Копія
"25" лютого 2026 р. Справа № 608/355/26
Номер провадження2/608/390/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Яковець Н. В.
за участі секретаря Олійник О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Чорткові цивільну справу за позовом акціонерного товариства “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2026 року позивач акціонерне товариство “Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позовній заяві позивач зазначив, що ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 28.05.2025 року відповідачка підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої їй відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту. Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідачка ОСОБА_1 не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено у розрахунку заборгованості за договором, внаслідок чого станом на 01 лютого 2026 року виникла заборгованість на загальну суму 22 463,51 гривень, яка складається з наступного: 16 795,34 гривень - заборгованість за кредитом; 5 218,17 гривень - заборгованість за відсотками; 450 гривень - пеня. АТ «А-Банк» просить стягнути вказану суму заборгованості, судові витрати по справі.
Ухвалою Чортківського районного суду від 04 лютого 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.
Представник позивача АТ “Акцент-Банк» в позовній заяві просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження за відсутності представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не викликалася, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не подала, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходили, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, при розгляді справи встановлено, що 28 травня 2025 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 28.05.2025 року вона підписала Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої їй відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку.
Відповідачці ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40.8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідно до п.п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Клієнт зобов'язується контролювати дотримання встановленого Кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за Платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями Кредиту (в Паспорті кредиту) згідно п. п. 2.1.3.2.2.2. та 2.1.3.2.2.3 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п. п. 2.1.2.1.11 та 2.1.4.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право у разі порушення Клієнтом цих Умов та правил, у разі виникнення простроченої заборгованості за карткою, заборгованості, що перевищує платіжний ліміт, овердрафта (за його наявності) або у разі виникнення ситуації, що може спричинити збиток для Банку або Клієнта (включаючи ризик несанкціонованого використання Картки), або порушення чинного законодавства призупинити або припинити дію Карток(-ки), а також уживати для цього усіх необхідних заходів аж до вилучення Карток(-ки).
Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частці у разі невиконання Клієнтом та / або Довіреною особою Клієнта зобов'язань за Договором.
Згідно п. 2.1.4.6.9 Умов та правил надання банківських послуг, за порушення строків сплати Обов'язкового щомісячного платежу Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми кредитної заборгованості (в т.ч. простроченої суми кредиту) з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок невнесення Обов'язкового щомісячного платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому Клієнт своєчасно не вніс Обов'язковий щомісячний платіж за звітний місяць після закінчення дії Пільгового періоду за карткою. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві.
Крім цього, 28.05.2025 між сторонами підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «АТБ», у якому сторони узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.
З довідки за картами АТ «Акцент-Банк» вбачається, що відповідачці ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідно до довідки за лімітами АТ «Акцент-Банк» відповідачці 28.05.2025 був встановлений кредитний ліміт в розмірі 17 000 грн.
При цьому, з виписки по картці за період з 28.05.2025 до 01.02.202 вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 користувалася відкритим їй рахунком та регулярно використовувала кошти для зняття готівки, оплати товарів і послуг, а також користувалася кредитними коштами у межах суми кредитного ліміту.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачкою узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.02.2026 складає 22 463,51 грн., з яких: заборгованість за кредитом 16 795,34 грн.; заборгованість за відсотками 5 218,17 грн., пеня 450 грн. При цьому, заборгованість по відсотках нарахована банком за процентною ставкою 40,8 % річних, що узгоджується з розміром ставки, яка погоджена сторонами в анкеті-заяві.
Тому суд вважає, що нарахування процентів позивачем за користування кредитними коштами є такими, що відповідають вимогам укладеного між сторонами договору.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи те, що відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та допустила заборгованість, тому суд дійшов висновку, що в даному випадку мають місце порушення з її вини прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, та вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідачки пені у розмірі 450 гривень суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачці пеню у розмірі 450 гривень, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 22 013,51 грн., з яких: 16 795,34 грн. - заборгованість за кредитом; 5 218,17 гривень - заборгованість по відсотках.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги судом задоволено частково, що становить 98 % (22 013,51 х 100 : 22 463,51), а тому з відповідачки підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2 609,15 гривень (2 662,40 х 98 : 100).
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, Кредитним договором від 28 травня 2025 року, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь акціонерного товариства “Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, рахунок № НОМЕР_5 , МФО № 307770, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/нвід 28.05.2025 року станом на 01 лютого 2026 року у розмірі 22 013 (двадцять дві тисячі тринадцять) гривень 51 копійка, яка складається з наступного: 16 795 (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 34 копійки - заборгованість за кредитом; 5 218 (п'ять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 17 копійок - заборгованість за відсотками, а також 2 609 (дві тисячі шістсот дев'ять) гривень 15 копійок судових витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Рішення набрало законної сили «___» ________________ 2026 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/355/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «___»____________________2026 року.
Секретар: