1Справа № 335/12519/25 1-кс/335/662/2026
25 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000312, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000312 від 18.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СУ ГУНП в Запорізькій області, за фактом вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним, оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході проведення досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження було долучено флеш-носій «Cool Drive U310» об'ємом 8 Gb, на якому містяться 2 відеофайли та 3 аудіофайли із зафіксованими розмовами з ОСОБА_5 , який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою слідчого.
Посилаючись на те, що вищезазначене мано має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав та наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у клопотанні.
Володілець майна у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, її неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно, з метою збереження речових доказів, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на флеш-носій «Cool Drive U310» об'ємом 8 Gb, на якому містяться 2 відеофайли та 3 аудіофайли із зафіксованими розмовами з ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1