Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження 1-кп/641/39/2026 Справа № 641/8462/25
26 лютого 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025222050000068 від 25.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, з середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025, за ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі, військовослужбовця - солдату резерву 1 запасної роги військової частини НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним у кримінальному провадженні № 42025222050000068 від 25.06.2025, та правова кваліфікація дій обвинуваченого
ОСОБА_4 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді солдата резерву 1 запасної роти, маючи непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення та перевиховання не став, 26 квітня 2025 року близько о 08 години 55, перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, буд. 2, підійшов до стендів із товарами, де у нього виник прямий, злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чу жого майна (крадіжка). Того ж дня, 26 квітня 2025 року приблизно о 08 години 55 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, діючи з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав напій безалкогольний, сильно- газований «PEPSI» 0,33 л., у кількості 2 штук, стартовий пакет «Київстар Start SIM», у кількості 13 штук. Таким чином, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями, ТОВ «Вигідна покупка» (код ЄДРПОУ 41130363) майнову шкоду на загальну суму 3952 ( три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 30 копійок,
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
ІІ. Позиція сторони обвинувачення
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений 24.10.2025.
Під час судового розгляду прокурор підтримав пред'явлене ОСОБА_4 , обвинувачення, зазначивши, що докази на підтвердження винуватості останнього отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно достатті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднати невідбуту частини покарання за вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025, остаточно призначивши покарання 7 років позбавлення волі.
ІІІ. Позиція обвинуваченого
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав повністю та беззаперечно вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні. Під час допиту надав пояснення, які узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Заявлений цивільний позов визнав в повному обсязі, вказавши, що за першої фінансової можливості відшкодує завдані збитки.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні критично оцінив свої дії, наголосив на тому, що в лютому 2022 році добровільно мобілізувався до лав ЗСУ, декілька разів проходив лікування через отримані поранення, в подальшому самовільно залишив військову частину через незгоду з наказами командира, має намір подати заяву про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби та вже має згоду командира військової частини на прийняття його на службу. Шкодує про свій вчинок, оскільки вчинив імпульсивно, не дочекавшись касира на касі, щоб розрахуватися.
ІV. Позиція потерпілої сторони
Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив проводити судові засідання без його участі. Вказав, що не заперечує проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальнісью "ВИГІДНА ПОКУПКА", в обгрунтування кого зазначено, що ОСОБА_4 заволодів товарно-матеріальними цінностями, спричинивши цим самим майнову шкоду ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» на загальну суму 3939 грн. Дотепер ОСОБА_4 не було вчинено жодних дій по відшкодуванню завданої ним ТОВ «ВИГ ІДНА ПОКУПКА» шкоди, у зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» майнову шкоду в розмірі 3939 грн, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
V. Оцінка суду
Положенням ч. 3 ст. 349 КПК України визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обов'язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК Україниє: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши наслідки визнання фактичних обставин, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого та відомостей щодо речових доказів та судових витрат.
В ході допиту обвинуваченого суд установив, що ОСОБА_4 розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Відтак, у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченої з цього питання.
Ураховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , у співвідношенні їх з фактичними обставинами справи, з огляду на те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за частиною четвертою ст. 185 КК України.
Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України доведена в повному обсязі.
VІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до статті 66 КК України щире каяття, яке виражається у визнанні винуватості у повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно достатті 67 КК України відсутні.
VІІ. Мотиви призначення покарання за обвинуваченням, що визнано судом доведеним
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальне правопорушення.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги:
- характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином;
- конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, а також незначний розмір заподіяної шкоди;
- дані про особу, зокрема: розлучений, на утримання малолітніх чи повнолітніх непрацездатних осіб не має, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Суд також ураховує, що ОСОБА_4 неодноразово судимий. Як убачається із довідки № 9-22202563062, що наданана вимогуслідчого СВВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП вХарківській області від 22.09.2025, обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі, і за корисливі злочини, отже, на шлях виправлення не став та продовжує злочинну діяльність.
