Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/307/2026 Справа № 641/1587/26
25 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання т.в.о. старшого слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221150000192 від 24.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання т.в.о. старшого слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , в якому вона просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, солдата військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб у межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України. У разі, якщо суд не обере щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або визначить розмір застави та така застава буде внесена, - покласти на підозрюваного наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за їх першою вимогою; не відлучатися з місця проходження військової служби без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання, місця служби чи роботи; здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами та іншими учасниками кримінального провадження, щоб унеможливити будь-який незаконний вплив на них.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за процесуальним керівництвом Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026221150000192 від 24.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України (по стройовій частині) ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення. На підставі зазначеного наказу ОСОБА_5 призначено на посаду оператора відділення радіоелектронної боротьби танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України.
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_5 є військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією в умовах особливого періоду. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, відповідно до Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і є чинним по теперішній час.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Збройні Сили України є військовим формуванням, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком кожного громадянина України.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також ст. ст. 1-4, 6, 9, 11 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , під час проходження військової служби, був зобов'язаний свято і непорушно дотримуватись Конституції та законів України, Військової присяги, бути вірним Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дисципліновано ставитися до виконання наказів командирів (начальників), постійно вдосконалювати свою військову підготовку, зразково виконувати службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпеченням недоторканності державного кордону та охороною суверенних прав держави.
Однак солдат ОСОБА_5 , проходячи військову службу за мобілізацією у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, перебуваючи на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби танкового батальйону, 04 лютого 2026 року, знаходячись у районі тимчасової дислокації підрозділу поблизу населеного пункту Воскресенка Запорізької області, вирішив стати на протиправний шлях та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та без поважних причин, самовільно залишив місце служби - район розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України - та незаконно ухилився від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд і не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військовослужбовця. Таким чином, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проходження військової служби, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби, з мотивів небажання виконувати покладені на нього службові обов'язки та переносити пов'язані з ними труднощі, в умовах воєнного стану, без поважних причин і без відповідного дозволу командування, 04 лютого 2026 року самовільно залишив місце служби - район тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України поблизу населеного пункту Воскресенка Запорізької області - та вибув у невідомому напрямку. Надалі ОСОБА_5 тривалий час перебував поза межами військової частини, проводячи час на власний розсуд та не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 з 04 лютого 2026 року і по теперішній час, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без дозволу командування незаконно перебуває поза межами військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, не пов'язуючи своє місцеперебування з виконанням обов'язків військової служби. За період своєї відсутності у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 службові обов'язки за займаною посадою не виконує, до закладів охорони здоров'я з приводу неможливості проходження військової служби не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади чи місцевого самоврядування про причини своєї відсутності або намір повернутися до місця служби не повідомляв. Зброю та військове майно залишив у підрозділі, на телефонні дзвінки командування не відповідає, у пошукових заходах, організованих командуванням частини, участі не брав, а місце його перебування до теперішнього часу не встановлено.
24.02.2026 року т.в.о. старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, солдату ОСОБА_5 , уродженцю м. Харків, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, військовослужбовецю військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні солдатом ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, дослідженими в їх сукупності та взаємозв'язку, а саме: актом службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення місця несення служби; протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні; іншими матеріалами досудового розслідування, які містять дані, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту, визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж той, що вимагає прокурор у своєму клопотанні. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 24.02.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем без поважних причини, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, що відносить відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також раніше судимого 01.09.2021 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.12.2023 року звільненого від призначеного покарання в зв'язку закінченням іспитового строку, 01.02.2024 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.10.2024 року знятий з обліку Основ'янського РВ ФДУ «Центр пробації» в Харківській області на підставі ч.2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння, військовслужбовець, у нього відсутні джерела існування, отже є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Таким чином, суд вважає встановленим існування ризику, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеному ризику.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби та нетяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні злочинів у яких він підозрюється; дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд застосовує до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судом враховано аргументи, які наводилися підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Крім того, зважаючи на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до підозрюваного альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. старшого слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221150000192 від 24.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 24 квітня 2026 року в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з 25.02.2026 року з 19 години 00 хвилин взявши його під варту в залі суду.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Строк дії ухвали до 24.04.2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1