Справа № 309/4576/25
Провадження № 2/309/1809/25
25 лютого 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
з участю секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
Представник позивача ОСОБА_3 від імені та в інтересах позивач ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до відповідачки про стягнення аліментів. Посилається на те, що 29 січня 2009 року між позивачем та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом № 2. Від даного шлюбу у сторін народилася четверо дітей - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з батьком та перебувають на його повному утриманні. Зазначає, що з початку 2025 року сторони проживають окремо. Відповідачка участь у фінансовому забезпеченні сім'ї не бере та не цікавиться життям дітей. Діти ростуть та потребують значних витрати для забезпечення нормальних умов для фізичного та розумового розвитку. Відповідачка ОСОБА_2 є людиною молодого віку, працездатною, має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей. У зв'язку з цим просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 3000 гривень щомісячно, до досягнення ними повноліття.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлена належним чином, шляхом надсилання поштового відправлення на адресу зазначену в матеріалах справи. Відзив на позов не подала, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 29 січня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області, за актовим записом № 2 (а.с.7).
Від даного шлюбу в сторін народилося четверо дітей - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8-11).
Крім того, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 04.12.2025 року вбачається, що діти сторін: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.12).
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.
Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3ст. 181СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Оскільки на теперішній час діти сторін постійно проживають разом з позивачем, суд вважає, що позивач має право на отримання аліментів від матері дітей, яка повинна виконувати свій обов'язок щодо утримання дітей належним чином.
Відповідачкою не надано відзиву на позов, як і не зазначено жодних обставин, які б свідчили про її матеріальний стан.
З урахуванням вищевказаного, даних, які могли б вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачкою матеріальну підтримку позивачу судом не встановлено.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дітей, а також враховує стан здоров'я відповідачки, яка є молодою працездатною жінкою, та спроможність відповідачкт сплачувати аліменти на утримання дітей.
Суд визначає розмір аліментів у сумі по 3000 грн., щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі. Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84,180,181,182,183,184,191 Сімейного кодексу України, ст. ст.141,258,259,263,265,430, ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 грудня 2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 1331,20 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.