Справа № 466/11359/25
Провадження № 2/466/1041/26
(заочне)
16 лютого 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді Торської І.В.
секретаря судового засідання Вонсович Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
03.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дякун Х.Є. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 30 000, 00 грн. /тридцять тисяч гривень/ та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ним та ОСОБА_2 18.06.2025 року укладено договір позики. На виконання якого позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 30 000 грн., який зобов'язувався їх повернути не пізніше 18.09.2025. Відповідно до п.2 Договору відповідач підписанням цього договору підтвердив отримання коштів від позивача у розмірі 30 000 грн.
На момент звернення до суду відповідачем не повернуто кошти ОСОБА_1 . У зв'язку із чим позивач змушений звернутися до суду.
Позивач та його представниця в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Однак, в судовому засіданні 15.01.2026 представниця позивача Дякун Х.Є. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення. Не подав відзив на позовну заяву.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя. Між тим, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини , кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було відомо про розгляд справи судом, що стверджується поштовими повідомлення про отримання кореспонденції. Ухилення від участі у судових засіданнях суд розцінює як обраний відповідачем спосіб захисту своїх прав та зловживання процесуальними правами, передбаченими для сторони ЦПК України.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін по справі, відтак, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до положень ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.06.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів на суму 30 000 грн. Позивач передав зазначену суму грошових коштів у розмірі 30 000 грн. в день підписання цього договору. Відповідно до п.2 Договору відповідач підписанням цього договору підтвердив отримання коштів від позивача у розмірі 30 000 грн. Суму позики ОСОБА_2 зобов'язався повернути не пізніше 18.09.2025 шляхом повернення ОСОБА_1 по 10 000 грн. щомісячно до 18 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладення цього договору. Позика вважається повернутою в момент отримання Позикодавцем грошової суми, що позичалася в повному обсязі. Станом на дату обумовлену у Договорі, грошові кошти, в порушення умов вказаного Договору, ОСОБА_2 не повернуто.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Слід також відзначити, що при розгляді справи № 6-63 цс 13 Верховний Суд України 18 вересня 2013 року зробив правовий висновок про те, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 30 000 грн., є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.
В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача також підлягає до стягнення судовий збір з врахуванням сплачених коштів позивачем за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 598, 1046, 1047, 1050 ЦК України, суд ,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18 червня 2025 року в сумі 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) до Львівського апеляційного суду .
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду заяви повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено та підписано 16.02.2026.
Суддя І. В. Торська