Справа № 438/76/26
Провадження № 2-а/438/9/2026
іменем України
26 лютого 2026 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
у складі судді Дудар О.В.,
за участю секретаря Валькович Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року серії ЕГА №1954055,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Бориславського міського суду із позовною заявою до Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року серії ЕГА №1954055.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2026 року справа визначена для розгляду судді Дудар О.В.
Ухвалою суду від 22 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
3 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 4 лютого 2026 року прийнятодо розгляду та відкрити провадження у справі за вказаним вище позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10 січня 2026 року, коли він був удома, у його матері стався приступ і він викликав швидку допомогу. У матері був нервовий зрив, піднявся тиск, том він хотів госпіталізувати її до відділення психіатрії. Оскільки для госпіталізації потрібен був лікар-психіатр і на лінії швидкої допомоги повідомили, що він не приїде без згоди пацієнта та без працівників поліції. Тому позивач і викликав працівників поліції за рекомендацією консультанта. Прибувши за викликом, працівник поліції без медичного працівника запитав матір, яка була в стані стресу, згоду на госпіталізацію та склали оскаржувану постанову без працівників швидкої і психіатра. Працівники швидкої, які приїхали пізніше, підтвердили наявність високого тиску, нервового зриву та високого рівня цукру. Враховуючи наведене, позивач просить скасувати незаконну постанову.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю та просить задовільнити.
Представник відповідача Головного управління національної поліції України у Львівській області та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомив, відповідач правом на подачу відзиву не скористались.
Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету.
У зв'язку із неявкою всіх учасників справи, враховуючи положення частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 10 січня 2026 року поліцейським відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції у Львівській області старшим сержантом Ярошем М.О. поліції винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1954055 за статтею 183 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн, оскільки останній 10 січня 2026 року здійснив завідомо неправдивий виклик за адресою АДРЕСА_1 , про госпіталізацію матері до закладу охорони здоров'я про що повідомив на лінію 103, хоча мати госпіталізації не потребувала і карета ШМД госпіталізації не проводила.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо.
Статтею 183 КУпАП встановлена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно із частиною 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Зі змісту статті 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Абзацом 1 частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У матеріалах справи єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише сама оскаржувана постанова від 10 січня 2026 року серії ЕГА №1954055.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
При цьому, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, належних доказів суду відповідачем не надано.
Оскільки відповідач не довів правомірності постанови від 10 січня 2026 року серії ЕГА № 1954055 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 5, 9, 77, 242-246, 286 КАС України, статтями, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року серії ЕГА № 1954055, - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 10 січня 2026 року серії ЕГА № 1954055 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головне управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79007, місто Львів, площа Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833.
Суддя Олена ДУДАР