Справа № 474/1038/25
Провадження № 2/474/53/26
про витребування доказів
25.02.26р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
17.10.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 08.01.2023-100001469 від 08.01.2023р. у розмірі 10 343 грн. 92 коп.
Ухвалою суду від 18.11.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.12.2025р.
В цій же ухвалі від позивача витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр»:
1) первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження факту та сум отриманих і повернутих відповідачкою кредитних коштів та розрахунку позовних вимог за весь період існування кредитних відносин з відповідачкою щодо кредитного договору № 08.01.2023-100001469 від 08.01.2023р., а саме: за період з 08.01.2023р. до 17.10.2025р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість);
2) розрахунок позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу, за відсотками, за комісією, додатковою комісією, неустойкою щодо кредитного договору № 08.01.2023-100001469 від 08.01.2023р., а саме: за період з 08.01.2023р. до 17.10.2025р. (дату, станом на яку позивачем визначена заборгованість), з вказанням:
- окремим рядком суми фактично отриманих відповідачем грошових коштів та суми коштів зарахованих позивачем на погашення основної суми боргу, без урахування комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів;
- окремими рядками суми нарахованих комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів та суми коштів зарахованих позивачем по вказаним платежам, окремо по кожному із виду платежів, не залежно від заявлених позовних вимог.
В ній же встановлено строк виконання ухвали до 19.12.2025р.
19.02.2026р. представником позивача Омельяненком Р.Р. на виконання ухвали суду подано заяву в якій він просив витребувати від АТ КБ “ПриватБанк», а саме: інформацію чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ; інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 08.01.2023р.
Обґрунтовуючи заяву вказав на те, що відповідно до умов кредитного договору 08.01.2023р. позичальнику було надано кредит у розмірі 6000 грн. 00 коп. на 42 календарних днів, з кінцевою датою повернення 18.02.2023р. Згідно з умовами договору комісія за надання кредиту становила 15% від суми кредиту, тобто 900 грн. 00 коп., яка була нарахована 08.01.2023р. (в день видачі кредиту). Процентна ставка - змінювалася. Процентна ставка “Економ» застосовувалася з 08.01.2023р. по 21.01.2023р. 14 календарних днів у розмірі 1, 2% за 1 (один) день користування кредитом. Процентна ставка “Стандарт» застосовувалася з 22.01.2023р. по 18.02.2023р. у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом. Проценти нараховувалися на повну суму кредиту 6000 грн. 00 коп.
Крім того представник позивача зазначив, що відповідачем не здійснювалося жодних платежів на виконання умов договору, період користування процентною ставкою “Економ» після першого чергового періоду не настав, а починаючи з другого періоду застосовувалася стандартна ставка відповідно до умов договору. Позивач самостійно отримати їх не має можливості, оскільки документи такого виду є банківською таємницею і надаються виключно на вимогу клієнта чи на виконання рішення суду. Тож вказував, що для об'єктивного та всебічного розгляду справи виникає необхідність подати клопотання про витребування доказів у банківській установі.
Представник позивача Омельяненко Р.Р. у судове засідання 25.02.2026р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток в електронній формі на електронний кабінет. Водночас у прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд справи у відсутність представника позивача в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач у судове засідання 25.02.2026р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправлення. Відповідач, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзиву на позовну заяву та заяву про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
З огляду на вищевикладене та приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про витребування доказів.
Встановив вказані обставини, суд приходить до такого висновку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасникам справи надано право подавати докази, при цьому п.п. 2, 4-7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зобов'язано учасників справи: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 83 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ст. 84 ЦПК України).
Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою суду від 18.11.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.12.2025р. В цій же ухвалі від позивача витребувано ряд доказів, та в ній же встановлено строк виконання ухвали до 19.12.2025р. Ухвала отримана позивачем 19.11.2025р., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Клопотання про витребування доказів надійшло від представника позивача 19.02.2026р., тобто з порушенням строків визначених ст. 83 ЦПК України та встановлених в ухвалі суду, а тому суд вважає, що строк подання клопотання про витребування доказів пропущено.
Водночас представник позивача не обґрунтовує неможливість подання клопотання в строк, визначений ст. 83 ЦПК України, не клопоче перед судом про надання додаткового строку чи продовження процесуального строку встановленого судом для подання доказів.
За такого подане представником позивача клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 83, 84, 126, 127, 259-263 ЦПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Споживчий центр» Омельяненка Р.Р. про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол