Справа № 462/5214/25
19 лютого 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
при секретарі судового засідання: Каралюс Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, суд
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 , у якому, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача в користь позивачки виплачені види грошового забезпечення за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як безпідставно набуті кошти в розмірі 1470437,81 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 2004 року як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрований. Від спільного проживання, як дружина та чоловіка, в них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після оголошенням Указом Президента України воєнного стану з 24.02.2022 року, ОСОБА_3 був мобілізований до лав Збройних Сил України з 07 березня 2022 року, а саме до військової частини НОМЕР_1 . Довідкою № 523 від 20.01.2023 року ОСОБА_1 повідомлено про факт зниклого безвісти військовослужбовця, молодшого сержанта ОСОБА_3 , який зник безвісти 16-17 квітня 2022 року в районі Попасна, Богуславське в ході бойового зіткнення. У подальшому всі види грошового забезпечення отримував відповідач - батько військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі заяви від 29.09.23р. №13713 та протоколу засідання комісії. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року справа № 441/278/24 встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу з 01.04.2004 до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення набрало законної сили 16.05.2024 року. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02.09.2025 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Дану ухвалу відповідач отримав 16.09.2025 року /а.с.108/.
У встановлений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, причин такого не повідомив.
19.09.2025 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано письмові пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військової частини НОМЕР_1 , сформовані у системі Електронний суд, до яких долучено копії документів, представник третьої особи просив проводити розгляд справи у відсутності третьої особи.
28.11.2025 року протокольною ухвалою судом було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Суд, ухвалив справу розглядати за відсутності сторін, їх представників та третьої особи, які подали суду зави про розгляд справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи надані сторонами усні пояснення, суд виходить з такого.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2022 року № 62 призваний на військову службу до Збройних сил України з 07 березня 2022 року, що підтверджується довідкою № 1/314 від 21.04.2023 року. виданою ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.12, 44/.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19 березня 2022 року № 65 молодший сержант ОСОБА_3 був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях з 19 березня 2022 року./а.с.90 зворот/.
Згідно з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 квітня 2022 року № 96 молодший сержант ОСОБА_3 вважався таким, що припинив участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях з 17 квітня 2022 року у зв'язку із зникненням безвісти /а.с.91/.
Відповідно до довідки № 523 від 20.01.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти 16-17 квітня 2022 року в районі Попасна, Богуславське в ході бойового зіткнення./а.с.45/.
З 17 квітня 2022 року до 13 жовтня 2023 року молодший сержант ОСОБА_3 обліковувався у військовій частині як «зниклий безвісти».
14 грудня 2022 року командиром військової частини НОМЕР_1 був затверджений Акт службового розслідування за фактом зникнення безвісти декількох військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , серед яких також було зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаному Акті службового розслідування зазначена інформація про близьких родичів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: дружина - ОСОБА_5 , 1981 р. народження, також вказані батьки та адреса проживання./а.с.46-47/.
25 травня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою (вхідний № 2282 від 23.05.2022) про перерахунок йому належних сум грошового забезпечення зниклого безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 .
30 травня 2022 року комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 належних сум грошового забезпечення зниклого безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 . Рішення комісії оформлено протоколом від №6/2 (реєстраційний №16379) від 30.05.2022р., що підтверджується відповіддю на адвокатський запит /а.с.145/ та не заперечене сторонами.
03 травня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 відмовлено у виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення зниклого безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 , оскільки на день розгляду заяви ОСОБА_1 не входила до переліку осіб, які мають право на отримання відповідних виплат /а.с.51, 87-88/.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31.07.2023 року у справі № 462/5356/23 за заявою ОСОБА_2 встановлено факт, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяни України, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення набрало законної сили 31.08.2023 року /а.с.56-58/.
23.09.2023 року видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 /а.с.59/.
30 жовтня 2023 року молодший сержант ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із загибеллю. У зв'язку з цим, виплату належних сум грошового забезпечення зниклого безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 було припинено.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року у справі № 441/278/24, встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період часу з 01.04.2004 року до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення набрало законної сили 16.05.2024року /а.с.48-49/.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 10.12.2025 року встановлено факт батьківства громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 /а.с.175-176/.
Відповідно до копії запису акта про народження №2 від 25.01.1971 року, вчиненого виконавчого комітету Завидовицької сільської ради, батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с.63 зворот/.
Згідно з копії запису про смерть № 66 від 26.06.2024 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 74 роки./а.с.65/.
