справа № 619/7930/25
провадження № 2-а/619/2/26
іменем України
26 лютого 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову №466/1276-п від 25.06.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17 000 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 складено відносно нього постанову №466/1276-ппо від 25.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 гривеень.
Вважає, що постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є необгрунтованою та незаконною.
Вказує, що постанова про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП 466/1276-п від 25.06.2025 не містить події правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210КупАП, не має належних та допустимих доказів, які б підтверджували факту вчинення позивачем такого правопорушення.
Виклад фактичних обставин вчинення правопорушення не містить відомостей про дату вибуття позивача з місця проживання, дату взяття його на облік ВПО, що позбавляє можливості визначити дату, з якої є закінченим склад інкримінованого йому правопорушення, тобто наступний день після закінчення семиденного строку для постановки на облік військовозобов'язаного - день з якого починає обліковуватися строк притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що ані у протоколі №466 від 16.06.2025 року, ані в оскаржуваній постанові Відповідачем не зазначене адресу нового місця проживання Позивача, та дату з якої він став там постійно проживати. Як у протоколі, так і у постанові № 466/1276 від 25.06.2025 року зазначений адрес проживання позивача: АДРЕСА_1 .
Сама постанова про адміністративне правопорушення не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Підставою для її прийняття є докази вчинення адміністративного правопорушення, які у цій справі відсутні.
Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, на підставі яких саме доказів відповідач дійшов висновку про порушення позивачеи ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 3 пп.1 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (зі змінами) та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Хоча у протоколі № 466/3730 від 16.06.2025 року йде посилання на ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач пояснив, що не бажав і не мав наміру порушувати військовий обов'язок та правила військового обліку. Відсутні випадки, щоб він не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 за його викликом. Працює на стратегічно важливому підприємстві, має бронювання.
Проте, ТЦК та СП, маючи у своєму розпорядженні відомості електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, таких обставин не врахував, дійшов передчасного висновку про наявність усіх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Разом з цим зазаначив, він не міг у передбачений законом строк звернутися до суду за захистом своїх прав оскільки про зазначену вище постанову дізнався лише після того як йому заблокували картковий рахунок, на який він отримує заробітну плату, а коли 16.12.2025 прибув до Валківського відділу ДВС в Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстищї, де і отримав копію цієї постанови№ 466/1276 від 25.06.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також зазначив, що ця оскаржувана постанова не містить підпис особи яка притягується до адміністративної вцщовідальності про отримання копії цієї постанови, що свідчить про те що він не знав про її існування до 16.12.2025 року.
Просить поновити йому строк звернення до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасувати постанову №466/1276-п від 25.06.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомляися своєчасно та належиним чином, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі сторони позивача, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у відзиві зазначив наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 29.04.2025 року першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 було подано звернення Е2020717 щодо доставления громадян, які вчинили адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАЛ до Відділення поліції №3 Харківського РУТІ №3 ГУНП в Харківській області, причини подання - змінив місце проживання та не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»).
16.06.2025 ОСОБА_1 був супроводжений представниками поліції, як порушник правил військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до Алгоритму роботи посадових осіб районних (міських) ТЦК та СП при доставленні органами Національної поліції громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210, 210-1 КУпАП, затвердженого розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 року №321/1511 ОСОБА_1 було узято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
16.06.2025 представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №466/3730.
Відповідач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складався 16.06.2025 року у присутності ОСОБА_1 , якому були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України, позивач при складенні протоколу в поясненнях зазначив, «в зв'язку з захворюванням не зміг стати вчасно на військовий облік», другий примірник отримав під особистий підпис.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 зареєстрував фактичне місце проживання, але на військовий облік як внутрішньо-переміщена особа не став, чим порушив правила військового обліку.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 змінив своє фактичне місце проживання, але на військовий облік за фактичним місцем проживання не став, тим самим вчинив адміністративне правопорушення.
Відповідач пояснив, що 25.06.2025 позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в усній формі під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та додатково дана інформація зазначена в самому протоколі про адміністративне правопорушення, другий примірник якого ОСОБА_1 отримав під особистий підпис. Про причини не прибуття не повідомляв, про перенесення розгляду справи не заявляв, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на розгляді справи, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуло справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову про адміністративне правопорушення №466/1276-п, згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 гривень.
Постанова про адміністративне правопорушення була направлена ОСОБА_3 за адресою місця проживання.
Зазначив, що за таких обставин ОСОБА_1 допустив порушення правових норм передбачених п. 7 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 302,12.2022 року №1487, ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 просив відмовити повністю.
Справу просив розглянути без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Вдповідно до протоколу №466/3730 від 16.06.2025, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 допустив порушення правових норм передбачених пп. 7 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 302,12.2022 року №1487, ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився та не став на військовий облік за фактичним місцем проживання у визначений строк.
Цим обставинам передував факт внесених даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 29.04.2025 року першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з яким відносно ОСОБА_1 було подано звернення Е2020717 щодо доставления громадян, які вчинили адміністративне правопорушення за ст. 210, 210-1 КУпАП до Відділення поліції №3 Харківського РУТІ №3 ГУНП в Харківській області, причини подання змінив місце проживання та не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»). Витяг такого звернення надано відповідачем у відзиві.
