Справа № 944/918/26
Провадження №1-кс/944/143/26
/про обрання запобіжного заходу/
23.02.2026 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворів, клопотання старшого слідчого СВ Яворівського районного відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141350000753 від 01.11.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосілки-Гостинні Самбірського району Львівської області, військовослужбовця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
Старший слідчий СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
На обґрунтування клопотання покликається на те, що СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025141350000753 від 01.11.2025, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи, що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років забороняється, маючи умисел на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 21.02.2026 забезпечив незаконне залишення місця несення служби та перевезення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з місця несення служби до смт. Немирів, Яворівського району Львівської області чим сприяв незаконному переправленню ОСОБА_10 через державний кордон України, шляхом наданням порад, вказівок та транспортного засобу, за що отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 11 000 доларів США., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 21.02.2026 становило 475 933,7 гривень та мало місце за наступних обставин.
З'ясовано, що 18.01.2026 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовослужбовець на посаду курсант четвертої батареї першого навчального дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні було введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв'язку з триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, воєнний стан неодноразово продовжувався, у зв'язку з чим було заборонено виїзд за межі країни громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Згідно ст.1 Закону України «Про державний кордон України» Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
На підставі ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Частиною ч.2 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.Незважаючи на встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження щодо перетину державного кордону України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 виник злочинний намір спрямований на організацію незаконного залишення місця несення служби ОСОБА_10 задля незаконного переправлення останнього через державний кордон України, шляхом сприяння йому у самовільному залишенні ВЧ НОМЕР_1 , транспортування його до безпечного місця перебування з подальшим переправленням його через державний кордон України, з корисливих мотивів з метою власного протиправного збагачення.
В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на сприяння незаконному переправленню військовозобов'язаного ОСОБА_10 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, 21.02.2026, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , повідомив останньому про можливість сприяння в незаконному залишенні військової частини останнім для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, шляхом сприяння ОСОБА_10 у самовільному залишенні ним військової частини за умови надання йому опісля винагороди у сумі 11 000 доларів США.
При цьому ОСОБА_7 усвідомлюючи, що самостійно сприяти у незаконному переправленні військовозобов'язаного ОСОБА_10 він не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вирішив залучити до протиправної діяльності свого знайомого ОСОБА_9 , та інших на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, при цьому вступив з ними в злочинну змову та довів до їх відома свій злочинний план, з яким останні погодились.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_10 через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та переслідуючи корисливий мотив з метою власного протиправного збагачення, 21.02.2026 ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 сприяв ОСОБА_10 у самовільному залишені військової частини НОМЕР_1 , шляхом надання ОСОБА_10 засіб для зв'язку, а саме мобільний телефон марки «Samsung» з IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 із сім-картою НОМЕР_4 завдяки якому здійснював постійний контроль та надавав вказівки ОСОБА_10 при залишенні розташування військової частини НОМЕР_1 для подальшого незаконного переправлення останнього через державний кордон України, а також забезпечив його перевезення до безпечного місця за допомогою транспортного засобу марки «Skoda Octavia» із д.н.з. НОМЕР_5 з н.п. Немирів, Яворівського району Львівської області, який на праві власності належить ОСОБА_9 до с. Верещиця, Яворівського району Львівської області за що 21.02.2026 отримав у ОСОБА_11 (котрий діяв під контролем правоохоронних органів) неправомірну вигоду несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США кожна, в загальній кількості 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США, за сприяння у вивезенні ОСОБА_10 за межі розташування військової частини НОМЕР_1 з метою його подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.
Одразу після цього протиправну діяльність ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 , та інших невстановлених на даний час осіб, було припинено працівниками правоохоронних органів, а одержані ними від ОСОБА_11 несправжні (імітаційні) засоби, які імітують автентичні грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США кожна, в загальній кількості 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США були вилучені під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій.
Таким чином ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
21.02.2026 о 14 год 17 хв старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосілки-Гостинні, Самбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та такого, що фактично проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
22.02.2026 старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: рапортом ДВКР СБУ від 25.10.2025, показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , протоколами затримання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , протоколом обшуку транспортного засобу марки «Skoda Octavia» із д.н.з. НОМЕР_5 , речовими доказами та іншими матеріалами справи.
Підозрюваний ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, враховуючи тяжкість передбаченого кримінального покарання та вагомість доказів зібраних органом досудового розслідування, що дає обґрунтовані підстави вважати, що у випадку не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Крім цього, на даний час органом досудового розслідування проводяться першочергові, невідкладні слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення, встановлення очевидців, а тому в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде мати можливість знищити або спотворити відомості, які мають значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема повідомити особам, які перевіряються органом досудового розслідування на причетність до скоєння кримінального правопорушення відомості, що їй стали відомі в ході досудового розслідування, що у свою чергу негативно вплине на хід досудового розслідування у даному кримінальному проваджені.
Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, з метою зміни наданих ними органу досудового розслідування показань, оскільки знає де вони проживають, може здійснювати фізичний чи психологічний тиск на останніх, залякувати останніх, вчинити кримінальні правопорушення стосовно таких.
Також, у разі не обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість вчинити й інші кримінальні правопорушення, у тому числі й щодо свідків у кримінальному провадженні.
Зазначає, що ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 ,вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, розмір застави слідчий просить визначити у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде співмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання заперечили. Свою позицію обґрунтовують тим, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, також має на утриманні малолітню дитину та незадовільний стан здоров'я. Жоднихдоказів вчинення кримінального правопорушення та ризиків, передбачені ст. 177 КПК України в ОСОБА_7 відсутні. Просить суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, у виді нічного домашнього арешту чи особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечив, підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено що 01.11.2025 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141350000753 за правовою кваліфікацією діяння за ч.3 ст.332 Кримінального кодексу України.
21.02.2026 о 14 год. 17 хв. старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст.208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілки-Гостинні, Самбірського району Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та такого, що фактично проживає в АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
22.02.2026 старшим слідчим СВ Яворівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням з начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 повідомлено про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: рапортом ДВКР СБУ від 25.10.2025, показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , протоколами затримання ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , протоколом обшуку транспортного засобу марки «Skoda Octavia» із д.н.з. НОМЕР_5 , речовими доказами та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків , майновий стан. При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує також загальні положення ч.3 ст.176 КПК України, виходячи з встановленого КПК України принципу змагальності сторін, про те, що слідчий, прокурор, якщо не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, то слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначено, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польші) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
У рішенні в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім обставин, зазначених у ст.184 КПК України, містить виклад обставин, які свідчать про заявлений ризик, який виправдовує обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити підозрюваному розмір застави.
Разом з цим, застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України, зобов'язаний визначити йому розмір застави. Підстави, передбачені ч.4 вказаної статті, які б давали можливість не призначати заставу, відсутні.
Частиною 4 ст.182 КПК України регламентовано, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено на рівні 3328 гривні.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_7 , який відноситься до умисних тяжких злочинів.
Таким чином, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатньою та необхідною для забезпечення підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків та не становитиме для нього надмірного тягаря, а внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.
Водночас факт існування покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, є вагомим чинником для спонукання підозрюваного дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження, а перспектива втрати застави, буде стимулюючим засобом для підозрюваного будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов'язків у розмірі 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499200 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті)грн 00 коп, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UA598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
У випадку внесення за підозрюваним, визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою слідчих, групи слідчих СВ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, яким доручено проведення досудового розслідування у даному провадженні;
- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира в/ч НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , та без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 21 лютого 2026 року по 21 квітня 2026 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору - для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.
Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1