підготовчого судового засідання
Справа № 936/1193/25
Провадження № 2/936/11/2026
26.02.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі
головуючого - судді Павлюк С.С.
з участю секретаря с/з Щербей А.Є.,
представника позивача Скрипнікова Д.С.
представника відповідача ОСОБА_1 - Грибова Д.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у селищі Воловець цивільну справу за позовом Служби безпеки України до громадянина рф ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Бровченко Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення коштів та земельної ділянки на користь Держави Україна, -
У провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом Служби безпеки України до відповідача громадянина рф ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Бровченко Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення коштів та земельної ділянки на користь Держави Україна.
29.08.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 .
Ухвалою судді від 03.09.2025 прийнято справу до розгляду суддею ОСОБА_3 , відкрито провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату від 12.01.2026 за №26/01-04/26 призначено повторний авторозподіл даної судової справи у зв'язку із увільненням судді ОСОБА_3 від виконання обов'язків судді з призовом на військову службу під час загальної мобілізації та задля неподущення порушень строків розгляду справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026, головуючим суддею для розгляду судової справи було визначено суддю Павлюка С.С.
13.01.2026 суддею (Павлюк С.С.) постановлено ухвалу про прийняття до провадження і вирішено здійснювати розгляд справи в загальному порядку спочатку зі стадії підготовчого провадження.
26.01.2026 до Електронного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про залишення позовної заяви без руху. Заява мотивована тим, що до позовної заяви не надано доказів відправки відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви із додатками та позивачем не у повному обсязі сплачено судовий збір за всі позовні вимоги, які заявлені ним у прохальній частині позовної заяви.
Підготовче судове засідання було призначено на 10.02.2026 на 11:00 год із повідомленням осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Представник відповідача ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , у підготовчому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив залишити позовну заяву без руху.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Бровченко М.О. у підготовче судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши представника відповідача, який беруть участь у справі, в ході перевірки повідомлених стороною відповідача обставин, наявними у матеріалах справи доказами, суд встановив, що позовну заяву подано з недотриманням вимог ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу можливості усунути виявлені недоліки.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви Служби безпеки України, позивачем заявлено відносно відповідачів 3 (три) наступні позовні вимоги:
- визнати правочин недійсним, а саме - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №322 від 21.04.2023, який укладено між громадянином Республіки Туреччина та рф ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої 05.04.2023 присяжним нотаріусом Ризького окружного суду Латвійської Республіки Агрітою Ліепніеце за реєстровим №2050, діяв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави Україна 500 000, 00 (п'ятсот тисяч гривень), сплачені ОСОБА_1 ОСОБА_2 до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки №322 від 21.04.2023, а також решту суми, що сплачено щомісячно ОСОБА_1 ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави Україна земельну ділянку за кадастровим номером 2121555300:02:001:0002, площею 0,9397 га у межах згідно з планом, а також решту суми, що сплачено щомісячно покупцем продавцю.
Водночас, із позовної заяви слідує, що СБУ визначила 1 402 085 грн у якості ціни позову, проте позовна заява не містить розрахунку заявленої ціни позову.
Заявлена позивачем СБУ ціна позову у розмірі 1 402 085 грн відповідає вартості земельної ділянки відповідно до відомостей, викладених у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданому суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Ріалті-О » 22 листопада 2022 року.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5% ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, розгляд лише однієї позовної вимоги СБУ стягнути з відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку вартістю 1 402 085 грн повинен бути покритим судовим збором у розмірі 21 031,28 грн (1 402 085 грн х 1,5%), зменшеним на 20% до 16 825,02 грн з урахуванням пільги, яка передбачена ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», оскільки СБУ подала до суду позовну заяву в електронній формі.
Саме таку суму судового збору при поданні цієї позовної заяви - 16 825,02 грн оплатив позивач 08 вересня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №5969 від 08.09.2025. (а.с.74, т.1).
При цьому, заявлені позовні вимоги СБУ не обмежуються виключно стягненням земельної ділянки. Позивачем СБУ додатково заявлено одну вимогу немайнового характеру в частині визнання недійним договору та три вимоги майнового характеру в частині - стягнення з ОСОБА_2 на користь Держави Україна 500 000 грн; стягнення з ОСОБА_2 решти суми, що сплачено щомісячно ОСОБА_1 ОСОБА_2 ; стягнення з ОСОБА_1 решти суми, що сплачено щомісячно покупцем продавцю.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за одну вимогу немайнового характеру та три вимоги майнового характеру.
У відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 1211,20 грн. до 1059800,00 грн.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
Із наведеного слідує, що за заявлені позовні вимоги немайнового та майнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір, а саме:
1. вимогу немайнового характеру про визнання недійним договору (п. 1 прохальної частини позовної заяви), яка відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинна бути покрита судовим збором у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028 грн, зменшених на 20% пільги за подання в електронній формі до 2 422,40 грн;
2. вимогу майнового характеру про стягнення з ОСОБА_2 на користь Держави Україна 500 000 грн (п. 2 прохальної частини позовної заяви). Така вимога майнового характеру відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 177 ЦПК України повинна була бути включеною у ціну позову та відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинна була бути покрита судовим збором у розмірі 1,5% ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 7 500 грн (500 000 грн х 1.5%), зменшених на 20% пільги за подання в електронній формі до 6 000 грн.
