25 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/26324/25
Провадження № 11-сс/820/112/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, у кримінальному провадженні №12025240000000747, внесеному до ЄРДР 04.06.2025 року, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року за результатами розгляду клопотання слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області, погодженого з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, продовжено термін тримання під вартою до 20 березня 2026 року року включно. У разі внесення застави, визначеної ухвалою колегії суддів Хмельницького апеляційного суду від 29.12.2025 року у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., ухвалено продовжити по 20.03.2026 року включно термін дії, покладених на ОСОБА_7 цією ж ухвалою обов'язків.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтовував тим, що враховуючи відомості про особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому діяння, а також ризики, які стали підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідка чи іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказане рішення захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 або зменшити розмір застави до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апелянт зазначає, що вклопотанні про продовження строків тримання під вартою слідчий не виклав обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, а саме переховування від органів досудового розслідування і суду, незаконний вплив на іншого підозрюваного не зменшилися. Слідчий лише обмежився переписуванням формулювання з КПК України без викладу будь-яких обставин цього.
Вважає, що таке клопотання не містить обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів відповідно ст. 184 ч. 1 п. 6 КПК України, хоча таке обґрунтування повинно обов'язково міститися в клопотанні відповідно до вимог ст. 199 ч. 3 КПК України.
Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 свою вину визнав, ініціював в усному порядку укладення з прокурором угоди про визнання винуватості, що не заперечували в судовому засіданні прокурор та слідчий.
Зазначає також, що іншому підозрюваному ОСОБА_8 суд спочатку зменшив розмір застави до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в подальшому змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник зазначає і про те, що ОСОБА_7 приймав участь в АТО з 2016 року, отримав травму при захисті Батьківщини під час бойових дій 03.04.2025 року, нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерорестичній операції», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». Мати підозрюваного - ОСОБА_9 також нагороджена відзнакою «Орден матері бійця АТО», а батько - інвалід 1 групи та проживає в будинку-інтернаті з 19.04.2023 року. Окрім того, територіальна громада м. Дунаївці не володіє компрометуючими даними на ОСОБА_7 . Всі наведені обставини, характеризуючи особу підозрюваного, на думку захисту дають підстави для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який у виді домашнього арешту.
Наголошує сторона захисту і на тому, що згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №18205 від 22.05.2025 року підозрюваний ОСОБА_7 хворіє на гепатит С та внесений до реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити В та С для отримання противірусної терапії за державною програмою.
Узагальнені позиції учасників апеляційного перегляду провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту, відстоював законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного перегляду провадження, вивчивши матеріали провадження та апеляційні доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви суду з посиланням на норми матеріального та процесуального закону.
Приймаючи рішення за апеляційними вимогами захисту, колегія суддів виходить з положень ст.199 КПК України, за якою клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та має відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів правильно оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Колегією суддів встановлено, що 23.09.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.
24.09.2025 року, відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 20.11.2025 з можливістю внесення застави в розмірі 242 200 грн.
30.09.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
11.11.2025 року керівником Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 , строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 23.12.2025 року.
13.11.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 23.12.2025 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 242200 грн.
17.12.2025 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 23.02.2026 року.
17.12.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 , відповідно до ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.02.2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 242200 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 на даному етапі досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а отже, на думку колегії суддів, підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи і те, що за вчинення останнім злочину, законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Колегія суддів також виходить з того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, які характеризуються специфічною комунікацією між учасниками таких відносин, їх суспільною небезпекою, розповсюдженням шкідливих наслідків для не визначеного кола осіб. У даному кримінальному провадженні розслідуються обставини незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин. Всі наведені обставини можуть бути значним і вагомим мотивом для підозрюваного переховуватися від суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, на що наголошував Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії».
Колегія суддів вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідка та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. Зокрема ОСОБА_7 особисто знайомий з іншим підозрюваним і відповідно може здійснювати тиск та впливати на нього для зміни показань з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Оцінюючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, колегія суддів враховує обставини цього кримінального провадження та те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про його стійку протиправну поведінку. За таких обставин існує обґрунтований ризик продовження злочинної діяльності у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Твердження сторони захисту про участь ОСОБА_7 у бойових діях, наявність нагород та відсутність компрометуючих відомостей за місцем проживання, а також його визнання вини та ініціювання укладення угоди про визнання винуватості, самі по собі не зменшують ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи апеляційні вимог захисту, колегія суддів також виходить з того, що питання застосування запобіжного заходу вирішується судом індивідуально щодо кожної особи з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, його ролі у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також характеру та ступеня ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 хворіє на гепатит С та внесений до реєстру хворих на хронічні вірусні гепатити В та С для отримання противірусної терапії за державною програмою, не є визначальними та не можуть бути підставою для зміни застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання підозрюваному більш м'якого виду запобіжного заходу. Окрім того, у слідчих ізоляторах забезпечуються необхідні умови для медичного нагляду та лікування осіб, які утримуються під вартою. Також підозрюваний може бути госпіталізований до спеціалізованого медичного закладу ДКВС України у разі такої необхідності, що повністю виключає неможливість отримання ним медичної допомоги.
Апеляційні доводи захисту про зменшення розміру застави, колегія суддів також вважає безпідставними.
Розмір застави визначається судом з урахуванням низки обставин і фактів. А саме - обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірності обраного розміру застави та можливості її виконання, розміру доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа. Тобто розмір застави прямо пропорційно залежить від перерахованих складових. А тому в разі зміни будь-якого з названих чинників має бути змінений і розмір застави.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Аналізуючи апеляційні вимоги обвинуваченого в частині зменшення розміру застави, колегія апеляційного суду виходить з того, що сума застави, яка була визначена ухвалою суду першої інстанції від 24.09.2025 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 200,00 грн., була зменшена ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29.12.2025 року до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн.
Колегія суддів також враховує, що ризики, які стали підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, на теперішній час не втратили своєї актуальності та не зменшилися настільки, щоб обґрунтовувати подальше зменшення розміру застави. Будь-яких нових обставин, які б свідчили про істотну зміну майнового стану підозрюваного або про зниження наявних процесуальних ризиків, стороною захисту не наведено та належними доказами не підтверджено.
За таких обставин, колегія апеляційного суду доходить висновку, що визначений ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 29.12.2025 року розмір застави в сумі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн., є обґрунтованим, співмірним та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону на даному етапі судового розгляду, а тому підстав для його подальшого зменшення не вбачається.
З урахуванням наданих матеріалів та встановлених в ході апеляційного розгляду обставин, колегія суддів вважає рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 із визначенням розміру застави законним, обґрунтованим і мотивованим, обмеження його права на свободу в цьому випадку є виправданим та необхідним.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та у достатній мірі забезпечить правомірну процесуальну поведінку підозрюваного.
При розгляді клопотання слідчого зазначеним обставинам слідчим суддею було надано належну оцінку з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини, на думку колегії суддів усі вони обґрунтовано покладені у висновок слідчого судді про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, а тому відповідно підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 до 20 березня 2026 року включно із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн. - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3