Справа № 642/439/26
Провадження № 1-кс/642/321/26
Іменем України
26 лютого 2026 року слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України,
встановив:
Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, займаються збутом наркотичних та психотропних речовин на території Холодногірського району м.Харкова та його інших адміністративних одиницях.
В ході документування злочину встановлено, що до вказаного злочину можуть бути причетні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які мешкають за адресою АДРЕСА_1 .
Шляхом проведення негласної слідчої дії в порядку ст. 263 КПК України - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж було зафіксовано, що ОСОБА_6 , разом зі співрозмовником, одним з яких є співмешканець ОСОБА_7 , було встановлено факт завуальованого та конспіративного спілкування щодо незаконного перевезення наркотичних засобів, їх зберігання та подальшого збуту кінцевим споживачам.
На підставі викладеного, 14.02.2026 в період часу з 11 год. 24 хв. по 11 год. 55 хв., на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 13.02.2026, був проведений обшук за адресою: м. Мерефа, вул. Садова, буд. 8, а саме автомобілю «Cherry Amulet» 2007 року випкуску, д.н.з НОМЕР_1 , в ході якого було виявлено 1 полімерний зіп-пакет, із візуальними залишками речовини, білого кольору, схожої на наркотичну.
Постановою т.в.о старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 14.02.2026, вказаний об'єкт був визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025221220001293 від 20.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Тому прокурор просить накласти арешт на вилучене в т.з. майно, у зв'язку з необхідністю встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій та експертиз.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вимоги клопотання підтримує.
На підставі ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У провадженні СВ ВП № 2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України.
16.02.2026 до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова надходило клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України, яке ухвалою слідчого судді від 19.02.2026 повернуто прокурору на доопрацювання та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Копію ухвали слідчого судді від 19.02.2026 отримано прокурором 23.02.2026.
Після доопрацювання, до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова 24.02.2026 повторно надійшло клопотання прокурора про арешт майна.
Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.4 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Враховуючи те, що прокурором надано достатньо доказів, що вилучені предмети мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст. 107, 131, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 14.02.2026 під час проведення обшуку автомобілю «Cherry Amulet» 2007 д.н.з НОМЕР_1 , за адресою Харківська обл., м. Мерефа, вул. Садова, 8, а саме на 1 полімерний зіп-пакет із візуальними залишками речовини білого кольору, схожої на наркотичну.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя