і забирає дитину із закладу, відвідує батьківські збори.
З інформації про стан виконання матір'ю ОСОБА_1 батьківських обов'язків, наданою КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 27 «Ягідка «Кропивницької міської ради» від 29.05.2025 року № 61/01-17 встановлено, що в КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 27 «Ягідка» Кропивницької міської ради» виховуються ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який відвідує групу раннього віку №5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка відвідує старшу групу № 11.Вихованням та розвитком дітей займається мати - ОСОБА_1 , оскільки тато загинув на війні. Мати відповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків: здійснює належний догляд за дітьми - вони чисті та охайні відвідують дошкільний заклад, забезпечені одягом по сезону та в необхідній кількості; мати вчасно приводить та забирає із закладу освіти; приймає участь в життєдіяльності дошкільного закладу: є головою батьківського комітету у групі № 5 та активним учасником, організованих у закладі дошкільної освіти заходів (спільно з дітьми долучається до виготовлення різноманітних поробок, конкурсів малюнків, до благодійних та соціальних акцій). ОСОБА_6 цікавиться успіхами дітей під час занять та повсякденної діяльності в дошкільному закладі, їх емоційним станом, співпрацює з педагогами і прислухається до їх рекомендацій щодо розвитку та сімейного виховання. Крім дошкільного закладу, мати водить ОСОБА_7 на додаткові корекційно - розвиткові заняття (до логопеда та до Центру психології і розвитку «Umbrella»). Відносини між матір'ю та дітьми доброзичливі, позитивні, теплі. Вихованці завжди радіють та позитивно реагують на її появу в дошкільному закладі - обіймають, цілують. Ознак фізичного та психічного насилля над дітьми не виявлено.
Крім того, ОСОБА_1 приводить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 16.00 вечора по п'ятницям, забирає з занять о 17.00 та оплачує заняття «Логопед» в сумі 2800,00 за один абонемент, та «Ранній розвиток» в сумі 2800,00 грн. за один абонемент. Відвідують ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заклад «Амбрелла» з 16.04.2024 року по сьогоднішній день. Мати приводе та забирає дочку та сина з усіх індивідуальних розвиваючих занять, тільки вона оплачує послуги Центру, що підтверджується довідкою № 2 виданою за підписом директора ТОВ «АМБРЕЛА ФОРЕВЕР» 14 травня 2024 року.
Відповідно до характеристики, наданої головою квартального комітету № 23 ОСОБА_8 , за час проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , зарекомендувала себе позитивно. Після загибелі на війні чоловіка самостійно виховує дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . На даний час перебуває у декретній відпустці. ОСОБА_1 хороша мати, доброзичлива у відносинах з сусідами, характеризується позитивно. Скарг на неї до голови квартального комітету від сусідів за час проживання не надходило.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 06.11.2024 року № 8062/19, який затверджено рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 1207 від 26.11.2024 року встановлено, що у свідоцтвах про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їх батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним документом. ОСОБА_5 загинув від час виконання бойового завдання. Діти проживають з матір'ю. Згідно з актами оцінки потреб сім'ї, складеними Кропивницьким міським центром соціальних служб, у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні складні життєві обставини. Як повідомив ОСОБА_2 , мати дітей перешкоджає йому спілкуватись з внуками та брати участь у їх вихованні. ОСОБА_1 пояснила, що не заперечує проти спілкування дітей з дідом, однак ОСОБА_1 з'являється за місцем їх проживання без попередження, втручається в її особисте життя, робить зауваження щодо ведення домашнього господарства. Мати не погодилась із запропонованим ОСОБА_2 порядком участі у вихованні внуків, запропонувала свій порядок. Враховуючи вищевикладене, рішення комісії з питань захисту прав дитини, керуючись найкращими інтересами дітей, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за доцільне визначити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні малолітніх онуків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та спілкуванні з ними, а саме: щовівторка та щочетверга з 16.30 до 17.30 на території ігрового майданчика біля дошкільного навчального закладу у присутності матері до досягнення ОСОБА_9 6-річного віку; один раз на місяць у суботу або неділю за попередньою домовленістю відвідування разом з дітьми місць дозвілля та відпочинку у присутності матері; святкові дні та дні народження - за попередньою домовленістю.
Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме визначити наступний порядок участі діда у спілкуванні з онуками: щовівторка з 16:30 год. до 17:30 год. у присутності матері ОСОБА_1 , до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку; два рази на місяць в першу та третю суботу місяця з 14:00 год. до 18:00 год. у присутності матері ОСОБА_1 у місцях дозвілля та відпочинку, визначених за попередньою домовленістю сторін, з урахуванням режиму дня, режиму харчування, відпочинку, стану здоров'я дітей, матері та діда.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Отже, положення про рівність прав та обов'язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).
Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» (заява № 22208/17), а також у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15, провадження № 61-14491сво20.
Зокрема, Верховний Суд в своїй постанові наголошує, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Суд першої інстанції взявши до уваги встановлені обставини справи про те, що між сторонами склалися стосунки, внаслідок яких сторони не можуть узгодити порядок спілкування діда з онуками, тобто між ними існує спір з цього приводу, а тому врахувавши право та бажання позивача спілкуватися з дітьми, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача, як діда, який має законне право на спілкування зі своїми онуками, та на участь у їх вихованні, підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів створення відповідачкою перешкод у спілкуванні з онуками не можуть бути підставою для відмови судом у позові, оскільки така відмова за наведених відповідачкою мотивів могла б призвести до порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справа № 742/1716/23 (провадження № 61-17035сво23).
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Харламова Таліна Володимирівна, залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 19 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич