Справа № 442/8501/25
Провадження № 2/442/169/2026
"26" лютого 2026 р.
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючої - судді Гарасимків Л.І., розглянувши в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач - Акціонерне товариство «Бізнес Позика» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до відповіді №1977938 від 06.11.2025р., ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 06.11.2025р., провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 22.12.2025р., витребувано у АТ «ОЩАДБАНК» письмові докази, які становлять банківську таємницю стосовно відповідача ОСОБА_1 , та 30.01.2026р. з АТ «Державний ощадний банк України» поступила відповідь, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 (UAH), який обслуговується за допомогою платіжної карти № НОМЕР_2 .
Як вбачається із Рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 01.12.2025р. ( справа №442/8186/25, провадження №2/442/2450/2025р.), заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за Договором №405532-КС-001 від 26.09.2021р. з ОСОБА_1 , в розмірі 36 165,62 грн., задоволено, та вищевказане рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву відповідача ОСОБА_1 , в якій просить справу провадженням закрити, оскільки вже винесено рішення суду про стягнення з неї заборгованості по Кредитному договору №405532-КС-001 від 26.09.2021р. з тим самих підстав, вважає, що провадження у справі слід закрити виходячи з наступного.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову; тотожної підстави позову, отже позови мають повністю збігатися за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Із врахуванням вищезазначеного, суд вважає, що оскільки Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 01.12.2025р. (справа №442/8186/25, провадження №2/442/2450/2025р.), заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за Договором №405532-КС-001 від 26.09.2021р. з ОСОБА_1 , в розмірі 36 165,62 грн. задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Бізнес позика" заборгованість за Договором про надання кредиту №405532-КС-001 від 26.09.2021 у розмірі 36 165,62 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та вищевказане рішення набрало законної сили, відтак провадження по справі слід закрити, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Відповідно п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами, а тому суд вважає, що у провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -
Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, провадженням закрити.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п'ятнадцяти днів після її проголошення до Апеляційного суду Львівської області.
Суддя Л.І.Гарасимків