Справа № 127/4575/26
Провадження № 3/127/1024/26
25 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., за участю прокурора Вінницької окружної прокуратури Кожухаря В.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи 16.09.2025 виключеним з складу лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи, за зовнішнім сумісництвом ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями в чому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав.
Прокурор Кожухар В.В. просив притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вказана норма є бланкетною та відсилає до нормативно-правових актів, що регулюють відносини, які виникають у сфері запобігання та протидії корупції.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Абзацом 1 частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"- "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно- правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. З розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 №3384-IХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 №4.
Так, дані роз'яснення надані для забезпечення однакового застосування положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, мають рекомендаційний характер, не містять правових норм і відображають правозастосовну практику.
НАЗК надає роз'яснення щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року
2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до 4. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено Тобто, у ОСОБА_2 , виник обов'язок подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями за період з 01.01.2025 по 24.03.2025 до 23.04.2025.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан з 05.30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» 03 березня 2022 року визначено, що фізичні особи, фізичні особи підприємці, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції» та відновлено обов'язок подання всіх видів декларацій, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, та ряд інших зобов'язань, які були призупиненні під час дії воєнного стану на території України та, зокрема встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені в частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Суд установив, що відповідно до наказу в.о. директора ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» №83-к/тр від 04.03.2025 «З кадрових питань тривалого строку зберігання» ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-хірурга Центру оцінювання функціонального стану особи за зовнішнім сумісництвом за дистанційною формою роботи на 0,1 ставки з 04.03.2025.
Наказом № 06-ЦО від 10.03.2025 «Про лікарів-спеціалістів, членів експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи» ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» з 10.03.2025 введено в дію перелік лікарів-спеціалістів Центру оцінювання функціонального стану особи, що є членами експертних команд, до якого включено ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації наданої ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» ОСОБА_1 неодноразово доводились вимоги антикорупційного законодавства.
Наказом директора ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України» № 447-к/тр від 15.09.2025 «З кадрових питань тривалого строку зберігання Центру оцінювання функціонального стану особи» ОСОБА_1 з 16.09.2025 звільнено за угодою сторін та доведено інформацію про необхідність подання декларацій в терміни визначені ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
Згідно до пп.«г» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 22.10.2025 о 17:50 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за період неохоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2025 до 16.09.2025)
Натомість у ОСОБА_1 , виник обов'язок подати декларацію за період неохоплений раніше поданими деклараціями (01.01.2025 до 16.09.2025) до 00:00 год. 17.10.2025.
Доказів поважності причин несвоєчасного подання декларації матеріали справи не містять та ОСОБА_1 у судовому засіданні їх не надав. Також у судовому засіданні визнав свою вину.
Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Його винуватість також підтверджується: ??роздруківкою із Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; ??документами наданими з «ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України»; повідомленням Національного агентства з питань запобігання та виявлення корупції; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення ним нових правопорушень у сфері запобігання та протидії корупції, зважаючи на вказані вище обставини справи, з урахуванням особи порушника, який свою вину визнав, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією закону, що встановлює адміністративну відповідальність, у виді штрафу.
Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачає накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суд вважає, що необхідно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах цієї статті у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
На підставі вимог ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 172-6, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В. В. Горбатюк