3. вимогу майнового характеру - стягнути з ОСОБА_2 «решту суми, що сплачено щомісячно ОСОБА_1 ОСОБА_2 » (п. 2 прохальної частини позовної заяви). Враховуючи, що за договором ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання сплачувати решту суми від покупної ціни щомісячно до 21 квітня 2026 року, тобто шляхом сплати протягом 36 місяців по 25 058,33 грн (1 402 100 грн - 500 000 грн = 902 100 грн / 36 місяців (з 21 квітня 2023 року по 21 квітня 2026 року) - (п. 2.1 договору), то станом на 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 мала би здійснити 28 платежів на загальну суму 701 633,24 грн (25 058,33 грн х 28 місяців). Отже, СБУ фактично просить додатково стягнути 701 633,24 грн. Така вимога майнового характеру відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 177 ЦПК України повинна була бути включеною у ціну позову та відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинна була бути покрита судовим збором у розмірі 1,5% ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10 524,50 грн (701 633,24 грн х 1.5%), зменшених на 20% пільги за подання в електронній формі до 8 419,60 грн;
4. вимогу майнового характеру - стягнути з ОСОБА_1 «решту суми, що сплачено щомісячно покупцем продавцю» (п. 3 прохальної частини позовної заяви). Ця вимога СБУ є тотожною за змістом вимозі, що міститься у п. 2 прохальної частини позовної заяви. Тобто, СБУ додатково просить стягнути 701 633,24 грн, але вже із відповідача ОСОБА_1 . Така вимога майнового характеру так само відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 177 ЦПК України повинна була бути включеною у ціну позову та відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинна була бути покрита судовим збором у розмірі 1,5% ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 10 524,50 грн, зменшених на 20% знижки за подання в електронній формі до 8 419,60 грн.
Приписами ч. 2 ст. 176 ЦПК України унормовано, що «якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи».
Із вищезазначеного слідує, що за заявлену одну вимогу немайнового характеру в частині визнання недійним договору позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, та за три позовні вимоги майнового характеру в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Держави Україна 500 000 грн позивачем має бути сплачено судовий збір 6 000 грн; в частині стягнення з ОСОБА_2 решти суми, що сплачено щомісячно ОСОБА_1 ОСОБА_2 позивачем має бути сплачено судовий збір 8 419,60 грн; в частині стягнення з ОСОБА_1 решти суми, що сплачено щомісячно покупцем продавцю позивачем має бути сплачено судовий збір 8 419,60 грн, а всього разом 25 261,60 гривень.
Відтак, позивачу із врахуванням того, що ним було сплачено за подання цієї позовної заяви до суду 16 825,02 грн судового збору, необхідно доплатити ще 8 436,58 грн, за всі заявлені ним позовні вимоги майнового та немайнового характеру.
Окрім наведеного, при поданні до суду позовної заяви, СБУ вказала п'ять адрес відповідача ОСОБА_2 : (1) « АДРЕСА_1 » як адресу реєстрації; (2) «53Н, Кахрамандере, Ізмір, Туреччина» як іншу відому адресу; (3) « АДРЕСА_2 » як ще одну іншу відому адресу; (4) « АДРЕСА_3 » як адресу для листування; та (5) « АДРЕСА_4 » (під якою можна презюмувати адресу: АДРЕСА_5 ) як іншу адресу для листування.
Разом із цим, позивачем як доказ надсилання позовної заяви ОСОБА_2 було надано поштове відправлення з оголошеною цінністю для надіслання одержувачеві гр. ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_5 . Однак, у матеріалах відсутні відомості відносно того, що ОСОБА_5 є представником відповідача у даній цивільній справі.
Крім того, доказів, що СБУ додатково відправила поштою копію позовної заяви із додатками ОСОБА_6 хоча б на одну з двох «інших» відомих позивачу адрес - АДРЕСА_6 у матеріалах справи немає. У відповідності вимогам абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України, позивачу необхідно було відправити позовну заяву ОСОБА_2 «листом з описом вкладення» та долучити до позовної заяви в силу абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, чек оператора поштового зв'язку про відправку ОСОБА_2 за кордон копії позовної заяви, враховуючи, що це було б міжнародне поштове відправлення. Однак, жодних доказів відправки позовної заяви відповідачу ОСОБА_2 позивач не надав.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки та надати суду докази відправки відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви із додатками.
Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву Служби безпеки України до громадянина рф ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Київ Бровченко Марина Олександрівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, стягнення коштів та земельної ділянки на користь Держави Україна - залишити без руху.
Надати позивачу строк до наступного підготовчого судового засідання для усунення недоліків поданої заяви.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 26.02.2026
Суддя Павлюк С.С.