Справа №613/305/26 Провадження № 1-кп/613/111/26
25 лютого 2026 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та клопотання захисника про зміну умов домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025221010000611 від 28.11.2025 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
25.02.2026 прокурором було подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, обґрунтоване з посиланням на наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та недостатність більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків. На думку прокурора, ризик переховування від суду підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відсутністю у нього міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання. Про це, на думку прокурора, свідчить те, що ОСОБА_4 розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей або повнолітніх недієздатних осіб, не працює, є пенсіонером та має можливість отримувати пенсію в будь-якому місці проживання, що підтверджує відсутність у нього прив'язки до проживання у певній місцевості.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як шляхом психологічного тиску, так і шляхом умовляння, застосування насильства або погрози його застосування, що може призвести до викривлення показань та втрати доказів вчинення злочину.
Крім того, вказує на можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_6 або інших осіб, оскільки, виходячи зі змісту показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 зловживає алкогольними напоями та в такому стані схильний до проявів агресії до оточуючих, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що обрання стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу (застави, особистої поруки, особистого зобов'язання) не дозволить запобігти вищезазначеним ризикам. Враховуючи викладене, просить продовжити строк тримання ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом строком на два місяці, поклавши на нього обов'язки : не залишати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою : АДРЕСА_1 ; прибувати до Богодухвської районного суду Харківської області за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримала з підстав, викладених в останньому.
Обвинувачений та захисник у судовому засіданні в цілому не заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку дії домашнього арешту. Разом з тим, зазначили, що ОСОБА_4 є повністю одинокою особою похилого віку, у якої немає родичів на території України, і застосування цілодобового домашнього арешту позбавляє його можливості купувати собі ліки та продукти першої необхідності. Інших осіб, які б могли допомагати йому, у обвинуваченого немає. Вказали, що як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_4 належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, його поведінка протягом строку дії запобіжного заходу не викликала жодних зауважень. При цьому, послаблення умов домашнього арешту дасть можливість обвинуваченому підробляти у сфері сільського господарства і таким чином забезпечувати себе. Отже, належна процесуальна поведінка обвинуваченого може бути забезпечена застосуванням більш м'якого запобіжного заходу - нічного домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч.1 ст.201 КПК України).
Відповідно до п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан його здоров'я; міцність його соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання ним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно зі статтею 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 01.12.2025 по справі № 613/2401/25 за клопотанням слідчого застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 30.01.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 28.01.2026 за клопотанням слідчого продовжено стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування - до 28.02.2026 включно, із забороною залишати місце постійного проживання за адресою : АДРЕСА_1 та з покладенням обов'язків : прибувати до Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області на вимогу слідчого, до Богодухівської окружної прокуратури на вимогу прокурора та до суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні.
Виходячи зі змісту ухвали слідчого судді від 28.01.2026, підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення була досліджена слідчим суддею під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 і наразі не є предметом розгляду в рамках підготовчого судового засідання. Оцінка обґрунтованісті цієї підозри та пред'явленого обвинувачення буде надана судом на пізнішій стадії судового провадження під час ухвалення одного з рішень, передбачених ст. 373 КПК України.
На даній стадії судового провадження судом надається оцінка лише наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та можливості запобігти вказаним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні «Ілійков проти Болгарії», тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, судом взято до уваги відсутність у ОСОБА_4 родичів на території України, а саме те, що його дружина виїхала за кордон, про що обвинувачений та захисник зазначили у судовому засіданні. Як було з'ясовано з їх пояснень, обвинувачений проживає сам, неповнолітніх дітей або повнолітніх утриманців не має, не працює, отримує пенсію.
Вказані обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання.
З урахуванням наведеного, слід вказати на наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, у відповідності до приписів ст.178 КПК України, судом взято до уваги викладені в обвинувальному акті фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, внаслідок якого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Застосовуючи запобіжний захід, суд виходить також і з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Також, суд зауважує, що на даний час свідки наразі не допитані судом. При цьому, обвинуваченому, який є місцевим мешканцем та отримав копію реєстру матеріалів досудового розслідування, відомі адреси місця проживання свідків, а зміна показань вказаними учасниками кримінального провадження позбавить суд можливості встановити об'єктивну істину по справі.
Отже, беручи до уваги поточну стадію судового розгляду, а також ту обставину, що в силу приписів ч.4 ст.95 КПК України показання, надані свідками на досудовому розслідування, не повинні братися судом до уваги, суд вказує на необхідність запобігти ризику, передбаченому п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, з огляду на стан здоров'я обвинуваченого, відомості про який відображені в ухвалі слідчого судді, та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину (нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у стані алкогольного сп'яніння), суд констатує наявність певного ступеня ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження чи повторення протиправної поведінки у разі відсутності обмежень у способі життя обвинуваченого.
При цьому, з огляду на наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, характер і розмір шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок злочину, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 , а також з урахуванням стадії, на якій перебуває судове провадження та ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не здатне запобігти вищезазначеним ризикам.
Суд враховує, що саме такий запобіжний захід є дієвим та сприятиме досягненню мети застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, суд зауважує, що протягом строку дії запобіжного заходу ОСОБА_4 належним чином виконувались процесуальні обов'язки, жодних зауважень до процесуальної дисципліни обвинуваченого з боку працівників поліції або прокурора не надходило. Відомості про порушення ОСОБА_4 умов домашнього арешту від органів Національної поліції до суду не надходили.
Крім того, судом враховано ту обставину, що ОСОБА_4 є одинокою особою похилого віку, і тривале перебування його під домашнім арештом суттєво обмежує його життєдіяльність, та за відсутності родичів або інших осіб, які б могли йому допомогти у задоволенні потреби у їжі та ліках, покладає на нього надмірний особистий тягар.
Враховуються судом і доводи сторони захисту про те, що в зв'язку із застосуванням саме цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 позбавлений можливості працювати на тимчасових заробітках і таким чином повністю забезпечувати себе, в той час дітей або інших родичів, від яких він міг би отримувати матеріальну допомогу, у нього немає.
Доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом дії ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також ті обставини, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, жодного разу не допускав порушення умов домашнього арешту, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати помешкання у період часу з 19 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня є дієвим, сприятиме досягненню мети запобіжного заходу та є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні, водночас, дозволить обвинуваченому отримувати додаткові доходи до пенсії та піклуватися про себе.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, встановивши заборону обвинуваченому в період часу з 19 години до 07 години ранку наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 201, 314, 371, 372, ч.2 ст.376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Клопотання захисника про зміну умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому в період часу з 19 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ,- до 25 квітня 2026 року включно.
Встановити строк дії ухвали до 25 квітня 2026 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_4 протягом часу дії ухвали:
- не залишати без дозволу суду місце постійного проживання за адресою : АДРЕСА_1 в період часу з 19 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби;
- прибувати до Богодухівського районного суду Харківської області за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ..
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язків, покладених ухвалою суду, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід, в тому числі утримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» та на нього може бути накладено грошове стягнення.
Виконання ухвали покласти на Богодухівський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26.02.2026.
Суддя ОСОБА_1