26 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 671/2137/25
Провадження № 33/820/161/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка О.Д. на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року,
Постановою Волочиського районного суду від 15 січня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665,60 гривень.
За постановою суду, 18.11.2025 року о 21:22:00 годин в м. Волочиську по вулиці Незалежності, 29 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Пройти огляд на встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати її та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свої вимоги аргументує необґрунтованістю та незаконністю постанови.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння. Матеріалами справи не підтверджується факт складання поліцейським такого направлення і повідомлення про його наявність та/або вручення ОСОБА_1 .
Стверджує, що працівниками поліції до матеріалів справи долучено оптичний диск з 9 відеофайлами та WhatsApp Video без цифрових підписів, як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. При оформленні адміністративного матеріалу поліцейським також не дотримано вимоги п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, згідно вимог якої включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). А тому відеозаписи не є достатніми та належними доказами вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Звертає увагу апелянт і на ту обставину, що на наявних у матеріалах справи відеозаписах відсутній факт порушень ПДР України ОСОБА_1 , що давало б підставу зупинити транспортний засіб під його керуванням. Вказані обставини свідчать про недотримання працівниками поліції вимог Закону України “Про Національну поліцію» в частині, що регламентує підстави для зупинки транспортного засобу і, відповідно, проведення інших процесуальних дій по відношенню до водія транспортного засобу. Тобто, працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами визначену законом підставу для зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що строк пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувана постанова захисником отримана 20.01.2026 року.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Щербатюк О.Д. в черговий раз не з'явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Будь-яких підтверджень про поважність причини неявки в судове засідання апеляційного суду, призначене на 26 лютого 2026 року, не надали. Апеляційний суд не визнає поважною причину неявки в судове засідання ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Щербатюка О.Д., викладену в клопотанні про відкладення розгляду справи від 26 лютого 2026 року, та зазначає наступне.
В клопотанні захисник вказує, що не може прибути в судове засідання Хмельницького апеляційного суду, призначене на 09 годину 26 лютого 2026 року, оскільки приймає участь в іншому судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду, яке призначене на 12 годину 26 лютого 2026 року. Дослідивши викладені у клопотанні аргументи захисника, апеляційний суд вважає, що у останнього не було жодних перешкод для участі в судовому засіданні Хмельницького апеляційного суду, яке призначене на 09 годину 00 хвилин 26 лютого 2026 року, в тому числі в режимі відеоконференції, а тому зазначена в клопотанні причина неявки в судове засідання не є поважною.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Щербатюка О.Д.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
З врахуванням того, що захисник отримав копію оскаржуваної постанови лише 20.01.2026 року, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Волочиського районного суду від 15 січня 2026 року та вважає за необхідне його поновити.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.
Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Після цього працівник поліції повідомив, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП та роз'яснив йому права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який міститься в матеріалах провадження, не є безперервним, а відтак є недопустимим доказом.
Даний відеозапис сумнівів у апеляційного суду щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації чи присутності на відео інших осіб, крім тих, які приймали участь у оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Дійсно, на оптичному диску із записом події є декілька відеофайлів, однак вони вилучені з відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудних камер працівників поліції під час фіксації правопорушення, які є безперервними. Отже, це не може бути один безперервний відео файл, як помилково вважає сторона захисту, а тому наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.
Аргументи захисника про відсутність цифрового підпису на відеофайлах не впливають на їх допустимість як доказів, оскільки відео отримано з нагрудних камер працівників поліції відповідно до Інструкції МВС.
Не може вважатися істотним порушенням відсутність фіксування на відеозаписі факту складання направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, адже вказані обставини жодним чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом із ознаками сп'яніння та його відмову від проведення огляду.
Доводи захисту про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного.
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).
Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є наслідком визнання його недійсним.
Сторона захисту у поданій апеляційній скарзі не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробила.
В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту.
Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.
Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.
За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп'яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.
З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 15 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду І.В. Вітюк