Справа №442/7580/25
Провадження №2/442/113/2026
26 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої-судді - Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", в інтересах якого діє представник - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту №73151232 від 11.02.2025 в розмірі 22971,42 грн., у тому числі: 8000 грн - тіло кредиту, 960 грн - відсотки, 1200 грн - комісія, 12811,42 грн - неустойка, та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.02.2025 ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір про надання коштів у кредит №73151232, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8000 гривень строком на 30 днів (з 11.02.2025 по 12.03.2025), із процентною ставкою 0,4%. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1200 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокове користування. 19.04.2025 між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №14740646 до договору позики №73151232, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 22320 грн на 180 днів та визначити графік погашення заборгованості.
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №73151232 від 11.02.2025 виконав свої зобов'язання, зокрема, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 .
16.09.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №73151232 від 11.02.2025.
Відповідно до Реєстру прав вимог №18/09/25-02 від 18.09.2025, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, у тому числі до відповідача в сумі 22971,42 грн. з яких: 8000 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 960 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1200 грн. - сума заборгованості за комісією, 12811,42 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір про надання коштів у кредит №73151232 від 11.02.2025.
Згідно з п. 2.1. договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
У п. 2.1.1. договору вказано, що мета отримання кредиту: придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З п. 2.2. договору вбачається, що сума кредиту становить 8000 грн., строк кредитування 360 днів. Процентна ставка/день 0.400 % (фіксована). Комісія за надання кредиту 15.00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1200 грн. Дата надання кредиту - 11.02.2025. Дата повернення кредиту - 12.03.2025. Денна процентна ставка становить 0,900 %. Проценти за понадстрокове користування кредитом/день - 4%, пеня/день - 4%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1925,33%. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 10160 гривень.
Відповідно до п. 5.1. договору, перед укладанням (підписанням) Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».
Відповідно до 11 Розділу, ОСОБА_1 підписала даний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 72575.
Згідно з додатком №1 до договору надання коштів у кредит - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки з договором про споживчий кредит загальна вартість кредиту - 10160 грн.
Відповідно до додаткової угоди №14740646 від 19.04.2025 до вищевказаного договору сторони домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додатколвої угоди в сумі 22320 грн на 180 днів.
Як вбачається з платіжної інструкції від 11.02.2025, первісний кредитор здійснив пререрахунок коштів у розмірі 8000 грн на картку НОМЕР_1 . Вказане також підтверджується випискою про рух коштів ОСОБА_1 по картці НОМЕР_2 від 24.10.2025, що надана АТ "Універсал Банк" відповідно до листа від 27.10.2025 за №БТ/Е-16417.
З розрахунку товариства вбачається, що борг відповідача станом на 18.09.2025 становить 22971,42 грн.
16.09.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025.
У п.1.1. Договору вказано, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується відступити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зобов'язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за відповідний Реєстр за плату, у передбачений Договором спосіб.
Відповідно до п.2.1.3. Договору, перехід від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» відбувається в день підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
Відповідно до Реєстру прав вимог №18/09/25-02 від 18.09.2025 за Договором Факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22971,42 грн.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Деал Фінанс Груп» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом виконання боржником зобов'язання з повернення отриманої суми кредитних коштів, відсотків, комісії за надання кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10160 грн, з яких: 8000 грн. - тіло кредиту, 960 грн - відсотки, 1200 грн - комісія підлягає до задоволення.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за договором, суд зазначає наступне.
З ст.549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вищевказане, стягнення заборгованості за неустойкою (пенею), що становить 12811,42 грн. не підлягає задоволенню.
При зверненні до суду з даним позовом товариством сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 гривень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати , пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1071,40 гривень.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Доказами у справі встановлено, що 22.08.2025 ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокат Ткаченко Юлія Олегівна уклали договір про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ.
Предметом договору визначено, що правнича допомога, що надається за Договором, полягає у здійсненні Адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати Клієнту заборгованості боржників за договорами позики, право вимоги за якими належить Клієнту у судовому порядку, а також у здійсненні захисту прав та інтересів Клієнта, пов'язаних із стягнення заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як Клієнтом, так і Адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку.
З Акту №1-ДІЛ про приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22.09.2025 за договором про надання правничої попомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 вбачається, що було надано такі послуги загальною вартістю 4500 гривень.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Аналогічну правову позицію виклав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року (єдиний унікальний номер справи: №275/150/22).
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням часткового задоволенню позовних вимог, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на правову допомогу у розмірі 1990,30 гривень.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, рішення не проголошується, а датою його ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором №73151232 від 11.02.2025 у розмірі 10160 (десять тисяч сто шістдесят) гривень, у тому числі: 8000 (вісім тисяч) гривень - тіло кредиту, 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень - відсотки, 1200 (одна тисяча двісті) гривень - комісія за надання кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1071,40 грн (одну тисячу сімдесят одна гривня 40 коп.) сплаченого судового збору та 1990,30 грн (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто гривень 30 коп.) витрат на правову допомогу.
У задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 26.02.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя М.М. Грицай