Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/303/2026 Справа № 641/1585/26
25 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620250500010027550 від 02.08.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України, у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маргилан Республіка Узбекистан, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді бойового медика 3 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни ОСОБА_3 , в якому вона просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №620250500010027550, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршенні якості життя потерпілої особи.
Так ОСОБА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з співмешканкою ОСОБА_7 11.09.2024 року о 05 годині 24 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_7 .
Постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 29.10.2024, за вказаним фактом ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Крім цього, 24.11.2024 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_7 .
Постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 03.01.2025, за вказаним фактом ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 грн. 00 коп.
Крім цього, 26 квітня 2025 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_7 , насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, та погрозою фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_7 .
Постановою Слобідського районного суду міста Харкова від 16.05.2025, за вказаним фактом ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1020 грн.
Проте, ОСОБА_5 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_7 , не зважаючи на вжиті заходи у виді адміністративних стягнень, 11.08.2025 року близько 19 годині 00 хвилин, точний час встановити не представилося можливим, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись в кімнаті, діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, з метою застосування психологічного насильства, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті довготривалих неприязних відносин, вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із якою пов'язаний спільним побутом, має взаємні права та обов'язки, перебуває у сімейних відносинах, під час якої ображав її нецензурною лайкою, штовхав, принижував її честь та гідність, бажав ОСОБА_7 смерті, в результаті чого ОСОБА_7 злякалася, втекла до балкону та зачинила двері. Цими діями ОСОБА_5 завдав шкоди психічному здоров'ю своїй співмешканки ОСОБА_7 , що призвело до стабільної психоемоційної напруги, що супроводжується погіршенням загального морального стану, підвищеною тривожністю, знервованістю, пригніченням, фізичним болем та дискомфортом, острахом за свою безпеку.
Разом з цим, за вчинення домашнього насильства ОСОБА_5 органами поліції вносився терміновий заборонний припис, а саме від 11.08.2025 року - про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою ОСОБА_7 . Проте, ОСОБА_5 17.08.2025 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, точний час встановити не представилося можливим, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , знаходячись в кімнаті, діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, з метою застосування психологічного насильства, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті довготривалих неприязних відносин, вчинив сімейну сварку зі своєю співмешканкою - ОСОБА_7 , в ході якої ображав нецензурною лайкою ОСОБА_7 , залякував та погрожував фізичною розправою, після чого вдарив рукою по голові, чим спричинив шкоди її психічному та фізичному здоров'ю, у зв'язку із чим потерпіла, злякавшись за своє життя та здоров'я, була вимушена втекти та закритися у ванній кімнаті, у зв'язку із чим потерпіла 17 серпня 2025 року звернулась до поліції про притягнення ОСОБА_5 , до кримінальної відповідальності за фактом вчинення відносно неї систематичного домашнього насильства з боку останнього. Цими діями ОСОБА_5 завдав шкоди психічному здоров'ю своїй співмешканці ОСОБА_7 що призвело до порушенню нормальної життєдіяльності та відпочинку, погіршення умов повсякденного функціонування, наявність постійних конфліктних умов, необхідності систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання та знизило загальну якість життя ОСОБА_7 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та ст. 55 Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №202 від 11.07.2024 солдата ОСОБА_5 , призначеного на посаду бойового медика 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що приступив до виконання службових обов'язків. Однак, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією строком до закінчення особливого періоду, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
При цьому, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді: бойовий медик 3 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 24.07.2024 під час проходження військової служби вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, без дозволу командування та поважних причин, в умовах воєнного стану вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану. 27.11.2024 був виписаний із КНП «Олександрівська ЦРЛ», що розташована за адресою: м. Олександрівка, та зобов'язаний був повернутись до В/ч НОМЕР_1 , підрозділ який на той час базувався у АДРЕСА_3 .27.11.2024 (точного часу не встановлено) до розташування В/ч НОМЕР_1 , підрозділ який на той час базувався у АДРЕСА_3 , не повернувся, тим самим, в умовах воєнного стану не з'явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби.
25.02.2026 року працівниками ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області було виявлено військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 27.11.2024 самовільно залишив місце несення служби військової частини В/ч НОМЕР_1 , підрозділ якої на той час базувався у АДРЕСА_3 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 в період з 27.11.2024 року до моменту виявлення працівниками ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, а саме до 25.02.2026 року, незаконно перебував поза межами території тимчасової дислокації підрозділу та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
25.02.2026 відповідно до ст.ст. 40, 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України, а саме у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану та у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршенні якості життя потерпілої особи.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: постановами Слобідського районного суду м. Харкова про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності; постановами про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження; висновкам експерта за результатами проведення судової експертизи; протоколом допиту потерпілої; протоколами допиту свідків; матеріалами службового розслідування В/ч НОМЕР_1 , стосовно солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 27.11.2025 самовільно залишив місце несення служби військової частини НОМЕР_1 ; допитами побратимів ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; з приводу обставин кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , приймаючи участь дистанційно, підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просив його задовольнити
У судовому засіданні слідчий підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.
Заслухавши думку прокурора, слідчого та підозрюваного, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 25.02.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України, а саме у нез'явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, що відносить відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів, та у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршенні якості життя потерпілої особи, що відносить відповідно до ст. 12 КК України до нетяжких злочинів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також за ст. 126-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не має міцних соціальних зв'язків, військовслужбовець, у нього відсутні джерела існування, отже є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Таким чином, суд вважає встановленим існування ризику, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеному ризику.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби та нетяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні злочинів у яких він підозрюється; дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд застосовує до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судом враховано аргументи, які наводилися підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Відповідно ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України, не визначає розмір застави.
Крім того, слідчий суддя, зважаючи на те, що застава в силу статті 183 КПК України не визначається щодо осіб, які вчинили злочин із застосуванням насильства, з метою запобігання подальшим спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, продовжити злочинну діяльності та вчинити нові злочини, приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до підозрюваного альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620250500010027550 від 02.08.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ст. 126-1 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з 25.02.2026 року з 15 години 00 хвилин взявши його під варту в залі суду.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.
Строк дії ухвали до 25.04.2026 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1