Справа №: 716/222/26
26.02.2026 м. Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Чернівецького районного управління поліції №3 (м.Заставна) стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.164-5 ч.1 КУпАП,
До суду надійшов адміністративний матеріал серії ВАД №654719 від 11.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-5 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №654719 11.02.2026 о 12-00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи по вул. Головна, 52 в с.Шубранець переносив біля себе 10 пачок сигарет марки «Ritm» без марок акцизного збору встановленого зразка, чим своїми діями порушив вимоги законодавства, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно шляхом надіслання СМС повідомлення на номер телефону, зазначений поліцейським у заявці на отримання судових повісток, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти протоколу не надав, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався, будь-яких клопотань суду не заявив.
Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 навіть не поцікавився долею складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зайнявши пасивну позицію затягування строків судового розгляду.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
За таких обставин, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суддя прийшла до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, виходячи із наступного.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протокол.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Адміністративним правопорушенням (проступком), як визначено ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно абз. 3 ч.4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Пунктом 228.9 ст.228 ПК України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Відповідальність за ч.1 ст.164-5 КУпАП настає у разі зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Як встановлено судом, відповідно до протоколу про адміністративне првопорушення ОСОБА_1 переносив тютюнові вироби без марок акцизного збору.
Тобто, диспозиція ч.1 ст.164-5 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність виключно за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Отже, зберігання та транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку та зберігання і транспортування таких виробів на яких неналежним чином розміщені (наклеєні) марки акцизного збору не є тотожними поняттями.
До того ж, Законом України №2628-VIII вiд 23.11.2018р. були внесені зміни до КУпАП, відповідно до яких з диспозиції ч.1 ст.164-5 цього Кодексу виключено такий вид правопорушення як "перевезення (транспортування) тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору".
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідальність за вказаною нормою статті настає коли здійснюється перевезення тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку. Відповідальність за вказаною нормою КУпАП не настає за перевезення тютюнових виробів без марок акцизного податку. Перевезення (транспортування) тютюнових виробів без марок акцизного податку не може вважатися їх підробкою чи фальсифікацією, оскільки підробкою та фальсифікацією є підлог, імітація, зміна вигляду, змісту та надання такого зовнішнього вигляду, що не відповідає його справжній суті.
Разом з цим, з вказаної у протоколі фабули правопорушення дії ОСОБА_1 щодо перенесення тютюнових виробів, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка (тобто, на яких немає неналежним чином розміщених (наклеєних) марок акцизного збору) не утворюють склад зазначеного адміністративного правопорушення, будь-яких доказів на підтвердження того, що вилучені у ОСОБА_1 10 (десять) пачок сигарет "Ritm" містять на собі підроблені або фальсифіковані марки акцизного податку, матеріали справи не містять, тобто відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбачена ч.1 ст.164-5 КУпАП.
Крім того, з аналізу частини 1 статті 164-5 КУпАП вбачається, що суб'єкт даного адміністративного правопорушення є спеціальним, тобто в даному випадку до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, що прямо визначені у диспозиції цієї статті, а саме: посадові особи підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Однак, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства - виробника, імпортера і продавця тютюнових виробів.
Таким чином, враховуючи, що суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, є спеціальний, натомість ОСОБА_1 таким не являється, а тому в діях останнього відсутній склад та сама подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
В даному випадку вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення належними та допустимими доказами не доведена.
Таким чином, всупереч вимог ст. 251 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 .
З п.1 ст.247 КУпАП слідує, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Таким чином, суддя всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшла до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, не доведена, а тому в його діях відсутній склад та сама подія даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі у цій частині підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Згідно положень ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вирішити питання про долю речових доказів у даній справі про адміністративне правопорушення, а саме: вилучені у ОСОБА_1 10 ( десять) пачок сигарет «Ritm » підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 40-1, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, судя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Вилучені 10 ( десять) пачок сигарет «Ritm», які згідно квитанції №75 від 11.02.2026 про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) під час складання адміністративного протоколу та передані на зберігання до Чернівецького районного управління поліції №3 - знищити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Сірик І.С.