30 травня 2022 року комісією військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про виплату ОСОБА_2 належних сум грошового забезпечення зниклого безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 . Рішення комісії оформлено протоколом від №6/2 (реєстраційний №16379) від 30.05.2022 /а.с.82-83/.
Згідно довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення №2430 від 04.04.2025р., виданої військовою частиною НОМЕР_1 , за період із квітня 2022 року по грудень 2022 року, військовослужбовцю ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) було нараховано 1 009 882,56 гривень, а виплачено, після стягнення військового збору, 994 734,32 гривень /а.с.62 зворот/.
Згідно довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення №2431 від 04.04.2025р., виданої військовою частиною НОМЕР_1 , за період із січня 2023 року по липень 2023 року, військовослужбовцю ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) було нараховано 841 075,53 гривень, а виплачено, після стягнення військового збору, 828 459,40 гривень /а.с62/.
Згідно довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення №5439 від 10.10.2025р., виданої військовою частиною НОМЕР_1 , за період із серпня 2023 року по листопад 2023 року, військовослужбовцю ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) було нараховано 388 287,31 гривень, а виплачено, після стягнення військового збору, 382 463,00 гривень /а.с.146/.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. (стаття 3 Конституції України).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (стаття 8 Конституції України).
Відповідно до статті 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (надалі Закон № 2011-XII), до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-XII (у редакції чинній у 2022 та 2023 роках) за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Окрім цього, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам регулюється Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - «Порядок № 260»).
Відповідно до пункту 3 розділу XXX Порядку № 260 (у редакції чинній у 2022 та 2023
роках) грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 (далі - «Порядок № 884»), військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Відповідно до пункту 3, 7 Порядку № 884 (у редакції чинній у 2022 та 2023 роках) передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення; виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 884 (у редакції чинній у 2022 та 2023 роках), виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
- копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); - довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); - копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); - копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); - копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання грошового забезпечення після смерті ОСОБА_3 , з яким проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 01.04.2004 р до дня смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке отримав відповідач як батько загиблого військовослужбовця.
Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про обрання неправильного способу захисту прав позивачем, оскільки обраний стороною позивача спосіб захисту свого порушеного права не суперечить вимогам законодавства.
Також суд враховує, що норми Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. № 96/5 не вимагають отримання свідоцтва про шлюб на підставі рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Згідно частини 5 статті 12 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За встановлених обставин судом, беручи до уваги частину 6 статті 9 Закону № 2011-XII, відповідач не мав правових підстав для отримання від військової частини НОМЕР_1 грошового забезпечення, що належало до виплати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 761/13656/20 вказав, що ст. 1212 ЦК України застосовується до позадоговірних та змінених (припинених) зобов'язань: "У постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року, провадження № 6-3090цс15, сформульований правовий висновок, що характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 752/13032/16-ц, провадження № 61-1582зпв18 зазначено, що набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому вона відпала. Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17, провадження № 61-14395св21 (ЄДРСРУ № 102149612) та від 13 квітня 2023 року у справі № 910/13367/19 (910/13951/21) (ЄДРСРУ № 110253024)".
Загальна сума грошового забезпечення, виплаченого відповідачу після смерті його сина ОСОБА_3 , за період із квітня 2022 року по листопад 2023 року, відповідно до довідок №2430, 2431 від 04.04.2025р. та №5439 від 10.10.2025р., виданих військовою частиною НОМЕР_1 , становить - 2205656,72 гривень.
Як вказано стороною позивача, ОСОБА_1 добровільно відмовилась стягувати із відповідача частину цих коштів, у розмірі - 735218,91 гривень.
Позивачка просить суд стягнути із відповідача у свою користь суму грошового забезпечення, виплаченого (отриманого) відповідачем, за своїм сином ОСОБА_3 , за період із квітні 2022 року по листопад 2023 року, у розмірі 1470437,81 гривень.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою було сплачено при поданні позову судовий збір у розмірі 12154,62 гривень та доплачено судовий збір при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог у розмірі 2549,76 гривень, а всього сплачено судового збору у розмірі 14704,38 гривень.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 158, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 про стягнення безпідставно набутих коштівзадовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті грошові кошти у сумі 1470437 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч чотириста тридцять сім) гривень 81 копійку.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 14704 (чотирнадцять тисяч сімсот чотири) гривні 38 копійок.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2025 року (справа №462/5214/25) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 )та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банківських установах, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 26.02.2026 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.