Відповідно наданих відповідачем витягів, ОСОБА_1 у період часу з 29.04.2025 по 28.04.2026 - змінив своє місце проживання (а.с. 43-45).
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, наданих відповідачем, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 зареєстрував фактичне місце проживання, але на військовий облік як внутрішньо-переміщена особа не став, чим порушив правила військового обліку.
Проте не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів - на вимогу ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Суд звертає увагу позивача, що при подачі позовної заяви ним не було зазначено будь'яких даних, щодо зміни місця свого проживання.
16.06.2025 позивач був супроводжений представниками поліції, як порушник правил військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, де його було узято на військовий обліку військовозобов'язаних.
Протокол про адміністративне правопорушення складався 16.06.2025 року у присутності Позивача. Позивачу під час складання протоколу були роз'яснені його права та обов'язки, визначені ст. 268 КУпАП, доведено зміст ст. 63 Конституції України, Позивач при складенні протоколу в поясненнях зазначив, «в зв'язку з захворюванням не зміг стати вчасно на військовий облік», другий примірник отримав під особистий підпис у цьому протоколі (а.с. 38).
Постановою №466/1276-п від 25.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до цієї постанови, 16.06.2025 року начальником відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення №466/3730 від 16.06.2025 р. відповідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , в частині порушення останнім правил військового обліку встановлених законодавством України.
У ході наданих та наявних у ІНФОРМАЦІЯ_5 документів, було встановлено, що ОСОБА_1 без поважних на те причин не повідомив про зміну місця проживания та в семиденний строк не з'явився та не став на військовий облік за задекларованим місцем проживання.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У постанові вказано про те, що позивач порушив вимоги, абз. 2 п. 1 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487 (зі змінами), ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
25.06.2025 на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , не прибув, проте, суд вважає що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що свідчить його підпис у такому протоколі від №466/3730 від 16.06.2025, другий примірник якого ОСОБА_1 отримав під особистий підпис (зв.бік а.с. 38).
Згідно ч. 1 ст. 2КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд вважає, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв'язку з чим в уповноваженої особи не було перешкод розглянути справу 25.06.2025 року та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У зв'язку з цим посилання позивача на порушення відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, а також те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо вже після відкриття виконавчого провадження 16.12.2025 у Валківського відділу ДВС в Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, суд не приймає, вважає безпідставними та такими, що спростовуються вищезазначеними доказами.
Згідно зі статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із вимогами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, спірні відносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина перша ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннямист. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань,Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію"на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 № 1487,районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: здійснюютьвзяття, зняття або виключенняз військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Пунктом 9 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставления до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 15 Порядку проведення призову фомадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_6 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставления до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210 ' Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки позивач ОСОБА_1 у період часу з 29.04.2025 по 28.04.2026 - змінив своє місце проживання з адреси: АДРЕСА_1 - на адресу: АДРЕСА_2 , тобто зареєстрував фактичне місце проживання, але на військовий облік як внутрішньо-переміщена особа не став, чим порушив правила військового облік у ТЦК та СП протягом 7 днів - на вимогу ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Також зауважує, що інформації щодо персональних даних стосовно позивача, яка міститься в інших інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах (у тому числі публічних) та базах даних, держателем яких є державні органи, зазначені в ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VІІІ, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог до суду не надано.
Документів, які підтверджують, що ОСОБА_1 уточнив (оновив) свої персональні дані в інший спосіб та у строк, або став на військовий облік після зміни місця проживання, позивач не надав.
Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 77 КАС України визначено обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності.
Водночас це не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З огляду на викладене, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення №466/1276-п від 25.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень відповідає вимогам закону, а відтак вимоги позову є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
Щодо підстав, на які посилається позивач, як докази у підтвердження соїх вимог суд зазначає наступне.
Той факт, що на позивача нібито накладено стягнення поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, спростовується довідкою - витягом, наданим з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у період часу з 29.04.2025 по 28.04.2026 - змінив своє місце проживання з адреси: АДРЕСА_1 - на адресу: АДРЕСА_2 , тобто зареєстрував фактичне місце проживання, але на військовий облік як внутрішньо-переміщена особа не став.
Тобто правопорушення є триваючим, ОСОБА_1 є порушником ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», з з 29.04.2025 по 28.04.2026.
Посилання позивача на те, що постанова № 466/1276-п від 25.06.2025 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушеиия, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а також те що ця постанова не містить події правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним такого правопорушення відповідачем не доведена спростовується матеріалами справи.
Надані відповідачем докази, які у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
При цьому сам позивач, вказуючи про нібито неподання відповідачем доказів, у тому числі про його бибуття з місця проживання ВПО (змінену адресу місця проживання), жодних доказів на спростування цих обставин не надав ані до ІНФОРМАЦІЯ_2 при розгляді справи, ані до суду.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , який є користувачем Електронного суду та отримав відзив на позов та усі долучені до нього електронні документи у свій електронний кабінет, про що свідчить відповідна довідка з АСДС, жодних заперечень не надав.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що постанова серії №466/1276-п від 25.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та стягнення з нього штрафу у розмірі 17 000 гривень, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах повноважень, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283-284 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а відтак вимоги позову є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
При винесенні судового рішення, у відповідно до ст. 143 КАС України, суд також вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За визначенням ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому судові витрати, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС);
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС).
Суддя В. С. Овсянніков