Рішення від 25.02.2026 по справі 601/1787/25

Справа №601/1787/25

Провадження № 2/601/15/2026

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 лютого 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець цивільну справу № 601/1787/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «ФК» ЕЙС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.09.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 148215163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 29 999,00 гривень.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір Факторингу № 37/0724-01, відповідно до якого, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 148215163. В подальшому, 29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 57 721,11 грн., з яких: 25 987,69 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31 733,42 грн. - заборгованість по несплаченим за відсоткам за користування кредитом. В зв'язку з невиконанням відповідачем узятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 в сумі 57 721,11 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача, адвокат Сампара Н. М. 18.07.2025 року подала до суду відзив в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не можуть бути задоволені, оскільки розрахунки заборгованості за кредитом не скріплені печаткою банку, не містять підпису керівника банку, головного бухгалтера. Дані розрахунки підписані тільки директором ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», ОСОБА_2 та скріплений печаткою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Таким чином, дана виписка, є документом, який власноручно створений стороною Позивача і повністю залежить від його волі, а наданий представником позивача розрахунок заборгованості не є первинним обліковим бухгалтерським документом, а його зміст не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як наслідок, не може підтверджувати існування тих чи інших операцій. Також зазначає, що доданий стороною позивача кредитний договір № 148215163 від 22.09.2021 року не містить підпису ОСОБА_1 , а паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, у будь - якому випадку, не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування. Вказує на те, що позовна заява ТзОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором подана поза межами строків позовної давності. Останній день трьохрічного строку позовної давності щодо пред'явлення вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 148215163. сплинув ще - 09.02.2025 року, тобто на більше ніж чотири місяці з дня подання позову ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Відтак, на ще на момент укладення договору факторингу між ТзОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» від 29.05.2025 року, строк позовної давності щодо вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором, укладеним 22.09.2021 року, вже сплив. Звертають увагу суду на те, що сторона позивача, навіть не намагалася врегулювати даний спір у позасудовому порядку. Будь-яких листів, телефонних дзвінків чи будь- яких інших, повідомлень Відповідач від ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», з пропозиціями виплатити заборгованість по кредитному договору не отримував.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.

Судом встановлено наступні обставини.

22 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 148215163 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, одноразового ідентифікатора MNV2FM83, згідно з умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 29 999,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надано строком на 140 днів (п. 1.2 договору).

Договір був вчинений в електронній формі, що відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» відповідає вимогам закону.

22.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 29 999,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення, інформацією АТ «Універсал банк» від 25.06.2025, згідно якої на картковий рахунок № НОМЕР_1 у період з 22.09.2021 по 27.09.2021 було зарахування коштів у сумі 29 999,00 грн, та випискою по рахунку відповідача.

Згідно п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 % річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним.

На умовах, викладених а п. 1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 0,69% в день від суми кредиту за час користування ним.

Згідно п. 1.6 договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня, що слідує датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюється ануїтентній формі, зазначаються в графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.7).

Із наявних у справі розрахунків видно, що при визначенні суми боргу за вищевказаним кредитним договором враховано: кошти, які були сплачені ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом 10407,03 грн, з яких 4011,31 грн. було зараховано на погашення заборгованості за тілом кредиту і 6395,72 грн. на погашення заборгованості за відсотками.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги (п. 4.1 договору).

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 37/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

29.05.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/24-Е від 29.05.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 721,11 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував, належним чином платежі не сплачував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 57 721,11 грн., з яких: 25 987,69 грн. - заборгованість по кредиту, 31 733,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч умовам договору № 148215163 від 22.09.2021 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 57 721,11 грн., з яких: 25 987,69 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 733,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що доводиться випискою з особового рахунку за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором належним чином не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (чинного станом на час виникнення правовідносин) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом позивач звернувся до суду 16.06.2025 року.

Враховуючи, що перебіг позовної давності зупинено пунктами 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, тому позивачем не пропущено строк позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження понесених витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об'єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 205, 207, 509, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 4,10 - 13,76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України,

вирішив:

Ухвалити заочне рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 148215163 від 22.09.2021 в сумі 57 721,11 (п'ятдесят сім тисяч сімсот двадцять одна) гривня, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Головуючий:

Попередній документ
134376020
Наступний документ
134376022
Інформація про рішення:
№ рішення: 134376021
№ справи: 601/1787/25
Дата рішення: 25.02.2026
Дата публікації: 27.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.04.2026)
Дата надходження: 26.03.2026
Розклад засідань:
17.07.2025 09:30 Кременецький районний суд Тернопільської області
05.08.2025 09:30 Кременецький районний суд Тернопільської області
09.09.2025 10:40 Кременецький районний суд Тернопільської області
30.10.2025 10:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
01.12.2025 12:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
05.01.2026 14:30 Кременецький районний суд Тернопільської області
19.01.2026 12:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
12.02.2026 11:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
23.02.2026 14:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
03.04.2026 14:00 Кременецький районний суд Тернопільської області
01.05.2026 12:20 Кременецький районний суд Тернопільської області