Так, вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною п'ятою статті 27 частиною першою статті 358, частиною четвертою статті 358 КК України. На підставі статті 70 КК України призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. Також визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, повторно, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років. На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі частини третьої статті 78 та частини п'ятої статті 71 КК України до остаточного покарання ОСОБА_4 повністю приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2023 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років. Початок строку відбуття покарання з 14 липня 2025 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025 вирок Основ'янського районного суду м. Харкова від 09.09.2025 змінено, пом'якшено призначене остаточне покарання застосувавши принцип поглинення більш суворого покарання менш суворого, вважати ОСОБА_4 таким, що засуджено до остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України до 6 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без змін.
Також суд ураховує, що обвинувачений ОСОБА_4 завдану шкоду потерпілій стороні добровільно не відшкодував.
Враховуючи фактичні обставини вчиненого, особу винного, його майновий стан, обставину, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, суд уважає за можливе призначити покарання в межах мінімальної санкції ч. 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Положеннями ст.70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025ОСОБА_4 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України та визначено остаточне покарання з урахуванням ст. 70,71 КК України 6 років позбавлення волі.
Кримінальне правопорушення, за вчинення якого обвинувачений засуджується згідно з даним вироком, вчинене 26.04.2025, тобто до ухвалення вироку Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025.
Отже, доводи прокурора про необхідність застосування ч. 1 ст. 71 КК України при визначенні розміру остаточного покарання суд відхиляє, оскільки в даному випадку необхідно застосовувати приписи ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №511/37/16-к, правила призначення покарання, передбачені ч.4 ст.70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком, як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею, за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов'язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Відтак при обранні остаточного покарання ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст.70 КК України, слід застосувати принцип поглинання менш суворого покарання за даним вироком суду, більш суворим покаранням за вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, визначивши остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі, зарахувавши в строк відбуття покарання за даним вироком суду строк частково відбутого покарання за вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України, суд не знаходить.
VIІІ. Цивільний позов
Разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальнісью "ВИГІДНА ПОКУПКА", в обгрунтування кого зазначено, що ОСОБА_4 заволодів товарно-матеріальними цінностями, спричинивши цим самим майнову шкоду ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» на загальну суму 3939 грн. Дотепер ОСОБА_4 не було вчинено жодних дій по відшкодуванню завданої ним ТОВ «ВИГ ІДНА ПОКУПКА» шкоди, у зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» майнову шкоду в розмірі 3939 грн, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Положеннямист. 129 КПК Українивстановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду.
Діями обвинуваченого ОСОБА_4 завдано ТОВ «Вигідна покупка» майнову шкоду на загальну суму 3952,30 грн.
Оскільки в ході судового розгляду доведена вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, останній позовні вимоги визнав в повному обсязі в сумі, яка заявлена позивачем (тобто в розмірі 3939 грн), суд вважає, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню.
ІХ. Інші питання
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи СЕ-19/121-25/19425- ТВ від 01.08.2025в сумі 1782,80 грн та судової товарознавчої експертизи СЕ-19/121-25/19431- ТВ від 04.08.2025в сумі 1782,80 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого в даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі вищенаведеного, згідно з ст.50,51,70,75,76, ч. 4 ст. 185 КК України, керуючись ч. 1 ст.127, ч. 3 ст.349, ст.368-371,373-374,376,392-395, ч. 15 ст.615 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.70 КК України, за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025 у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання за даним вироком суду зарахувати частково відбуте покарання за вироком Основ'янського районного суду міста Харкова від 09.09.2025, зміненого ухвалою Харківського апеляційного суду від 08.12.2025, а саме з 14 липня 2025 року по 25 лютого 2026 року включно.
Строк відбуття призначеного ОСОБА_4 за цим вироком покарання обчислювати з 26.02.2026.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/19425- ТВ від 01.08.2025в сумі 1782,80 грн та судової товарознавчої експертизи СЕ-19/121-25/19431- ТВ від 04.08.2025в сумі 1782,80 грн, всього в загальній сумі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИГІДНА ПОКУПКА» (код ЄДРПОУ 41130363 адреса 36011, Полтавська обл., місто Полтава, пр. Першотравневий, будинок 18а р/р № UA803052990000026001031200332) майнову шкоду в розмірі 3939 (три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн.
Речові докази: DVD-диск з відеозаписами з камер відеоспостереження із приміщення мультимаркету "Аврора" зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Повний текст вироку оголошено 26.02.2026 о 10 год 30 хв.
Суддя ОСОБА_1